Припинення експорту чипів із Тайваню відкине Росію на 20 років назад, — експерт
Без доступу до передових технологій виробництва РФ може випускати лише чипи рівня 2002 року, а з Китаєм домовленість зірвалася.
Припинення Тайванем поставок чипів та устаткування для їх виготовлення позбавить Росію майже всієї сучасної електроніки. Про це пише видання The Insider, посилаючись на інженера, який розробляє мікросхеми для аерокосмічної галузі.
За словами джерела, обмеження з боку Тайваню ґрунтуються на Вассенаарських угодах, які передбачають заборону на постачання продукції подвійного призначення. Такі заходи призводять до фактичної зупинки експорту сучасних товарів. У 1996 році 33 країни, зокрема Росія, підписали його з метою обмежити застосування електроніки у воєнних цілях, навіть якщо вона спочатку виробляється для комерційних цілей.
Варто зазначити, що Тайвань є одним із найбільших у світі виробників мікроелектроніки. Тепер же країна відмовилася постачати до Росії процесори з тактовою частотою понад 25 МГц — менш продуктивні чипи зараз використовуються дуже рідко.
Як зазначає джерело, заборона таких мікросхем загрожує РФ "технологічною катастрофою". Через дефіцит чипів у Росії фактично зупинилася програма з впровадження "розумних" електролічильників, які планували випускати мільйонами. Бракує мікросхем для роботи супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС, тому у травні уряд РФ навіть дозволив не ставити її на нові автомобілі. Крім того, імпортні чипи стоять у всьому телекомунікаційному устаткуванні, що забезпечує зв'язок у Росії.
"Тайвань як фізичний виробник — це величезна втрата, але фактично з початку березня майже всі зарубіжні фабрики стали недоступні для російського виробника. Імпорт переважно йде з Китаю, питання тільки в тому, чи вийде чипи, що вироблені у Тайвані через треті руки, експортувати до Росії", — розповіло джерело.
Представник галузі поділився, що зараз при замовленні мікросхем подвійного призначення на тайванські фабрики підприємства мають підписувати зобов'язання не постачати продукцію до країн, які перебувають під санкціями: Росія, Північна Корея, Венесуела. У "чорному списку" також виробник Huawei через персональні обмеження з боку США.
Замінити тайванські процесори Росії практично нема чим. Китай виробляє непогані чипи, проте вони багато в чому базуються на американських технологіях. Китайська індустрія вже близько 10 років досягає повного імпортозаміщення, щоб знизити залежність від США, але поки що не змогла повністю реалізувати програму. Компанія Huawei після введення американських санкцій у 2020 році, якими закрили доступ до тайванських фабрик, сильно просіла на ринку смартфонів.
"Те, що вони зараз намагаються зробити самі — це техпроцеси (розмір транзистора) у 45 нм, тоді як тайванська TSMC освоює 4 нм. Різниця у площі чипа та споживанні електроенергії майже в 10 разів відрізняється", — прокоментував фахівець.
Розробник російських процесорів "Ельбрус" компанія МЦСТ після відмови з боку Тайваню переносити виробництво на фабрику "Мікрон" у Зеленограді. На думку інженера, це означає, що росіянам за 3 місяці так і не вдалося домовитись із Китаєм.
Орієнтуючись на тайванські заводи, МЦСТ розробляли "Ельбрус" на передовому техпроцесі 7 нм. Китай може запропонувати максимум 14 нм, а зараз РФ доступна лише топологія 90 нм — це рівень 2002-2003 років. Експерт вважає, що російському виробництву доведеться відкотитися до цього рівня через відсутність сучасніших технологій. При цьому "Мікрон" є єдиним російським заводом, здатним на серійний випуск мікросхем. До війни завод намагався купити обладнання для освоєння 28-нм техпроцесу, але тепер це неможливо через санкції.
2 червня стало відомо, що Тайвань заборонив постачання високотехнологічних чипів в Росію та Білорусь. Останню включили до списку санкцій через допомогу росіянам в обході заборон. Тепер Росію позбавили процесорів продуктивністю від 5 гігафлопс, розрядністю 32 біти, тактовою частотою понад 25 МГц, з наявністю більше однієї шини даних або порта для з'єднання між мікросхемами зі швидкістю передачі в 2,5 МБ/c. Припинено також постачання машин для літографії та електронних мікроскопів.
У відповідь Росія обмежує експорт до "недружніх країн" інертних газів, необхідних для виробництва напівпровідників. Російські виробництва забезпечує близько 30% світових постачань неону.