"Припинити самодіяльність". Як Україні потрібно змінити армію, щоб перемогти — Сергій Флеш

За останні пів року Україна значно відстала від Росії в розробці безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби, які дають величезні переваги на полі бою. У другій частині інтерв'ю Фокусу Сергій Безкрестнов із псевдонімом "Флеш" — український військовослужбовець, фахівець зі зв'язку, радіоелектронної боротьби та розвідки — поділився, чому всім підрозділам потрібні "окопні" комплекси РЕБ, але виробляють їх лише приватні підприємства, та які ще технології Україна просто зараз освоює, прагнучи перемогти у війні.

Чому РЕБ в Україні виробляють тільки приватні підприємства?

— Усі засоби окопної РЕБ зараз робить малий і середній бізнес, навіть, найімовірніше, малий — невеликі команди однодумців. Чому великі підприємства не хочуть цим займатися? Можу припустити, що це не дуже рентабельно через невелику маржинальність. Можливо, великим підприємствам цікавіше створювати комплекси за пів мільйона доларів, продати державі з великою маржею й отримати великий прибуток, який спрямують на нові розробки. Робити тисячі пристроїв, з яких вони отримають мінімальну маржу, найімовірніше, просто не цікаво.

Є й другий фактор: можливо, великі підприємства не хочуть зв'язуватися з державою. Адже спочатку ти робиш важливі речі для країни, а потім тобою займатимуться правоохоронні органи, яким здасться, що закупівельна ціна неправильна, і витратиш весь потенційний прибуток на адвокатів. Багато підприємств не хочуть грати з державою в такі ігри, а вважають за краще просто виконувати приватні замовлення, працюючи з волонтерськими фондами.

Третій момент: щоб зробити якісні засоби окопної РЕБ, потрібно вкластися в їхню розробку, так звану R&D (дослідження і розвиток інновацій, — ред.). Зараз усі наші команди, які роблять РЕБ, беруть готові китайські модулі і додають до них антени. Але щоб правильно зробити пристрій і не залежати від Китаю, потрібно провести власну розробку, вигадати свою конструкцію, схемотехніку, виготовити плати і завезти в країну комплектуючі, виготовити корпуси, тобто вкласти певні кошти. Це ніби "заморожені" гроші, і мало хто хоче таким займатися. Тим паче, що завтра комплекс може стати неактуальним, і потрібно робити новий.

Жодна країна світу не була готова до того, що війна вся зав'яжеться довкола безпілотників, і засоби РЕБ проти БПЛА знадобляться в такій великій кількості та масштабі. Зараз ЗСУ укомплектовані засобами "великої" РЕБ на 30% від потреби, а малими "окопними", за моєю особистою оцінкою, на 2-3%.

Можливо також, що у нас у країні просто немає виробництв такого рівня. Україна — аграрна країна, це ні для кого не секрет, на відміну від Росії, у якої десятки підприємств працюють у Москві та Санкт-Петербурзі, вони займалися розвитком РЕБ ще до війни. Вони придумували і продавали системи на експорт, продавали їх комерційним структурам по всьому світу, а зараз просто перебудували свою роботу на військовий лад. У всьому світі поняття захисту від дронів давно існує, і там захищаються більше не від атак, а від промислового шпигунства, щоб конкуренти не слідкували за заводами і не дізнавалися секретні технології.

Чому зарубіжні партнери не постачають Україні засоби РЕБ так само, як системи ППО та інші види озброєння, необхідного для ефективної оборони?

— Тут відповідь проста: жодна країна світу не була готова до того, що війна вся зав'яжеться навколо безпілотників і що засоби РЕБ проти БПЛА знадобляться в такій кількості й масштабі. Зараз ЗСУ укомплектовані засобами "великої" РЕБ на 30% від потреби, це не секрет, а малими "окопними", за моєю особистою оцінкою, на 2-3%. Чому так мало? Тому що на фронті немає жодного підрозділу, який не хотів би собі РЕБ. Запитайте в будь-якого взводу, у будь-якої роти, у будь-якого солдата — всі хочуть як мінімум антидронову рушницю, всі хочуть захист від FPV.

Уявіть, скільки у нас підрозділів, скільки сотень тисяч людей воюють і яка кількість комплексів РЕБ нам потрібна. Зараз ми укомплектовані буквально на одиниці відсотків і приватники, які роблять окопний РЕБ, мені пишуть: у них замовлення на рік вперед. Уявіть собі чергу.

