Росія відстала від світових виробників чипів на 7 поколінь і продовжує деградувати

Росія відстає від світових виробників напівпровідникових чипів на сім технологічних поколінь. Такі висновки дослідники компанії J'son & Partners Consulting опублікували на своєму сайті.

У 2020 році в Росії затвердили "Стратегію розвитку електронної промисловості до 2030 року". На думку експертів, планування на 10 років уже недостатньо, адже вимоги до рівня виробничих потужностей постійно зростають. Російська влада запропонувала ринкові механізми, тоді як розвиток галузі потребує розробки нової стратегії. Як наслідок, країна у сфері виробництва електроніки відстає та деградує, і насамперед це стосується виробництва інтегральних систем (ІС), що лежать в основі телекомунікаційного, комп'ютерного та серверного обладнання.

Для порівняння експерти навели провідну компанію TMSC з Тайваню, засновану в 1987 році — для досягнення світового лідерства їй знадобилося 30 років. Китайська SMIC з'явилася набагато пізніше, у 2001 році, і витратила на свій розвиток 20 років, поки у 2021 не освоїла передовий 14-нм техпроцес з використанням літографічного обладнання.

Процес наздоганяльного розвитку у сфері мікросхем можна поділити на три етапи:

• Підвищення виробництва (займає 3-5 років, відставання на 3-4 покоління);
• Досягнення рівня конкурентів (10-15 років, відставання на 2 покоління);
• Вихід у лідери (20-30 років, відставання максимум на 1 покоління).

"Так загальний термін стратегічного планування в електронній промисловості повинен становити не менш як 30 років, водночас також треба враховувати, що і тайванська, і китайська компанії успішно використовували можливості глобальної економіки, що зростає", — пише J'son & Partners Consulting.

На першому етапі Росії слід освоїти виробництво з топології 28-32 нм. Як зазначили експерти, схеми з топологією менш як 32 нм Росія не випускає, однак вони є ключовим елементом роботи високопродуктивного телекомунікаційного, комп'ютерного та серверного обладнання. До введення санкцій російські виробники імпортували такі чипи з-за кордону, насамперед із Китаю, В'єтнаму та Малайзії. Зазначаєють, що 99% ІС, що постачають з цих країн, належать Intel, AMD та іншим компаніям зі США, які обмежили постачання до РФ через санкції.

У 2021 році Росія закупила схеми на загальну суму близько $863 млн за середньорічним курсом. Водночас за останні три роки імпорт чипів за високими топологічними нормами (не більш як 32 нм) збільшився майже втричі й склав близько 20% від загального імпорту ІС. До 2024 уряд Росії планує інвестувати у виробництво мікроелектроніки 266 млрд рублів — значно менше, ніж передові країни. За даними компанії Gartner, лише у 2021 році виробники ІС вклали у розробку нових потужностей для виробництва чипів $146 млрд, близько 60% цих грошей інвестувала трійка лідерів — TSMC, Intel та Samsung.

31 березня США ввели новий пакет санкцій проти РФ, які зачепили понад 20 IT-компаній. Обмеження вплинуть на виробництво російських процесорів і суперкомп'ютерів.

Писали також, чому Росія не зможе налагодити виробництво чипів за прикладом Китаю. Сім років тому китайська влада теж зіткнулася з американськими санкціями й вирішила переходити на власну електроніку. Країна витратила на модернізацію велику кількість грошей і поки що не досягла наміченої мети, хоча перебуває під м'якшими обмеженнями.