Як Пригожин із вуличного грабіжника став одним із найвпливовіших людей у РФ, — розслідування

Євген Пригожин був близьким другом Володимира Путіна, коли той значився помічником мера Санкт-Петербурга. Проте зайняти своє місце серед тих, хто сьогодні керує Російською Федерацією, він зміг завдяки своїм тісним зв'язкам із кримінальним світом у країні. Про це пише OSINT-спільнота Molfar у докладному профайлі бізнесмена та власника "Групи Вагнера".

Пригожин народився 1961 року в Санкт-Петербурзі чи Мурманську — точне місце аналітикам з'ясувати не вдалося [у російській та українській "Вікіпедіях" місцем народження бізнесмена вказаний Ленінград — нинішній Санкт-Петербург].

Через два роки після закінчення школи, 1979 року, росіянин отримав свою першу судимість за крадіжку, проте термін був умовним. Ще через два роки, 1981 року, Пригожина засудили до 13 років позбавлення волі в колонії посиленого режиму за сукупністю статей, включаючи розбій і залучення неповнолітніх до занять проституцією. Разом зі спільником він побив і пограбував жінку на вулиці. Зі своєї жертви злочинці зняли золоті сережки та черевики. До цього майбутній бізнесмен уже встиг пограбувати кілька квартир.

Факти про Пригожина з книги "Путінбург"

Російський журналіст Дмитро Запольський у своїй книзі "Путінбург" пише про те, що саме у в'язниці Пригожина прозвали "педофілом Женічкою", оскільки до ув'язнення він займався сутенерством і залучав неповнолітніх до проституції.

Запольський також стверджує, що набагато пізніше, коли Пригожин уже став власником ресторанів, він наказав охоронцеві зґвалтувати офіціантку в одному зі своїх закладів і особисто спостерігав за процесом. Після цього дівчині дали тисячу доларів за мовчання.

Після звільнення з в'язниці

Незважаючи на те, що Пригожин мав відбувати покарання до 1994 року, 1988 року його помилували, а 1990 року він виїхав із колонії-поселення. Колишній карний злочинець відразу відкрив у Санкт-Петербурзі кілька точок із продажу хот-догів. Це дозволило йому заробити перший капітал, а також затвердило рішення будувати бізнес у сфері громадського харчування.

Із Володимиром Путіним Пригожин познайомився 1991 року завдяки азартним іграм. На той момент, як пишуть аналітики, вони обидва були лише "другорядними партнерами по-справжньому великих бізнесменів". Саме майбутній президент, будучи заступником тодішнього мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака, відповідав за казино та готелі в місті. Пригожин до того моменту вже став партнером великих бізнесменів, які безпосередньо володіли гральними закладами. Так Путін і Пригожин розпочали співпрацю щодо ділових питань. Проте схоже становище й амбіції зблизили їх.

У 1996 році колишній карний злочинець відкрив у Санкт-Петербурзі свій перший ресторан високої кухні "Стара митниця". Проспонсував Пригожина відомий московський злодій на прізвисько "Дід Хасан".

Співпраця Пригожина з Міноборони РФ

Починаючи з 2012 року, коли Путін утретє став президентом Росії, Пригожин — на той момент уже великий бізнесмен не лише у сфері громадського харчування, а й у будівництві — вигравав державні тендери. Так його компанія "Конкорд" почала забезпечувати російську армію харчуванням.

Із 2014 до 2015 р. "Конкорд" отримала держтендерів на суму 10,3 мільярда рублів (понад $231 млн) на прибирання в казармах. Загалом у 2015 році компанії Пригожина виграли тендери від Міноборони на послуги кейтерингу, прибирання та будівництва на загальну суму 68,6 мільярда рублів (понад $1,5 млрд).

Порахувати точну кількість активів, які сьогодні належать Пригожину та його близьким, неможливо, наголошують аналітики. Однак за тією інформацією, що доступна нині, можна стверджувати, що сім'я бізнесмена володіє 15 автомобілями загальною вартістю понад $300 тис., дачею на березі Чорного моря, приватним будинком, елітним ЖК, що складається зі 45 будинків, яхт і літаків.

"Він — один зі стовпів, на яких тримається режим Володимира Путіна", — резюмує Molfar.

Нагадаємо, 18 січня Пригожин анонсував швидке закриття відеохостингу YouTube у РФ і пригрозив заходами впливу щодо тих, хто продовжить ним користуватися. Він також назвав відеосервіс корпорації Google "інформаційною чумою нашого часу".

У своєму зведенні від 16 січня американський Інститут вивчення війни написав, що Володимир Путін може навмисно не заявляти публічно про тактичні успіхи "Групи Вагнера" на фронті в Україні, щоб продемонструвати свій контроль над російськими ЗМІ.