Як підводні дрони та датчики захистять інтернет від диверсій з боку Росії та Китаю

підводний дрон, підводний бпла, підводний човен
Фото: Kongsberg Maritime

Інтернет-кабелі тягнуться на багато кілометрів по дну морів, і військові шукають способи їх захисту, щоб РФ не помстилася за підірваний "Північний потік".

Related video

На дні світового океану розташовано багато різних комунікацій, враховуючи нафтопроводи, електромережі та кабелі інтернету. У вересні загадкові вибухи пошкодили газопроводи "Північний потік-1" та "Північний потік-2". У НАТО вважають причиною аварії навмисну диверсію. Після цього влада перейнялася захистом підводних об'єктів, але постало питання, кому його доручити.

Європа на варті інтернету та труб

Важко визначити, хто відповідає за оборону інфраструктури, яка знаходиться у приватній власності та пролягає через територію кількох держав, і має національну важливість, повідомляє видання Defence News. Очікується, що відповідальність розділять між собою армії різних країн, які мають обладнання і спеціальні навички для підводних операцій. Але потрібно ще визначити обсяг робіт і технології, які варто застосувати.

Військовий аналітик Себастьян Брунс (Кільський університет, Німеччина) запропонував два основні напрямки:

  1. Автономні засоби озброєння, які ховаються на дні, поки не засічуть загрозу, а потім організовують подібність пересувних мінних полів.
  2. Використання датчиків, що передають дані про навколишнє середовище поруч із кабелями та трубопроводами.

Він наголосив, що стежити за ситуацією глибоко під водою на великій території дуже складно.

Наразі країни ведуть розробки як незалежно, так і на рівні ЄС. Наприклад, Європейському оборонному агентству (EDA) експерти з Італії мають запропонувати програму захисту морського дна у першому кварталі 2023 року. У січні відомство запускає серію досліджень з метою знайти уразливість та закрити їх за допомогою нових технологій.

Крім того, європейська влада планує вивчити механізми національного управління захистом підводної інфраструктури. Напрацювання мають подати наприкінці квітня на симпозіумі EDA за участю військових, цивільної влади, приватних компаній і науковців.

інтернет-кабель, кабель під водою, морське дно Fullscreen
Інтернет-кабелі проведені по дну морів, де їх цілісності може загрожувати небезпека
Фото: geopolitica.ru

Франція: стратегія ведення бойових дій під водою

На початку 2022 року Франція стала першою країною, яка прийняла нову стратегію національної безпеки, орієнтовану на ведення бойових дій під водою. Як розповів старший співробітник Європейського центру політичного аналізу (Center for European Policy Analysis) Стівен Хоррелл, Франція перевела справу на військові рейки через агресивну політику Росії та Китаю, які вкладають великі кошти у технології ведення бойових дій під водою.

"Росія і Китай очевидно прагнуть використати підводні технології, щоб поставити під загрозу цілісність трансокеанських кабелів та інших об'єктів, розташованих на морському дні", — прокоментував він Defense News.

Якщо говорити про бої під водою, то військові традиційно наголошують на боротьбі з підводними човнами, але останнім часом галузь значно розширилася через розвиток протимінних і безпілотних технологій, а також збільшення трансокеанських кабелів і газопроводів. Водночас із 450 кабелів, що здійснюють 99% обміну даними між континентами, 51 проходить по території Франції.

На момент прийняття стратегії у французької армії було лише два підводні безпілотні апарати, здатні занурюватися на глибину 1 км: H1000 Ulisse та H2000 Diomede. Обидва розроблені компанією ECA Group, яка нещодавно об'єдналася з розробником навігаційних та автономних систем iXblue під новою назвою — Exail. Міноборони Франції вже оголосило про вкладення коштів у випробування більш глибоководних безпілотників, маючи намір до 2025 року отримати один автономний та один дистанційно керований апарат.

Підводний безпілотник Exail A18D

Перспективні проєкти у Франції

  • у жовтні 2022 року на конференції Euronaval Міноборони повідомило про майбутні випробування апарату Hugin Superior від компанії Kongsberg Maritime на глибині 6 000 м;
  • 15 грудня Міноборони оголосило про підготовку до ходових випробувань підводного безпілотника Exail A18D на глибині до 3 000 м, які розпочнуться у 2023 році;
  • Міноборони також на 6 місяців продовжило випробувальний термін підводного апарату середньої глибини з метою знайти ефективніші способи запуску та підйому безпілотних систем. Робота в цьому напрямку розпочнеться у лютому 2023 року на борту гідрографічного судна Beautemps-Beauprе.