Оскільки виробництво зав'язане на китайські модулі, то це може погано закінчитися будь-якої миті, так само як і постачання комплектуючих для FPV дронів. Поки вони йдуть нам через сусідні країни, але що буде, якщо цей канал закриється? Ми всі бачимо, що відбувається з Польщею, коли половина деталей для комплектування застрягла на українсько-польському кордоні. Не можна такою мірою залежати від Китаю і логістики, треба почати базові речі робити в нас, купувати комерційні деталі, які не під санкціями, у будь-яких країнах світу, привозити в Україну, тут паяти плати і все збирати. Це єдиний правильний шлях. Минув рік, ми досі нічого в цьому напрямку не робимо. Ніхто, жодне підприємство, жодне виробництво.

Зараз спостерігаємо в публікаціях військових нову тенденцію: перехоплення відеосигналів FPV-дронів. Як працюють сканери-перехоплювачі та чи зможуть змінити ситуацію на фронті?

— Будь-який FPV-дрон має два радіоканали. Одним каналом управляється і отримує команди, куди рухатися — саме його глушать куполи РЕБ, щоб оператор не міг керувати дроном. Другий канал — це відеоканал, що відповідає за картинку, яку "бачить" і передає дрон, без неї неможливо керувати апаратом. Дані відеоканалом передаються оператору, який сидить за 5-7 кілометрів і направляє дрон.

Якщо ми ліквідуємо по фронтах 2-3 російські екіпажі, які здійснюють атаки FPV-дронів на нас, то одразу ж на цьому напрямку тимчасово буде тихо. Це вже перевірено.

Ми можемо перехоплювати цей канал, тому що він відкритий. Відкритий він тому, що і українці, і росіяни використовують найдешевші FPV-модулі, прагнучи мінімізувати вартість одноразових дронів-камікадзе. Друга причина полягає в тому, що для FPV важлива "швидкість отримання" кадрів зображення, а в аналоговому форматі вона найшвидша — немає жодних затримок під час обробки, як у випадку з цифровими сигналами. Третя причина: коли сигнал цифровий пропадає через поганий зв'язок або РЕБ, то оператор бачить синій екран, а коли аналоговий, то можна крізь перешкоди щось розгледіти і влучити по цілі. Це, напевно, найбільш критично важливий фактор, для чого використовуються саме аналогові модулі.

Перехопивши "картинку", ми можемо подивитися, звідки вилітав дрон. У нас з'являється дві можливості: ми можемо засліпити пульт оператора, відправити пілоту перешкоду, щоб перешкодити бачити зображення. Або можемо записати "картинку", показати хлопцям з аеророзвідки, аеророзвідники вміють орієнтуватися на місці й одразу скажуть, звідки дрон вилетів. До місця запуску ми направимо артилерію або у відповідь відправимо наші ударні дрони.

Чому це критично важливо: виробити десятки, сотні дронів — не проблема, а от проблема — підготувати екіпаж. Якщо ми ліквідуємо по фронтах 2-3 російські екіпажі, які здійснюють атаки FPV-дронів на нас, то одразу ж на цьому напрямку тимчасово буде тихо. Це вже перевірено. Тобто, ми усуваємо не наслідки, а першопричину.

Небезпека полягає в тому, що це дзеркально — росіяни теж усе зрозуміли і роблять точно так само. Коли відкривається якась тактика чи стратегія, то виграє той, хто швидше починає її масово впроваджувати. Коли ми зрозуміли, що так можна робити, потрібно миттєво наповнювати наші фронти сканерами-перехоплювачами сигналів, щоб ми мали перевагу.

Сканери-перехоплювачі — це готове комерційне рішення чи українські інженери роблять самі?

— Ми робимо їх самі вручну, і насправді нічого тут складного немає. Беремо звичайнісінький приймач відеосигналу і додаємо до нього плату, яка перемикає по черзі всі канали і зупиняється, якщо бачить якусь картинку. Це все реалізується готовими методами, головне зібрати все в один корпус, поставити акумулятор, вивести роз'єми, захистити його, зробити пристрій зручним для експлуатації військовими.

Із цим проблема, тому що за останній місяць я зустрічався з десятком команд, які зробили такі сканери, і вони показали їх у вигляді монтажної плати, зібраної на коліні. Дві плати, якісь проводочки, роз'єми, кажуть: працює. Я їх прошу: чудово, доведіть до стану, щоб можна було дати військовим, поставте в корпус, підберіть зарядку, антивандальні шнури, набір кабелів, щоб бійці могли з окопу винести або на щоглі підняти. Ви ж уявляєте, що на фронтах відбувається, які там умови? Мороз, бруд тощо.

