Ні Інтернету, ні дзвінків: експерти розповіли, коли у РФ почнуться проблеми зі зв'язком

Нещодавно Комісія російського союзу промисловців та підприємців (РСПП) зі зв'язку та інформаційно-комунікаційних технологій опублікувала документ, в якому виклала свої побоювання щодо ефективності функціонування телекомунікаційного обладнання (зокрема програмно-апаратної частини) на стороні провайдерів та операторів зв'язку. Організація, посилаючись на операторів, повідомила, що "поточних резервів обладнання вистачить на 4 — 6 місяців", а вже влітку 2022 року "значно зростає ризик аварій і порушення стабільності роботи мережі", зважаючи на те, що з ринку пішли Nokia, Ericsson, Juniper, Schnider Electric, Cisco та ін., на технологіях яких побудовано понад 70% мереж російських операторів.

Своєрідною відповіддю на цей "крик про допомогу" став указ президента РФ про заборону на використання закордонного софту для російської критичної інфраструктури (з метою безпеки). Згідно з документом, російські оператори та провайдери повинні до 1 січня 2025 року перейти на аналогічні програми, розроблені в Росії, а закупівлі іноземного програмного забезпечення мають припинити з 31 березня 2022 року.

Фокус з'ясував в експертів телеком-ринку та сфери кібербезпеки, чи зможуть росіяни самостійно створити програмне забезпечення високого рівня, здатне не тільки захистити критично важливу інфраструктуру, але й забезпечити її нормальну роботу, і, найголовніше, чи зможе РФ виробляти обладнання, щоб "імпортозамістити" програмно-апаратні продукти від Nokia, Juniper чи Cisco.

Чому Росія потребує західних технологій

На думку телеком-експерта Романа Химича, Росія не має технологічного суверенітету, щоб самостійно забезпечувати себе всіма необхідними продуктами та рішеннями.

"Власне кажучи, технологічного суверенітету немає в жодної хоч якось розвиненої держави світу. Навіть США і Китай критично залежать один від одного, чому вони всіляко уникають по-справжньому різких рухів тіла", — наголосив Роман.

Він вважає, що зараз росіяни намагаються розв'язати принципово нерозв'язне завдання. Тому що для підтримки працездатності наявної критичної інфраструктури — телекомунікаційної, енергетичної, будь-якої — РФ потребує імпорту з країн Заходу, а китайські аналоги — теж не панацея.

"Перебудуватися на китайські аналоги швидко не вийде, та й аналоги ці теж використовують елементи, на які США та союзники зможуть за необхідності поширити санкційний режим", — пояснює Химич.

Експерт із кібербезпеки, Андрій Баранович, у коментарі Фокусу зазначив, що комунікаційне обладнання в принципі замінити неможливо, бо провайдери та оператори проєктують свої мережі під конкретні продукти. Умовно, замінити комутатори Juniper на китайські аналоги — дуже дорого і вкрай складно, бо вся мережа "заточена" саме під Juniper.

"Звичайно, зв'язок у Росії не впаде в одну мить — вони намагатимуться щось перерозподіляти, якось викручуватимуться, але ні про який розвиток галузі, ні про яку нормальну роботу в умовах санкцій просто не йдеться", — сказав Андрій.

Чи зможе Росія сама виробляти обладнання та програмне забезпечення для телекому

Андрій Баранович зазначив, що у РФ з виробництвом "заліза" справи плачевні. Пристрої для операторів середнього сегмента там ніколи не виробляли, а тепер, через сильні санкції, не зможуть цього зробити, навіть за великого бажання, а китайці — двічі подумають, перш ніж постачати РФ обладнання операторського рівня.

З такими продуктами, як чипи "Байкал" та "Ельбрус", — теж проблеми, оскільки їх виробляли на Тайвані на фабриці TSMC, а тепер — не будуть, і знову через санкції.

На питання про те, чи зможуть у РФ створювати своє ПЗ, наприклад, на Linux, фахівець відповів, що це можливо, проте вимагатиме багато часу та грошей.

"Але я думаю, що, найімовірніше, росіяни піратитимуть софт, або ввозитимуть його контрабандою через треті країни, переплачуючи втридорога. І це стосується й обладнання теж", — зауважив він.

На думку Барановича, частково замінити софт можна, наприклад замість антивірусу "Семантек" впровадити "Касперський". Але з усім ПЗ так зробити не вийде.

"Які країни зможуть допомагати РФ діставати софт та обладнання в обхід санкцій, — можна тільки гадати, адже відкрито всі заперечуватимуть, щоб не сваритися зі США та ЄС. Я думаю, що відкриється купа якихось незрозумілих представництв у третіх країнах і користуючись чужою юрисдикцією обладнання та ПЗ закуповуватимуть і переправлятимуть до РФ", — розмірковує Андрій.

Коли в Росії почнуться серйозні проблеми зі зв'язком

Російські телеком-компанії бояться, що їм через санкції можуть відключити обладнання віддалено. Також є ризик того, що іноземні спецслужби використовують оновлення програмного забезпечення для того, щоб встановити свої "закладки" і так шпигувати за компаніями з РФ. Все це не вселяє оптимізму гравцям російського телеком-ринку, які вже сьогодні заговорили про проблеми своїх інфраструктур.

Українським експертам складно оцінити, наскільки росіянам вистачить резервів обладнання телеком-компаній, — на 4-6 місяців, як там заявляють, або на більше, але ясно одне, що в умовах настільки жорстких санкцій, до яких у РФ не були готові, в різних галузях, не лише в телекомі, все поступово почне валитися і цей процес, як уточнив Баранович, займе "від кількох тижнів до кількох місяців".

"Вони намагатимуться це обладнання перетасувати, переналаштувати, але відхід іноземних компаній вдарить по російській телеком-галузі дуже серйозно", — сказав Андрій.

На думку Романа Химича, на Росію чекає хворобливий і неминучий процес деградації критичної інфраструктури, що позбавляє її можливості зайняти те місце у світі, на яке вона претендує.

Раніше ми повідомляли про те, чому в Росії не зможуть виробляти процесори, що відповідають світовим стандартам.