"Виявилися безпорадними": військовий пояснив, чому ППО і РЕБ Москви пропустили дрони (відео)

Москва, Росія, поліція
Фото: Astra | Наслідки атаки дрона в Москві 24 липня

У Міноборони стверджують, що змогли придушити БПЛА, однак Сергій Грабський звернув увагу, що вони однаково влучили в будівлі. Крім того, у Москві не було проблем зі зв'язком, як під час попередніх атак.

Related video

24 липня безпілотники атакували Москву, незважаючи на хвалені російські засоби протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Полковник запасу Збройних сил України та учасник миротворчих місій у Косово та Іраку Сергій Грабський розповів в ефірі єдиного телемарафону, як їм це вдалося.

За словами військового, система захисту Росії досі базується на принципах часів СРСР, коли ударні дрони масово не застосовувалися. Україна після значних втрат унаслідок російських ударів змогла вибудувати досить ефективну лінію протиповітряної оборони проти БПЛА, а ось захист РФ не спрацював. Міністерство оборони РФ заявило, ніби війська подавили два БПЛА засобами радіоелектронної боротьби.

"У цьому випадку ці системи виявилися безпорадними при знищенні таких дронів", — зазначив Сергій Грабський. — "Противник зараз може покладатися виключно на засоби радіоелектронної боротьби. Але знаєте, у мене є питання: ці дрони влучили в будівлі й вибухнули, тому їх навряд чи було придушено, можливо, не долетіли до об'єктів, і це, так би мовити, технічна похибка".

Як додав український військовий, основна робота потужних комплексів РЕБ полягає в придушенні широкого спектра частот, а це може також вплинути та на роботу засобів зв'язку, зокрема мобільного. Сергій Грабський засумнівався, що в цьому випадку росіяни пустили в хід такі технології.

"У такому густонаселеному місті вони можуть вплинути на роботу різних систем. А якщо вони дійсно були використані, то це додатковий фактор ефективності дії цих безпілотників, адже вони змушують противника вмикати такі засоби, які заважають нормальній життєдіяльності самого міста", — підсумував експерт.

Варто нагадати, що раніше в Росії глушили систему GPS після атаки БПЛА на Кремль 3 травня. Жителі Москви тоді поскаржилися на збої в роботі супутникових навігаторів, які показували неправильну геолокацію.

Річ у тім, що далекобійні дрони використовують GPS під час польоту, щоб коригувати маршрут у разі будь-яких відхилень, наприклад, через сильний вітер. Деякі літальні апарати мають запасну систему навігації, в основі якої лежать барометри, компаси та інші датчики, але вона менш точна і використовується винятково для підстрахування.

Подібне сталося і 30 травня, коли Москву масово атакували невідомі безпілотники, а Міноборони РФ заявило про застосування засобів РЕБ. Найсильніше проблеми з GPS позначилися на таксистах, які не могли знайти правильну дорогу в незнайомому мегаполісі та скасовували замовлення. Варто зазначити, що 24 липня повідомлень про неполадки зі зв'язком і навігацією в Росії не надходило.

30 травня три дрони врізалися в житлові будинки в Московській області. Оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко припустив, що вони мали завдати ударів по інших цілях, але збилися з курсу через російські засоби РЕБ. Він пояснив, що застосовувати такі "глушилки" в густонаселених містах небезпечно, оскільки пригнічені безпілотники продовжують летіти та можуть нашкодити мирному населенню, відхилившись від початкового маршруту.