Дрони, ШІ, кібератаки: які уроки засвоїв світ через рік війни в Україні

Останній рік бойових дій на території України став "засвоєним уроком" для демократичних держав усього світу, які намагаються зрозуміти, як надалі зможуть розвиватися не лише стратегії, а й технології. Фокус розповість, чого очікують військові аналітики, коли йдеться про збройні конфлікти в майбутньому.

Штучний інтелект і кібератаки — новий військовий тренд

ЗСУ широко використовували нові технології, які хоч і не впливали радикально на перебіг бойових дій, проте стали опорною точкою для відстеження тренду технологічного розвитку ВПК, пише у своїй колонці військовий аналітики Пітер Сінгер.

Перше, про що варто поговорити, — широке застосування штучного інтелекту (ШІ), а саме: програмне забезпечення для розпізнавання облич для ідентифікації російських солдатів, алгоритми машинного навчання (МН) для підвищення ефективності логістики військових і волонтерів, ведення розвідки, ведення інформаційної війни.

"Використання нейромереж різного функціоналу набиратиме обертів, оскільки ШІ вже сьогодні має велике значення для соціуму. Жодна інша область технологій сьогодні не фінансується так активно, як ШІ та МН. У розвитку нейромереж зацікавлені національні уряди і, як наслідок, їхні збройні сили, а також великий бізнес", — стверджує автор.

Другий важливий момент — кібербезпека також стала новим фронтом цієї війни. На початку конфлікту російські хакери намагалися атакувати різні українські мережеві системи — від електромереж до космічного зв'язку. Але, як і ЗС Росії, вони не досягли успіху. І тут автор бачить дві основні причини:

1. Путін не підготував ані військових, ані хакерів до війни, яку він планував.
2. Кіберзахисники України змогли впоратися з більшістю атак.

Кібербитва теж радикально не вплинула на хід війни, але уявімо, що могла б зробити в майбутньому група або військовий підрозділ, які були б більш організованими, підготовленими, мали б актуальні розвіддані й інструменти планування, що мають можливість атакувати таку велику ціль як інфраструктура всієї країни.

"Кібератаки — майбутнє війни. Ми все більше й більше залежимо від інтернету, від нього ж залежать і пристрої, які тепер управляють операціями майже в усіх галузях критичної інфраструктури. Отже, цілей для злому теж стає більше. Однак кібербезпеку надто часто відсувають на другий план. У результаті інтернет речей, на який ми все більше й більше покладаємося, стає дуже вразливим. І зловмисники користаються цим", — пише Сінгер.

Безпілотники: нове — добре забуте старе

БПЛА використовувалися під час Другої світової війни, в конфліктах в Афганістані й Іраку, Пакистані та Лівії. Але деякі військові експерти вважали, що безпілотники не такі вже й важливі у "звичайній" війні, маючи на увазі, що дрони гарні в точкових конфліктах із терористами та повстанцями.

"Ця академічна та військова суперечка закінчена. Безпілотні системи виявилися неймовірно важливими у бойових діях в Україні, у різних ролях і навіть областях. Вони відіграли вирішальну роль у зупинці колон російських танків, у забезпеченні високої точності українських артилерійських і ракетних ударів, на морі, потопивши російський флагман "Москва", у завданні ударів по російських військово-морських базах у Криму", — наголошує експерт.

Безліч різних систем заповнили поле бою: і великі дорогі БПЛА військового рівня, і тисячі маленьких комерційних квадрокоптерів. І українські сили, і російські використовують дрони не лише для розвідки, а й для завдання ударів, коригування вогню. Завдяки інтеграції ШІ з безпілотниками ЗСУ все частіше розгортають автономні системи, використовуючи дрони і як баражуючі боєприпаси, що діють як поодинці, так і роєм.

"Бої дронів говорять про те, якими будуть конфлікти надалі та наскільки величезною буде роль безпілотних літальних апаратів у них", — резюмує фахівець.

Розвідка за відкритими даними та соцмережі, як зброя

Ще одна область, в якій технологія, що давно використовується, досягла нових висот у 2022 році, — використання соціальних мереж як зброя.

"Кібервійна має на увазі злом мереж, а от дипфейки — "злом" людей шляхом поширення інформації через лайки та репости", — йдеться в колонці. "У російсько-українському конфлікті інформаційна війна вийшла на новий рівень стратегічного значення".

Однією з важливих сторін інфойни стала розвідка на основі аналізу відкритих джерел (OSINT). Українці перетворили свої стільникові телефони та облікові записи в соціальних мережах на новий "інструмент шпигунства", збираючи інформацію по крихтах і передаючи її військовим, ЗМІ.

Завдяки OSINT світ дізнався, що Путін брехав, коли говорив про те, що Росія просто реагувала на надзвичайну ситуацію, а не планувала вторгнення, що в результаті підірвало його політичну стратегію. Зі свого боку, ЗСУ брали дані OSINT буквально в тисяч місцевих жителів і російських солдатів-невдах, які знімають тік-токи та видають своє місце розташування, щоб відстежувати дії російських військових.

Поширення інформації про те, що відбувається в Україні, буквально в режимі реального часу, мало величезний уплив на іноземну аудиторію. Симпатія до українського народу змінила політичний контекст і пріоритети від США до Японії та Австралії. Полеміка останніх місяців щодо відправлення Німеччиною танків Україні (що врешті-решт і сталося знову ж таки через зміну ставлення до українців) показує, що знадобився рік, щоб "перекроїти" зовнішню політику Німеччини, яку вона мала 75 років.

Економічна війна та роль у ній ІТ-компаній

Розв'язана Росією вона проти України мала й потужний економічний ефект. Близько 400 із 500 провідних компаній світу пішли з російського ринку (серед яких — велика кількість ІТ-корпорацій), і не тому, що того вимагали закон чи санкції, а тому, що мати бізнес у Росії означає мати погану репутацію. Такого роду новий вид "геополітичної скасування" в довгостроковій перспективі вплине як на російську економіку, так і на те, що інші країни думають про свою економіку під час війни. І це може бути одним із найзначніших наслідків воєн майбутнього, упевнений автор.

За даними МВФ, перший великий конвенційний конфлікт ХХІ століття в Європі стався між 9-ю та 56-ю за величиною економіками світу. Руйнування були колосальними: від енергетичних ринків до ланцюжків постачань, не тільки для самих комбатантів, але й для всього світу. Росія відчула ефект на собі, коли була змушена вилучати мікрочипи зі старих холодильників і пральних машин, призупинити розгортання не тільки 5G-, а й 4G-мереж, уповільнити мобільний трафік, залишитися без оновлення різного ПЗ, без якісних гаджетів і побутової електроніки.

"І у Вашингтоні, і в Пекіні тепер мають переосмислити зв'язки між національною та економічною безпекою і те, як на них впливають війни", — наголошує Сінгер.

Українська держава та суспільство не впали в перші дні боїв, як сподівався Кремль. Згідно зі соцопитуваннями, 70% українців вважають, що ЗСУ виграють війну, попри меншу чисельність техніки та живої сили, порівнюючи зі ЗС РФ.

"На війні людська воля має значення, і цифрова сфера виявилася цінним новим засобом досягнення та мобілізації цієї волі", — резюмував автор.