Як пише Defence News, eсі 3 вищезгадані апарати пройшли випробування із французькими військовими у 2020 та 2021 роках у межах програми із заміни 3-х французьких гідрографічних судів новішими кораблями, здатними точніше досліджувати морське дно. У межах ще однієї програми Міноборони Франції в 2023 році збирається замовити у компанії Thales нових протимінних роботів для заміни пілотованих протимінних кораблів ВМФ. Французькі компанії Marine Tech і Hologarde розробляють безпілотний гібридний апарат Manta, повністю електричний.

Підводні дрони Hugin Superior від Kongsberg Maritime

Італія: перетворює кабелі на датчики

ВМС Італії прагнуть захищати інтернет-кабелі, що пролягають на дні Середземного моря в межах угоди з італійською телеком-компанією Sparkle. Військові стежитимуть за інфраструктурою в морі, складатимуть карти та реагуватимуть на надзвичайні ситуації. Як заявив контрадмірал Віто Ласеренця, італійські субмарини можуть працювати з підводними безпілотниками, щоб краще боронити кабелі.

Джерело у ВМС Італії повідомило, що служба розглядає можливість проведення досліджень концепції датчика, додавши, що службі відомо про роботу, яку проводить Національна фізична лабораторія Великої Британії та інші партнери. Експерти лабораторії дійшли висновку, що підводний тиск і вібрації заважають передаванню сигналів по підводних оптоволоконних кабелях, але зміни можна зареєструвати. Команда використовувала 5 860-кілометровий кабель між Великою Британією та Канадою для випробувань і з'ясувала, що проміжки між ретрансляторами посилення сигналу можна використовувати як окремі датчики.

Так, підводні кабелі самі собою можна використовувати для виявлення землетрусів і цунамі по всьому світу. Однак, щоб технологія стала корисною для військових, датчики повинні реєструвати підводні човни та безпілотники, що впливають на роботу інфраструктури.

підводний човен Cetus, дрон Cetus Fullscreen
Автономний підводний човен

Велика Британія: будує флот найкращих безпілотників

Велика Британія також захопилася безпілотними технологіями завдяки видобутку нафти та газу в Північному морі. Країна вже давно використовує невеликі підводні безпілотники, переважно для пошуку мін, а нові розробки дозволяють застосовувати їх для розвідки та захисту підводної інфраструктури.

Королівський флот Великої Британії уклав угоду на суму $18 млн із компанією MSubs, яка займається підводними технологіями. За контрактом вона зобов'язалася до 2025 року побудувати 12-метровий апарат вагою 17 т і дальністю 1 609 км. Проєкт називається Cetus, за його допомогою британські військові хочуть зрозуміти, наскільки ефективно вони зможуть використати автономні підводні човни.

Крім того, Велика Британія інвестує гроші у програму захисту інфраструктури. Як заявило Міноборони, 20 млн фунтів стерлінгів вкладуть у покупку дистанційно керованого підводного апарату, здатного маніпулювати об'єктами та знімати зображення з високою роздільною здатністю на глибині до 6 000 м.

Німеччина: створює потужну оперативну мережу

Німеччина зосередилася на датчиках для спостереження за інфраструктурою у Північному та Балтійському морях. Командувач ВМС країни віцеадмірал Ян Крістіан Каак зазначив, що багато приватних компаній уже використовують технології для збору даних про стан підводного обладнання. За словами джерела в морській службі, він пропонує інтегрувати дані датчиків, отримані операторами, інститутами океанічних досліджень, поліцією і військово-морськими силами, в одну оперативну мережу, яка відстежує обстановку над водою та під нею.

Раніше писали, що в Австралії випробовують новий підводний безпілотник під назвою Dive-LD у межах проєкту "Акула-примара". Компанія-розробник Anduril Australia представила невеликий прототип, обіцяючи в майбутньому збудувати автономний апарат розміром зі шкільний автобус, який можна буде запускати з пірсу чи транспорту.