Я з першого дня війни категорично проти безкоштовних розробок. Не бачив жодного успішного прикладу, коли люди намагаються щось роблять "в нуль" або "в мінус", ніколи це нічим добрим не закінчується, всі такі проєкти приречені.

Після цього всі розробники зникли. У нас багато умів, готових щось спроєктувати, але ми впираємося в глухий кут, коли справа доходить до виробництва. Лише одна команда мені показала готовий, зібраний комплекс, який я зараз передав на фронт для тестування. Якщо він пройде випробування, то творці готові його далі робити.

Цікаво, що це зробили українці, які живуть у Польщі. І тут несподівано проблема виникла на кордоні, я втратив два тижні, оскільки не міг привезти комплекси з Польщі на тестування, українська митниця хотіла розмитнити вантаж. Відправник не захотів принципово і довелося везти приватною особою.

Важливо

Нова технологія на фронті: ЗСУ зламали російський дрон, щоб знищити базу РФ (відео)

Скільки коштує така система для перехоплення відеосигналу?

— Я думаю, що за сукупністю деталей для комплектування така система має коштувати до 400-500 доларів. Щоб у комплекс увійшли приймачі різних діапазонів, антени, акумулятори, монітори тощо. Це досить легко рахується, адже на всі деталі для комплектування є відкрита ціна в інтернеті. Плюс сюди додається вартість збірки, і ми зрозуміємо, наскільки ціна адекватна і відповідає реальності.

Я з першого дня війни категорично проти безкоштовних розробок. Не бачив жодного успішного прикладу, коли люди намагаються щось роблять "в нуль" або "в мінус", ніколи це нічим добрим не закінчується, всі такі проєкти приречені. "Гаражний" ВПК — це такий самий ВПК, тільки гаражних розмірів. Люди повинні мати прибуток на закупівлю деталей для комплектування, на якісь аутсорсингові розробки, консультації, купівлю обладнання, на подальші модифікації виробів, тому прибуток у всіх пристроях повинен бути закладений, і це нормально. Він просто має відповідати ринковій ситуації та здоровому глузду.

Ви регулярно рекомендуєте військовим детектори БПЛА "Цукорок". Чи справді вони захищають українських бійців від дронів РФ?

— Так. Ми познайомилися з розробником "Цукорка" в перші місяць війни. Він одразу почав думати про розробку такого пристрою, знаючи, що є БПЛА "Орлан" і на яких частотах вони літають. Не він один, напевно, десяток команд думали, робили прототипи, але до пуття виріб довела тільки одна людина.

128 бригада, всі знають цю історію, коли багато хлопців загинули під час шикування за 30 кілометрів від лінії фронту. Якби в них був такий прилад, то показав би, що над ними годинами крутиться розвідувальний безпілотник, значить щось готується.

Після цього він почав удосконалювати пристрій, моя місія тут була тестувати його на фронтах і підказувати, в яких моментах він допомагає і що потрібно змінити, щоб оптимально працював. Зараз прилад продовжує модифікуватися, раніше він працював тільки з російськими розвідувальними БПЛА, потім туди додалися частоти "Ланцетів", "Мавіків", зараз, дай Боже, вдасться додати фіксацію FPV-дронів по відео.

Чим цей прилад відрізняється від інших аналогів: він не пищить на все, що просто є в ефірі, а дивиться, щоб сигнал відповідав за характеристиками сигналу безпілотників. Він не спрацьовує хибно, це дуже важливо, адже багато виробників роблять детектори дронів, які пищать на будь-що, наприклад, якщо увімкнули Bluetooth або Wi-Fi. Тут розумніша система, мінімізовані помилкові спрацьовування.

Найголовніше — це правильно використовувати прилад. Я хлопцям підказую, і автор пише інструкції із застосування, тому що різним категоріям військових потрібен різний функціонал. Якщо ви увімкнете його на передовій, щоб він показував "Орлани", то він пищатиме без кінця, адже такі БПЛА постійно крутяться над усіма фронтами, 24 на 7.

Часто "Цукорок" приходить військовим на фронти і вони відключають його і кажуть: "Та ми не розуміємо, це якась фігня, він постійно пищить, він нікудишній". Насправді він нікудишній, тому що "Орлани" літають весь час, а бійці ставлять максимальну чутливість.

Я розповідаю, як його правильно використовувати. Комусь потрібно знати, коли "Орлан" залетить у тил. Найяскравіший приклад — 128 бригада, усі знають цю історію, коли багато хлопців загинули під час шикування за 30 кілометрів від лінії фронту. Якби в них був такий прилад, то показав би, що над ними годинами крутиться розвідувальний безпілотник, значить щось готується. Він крутиться не просто так, росіяни не залітають до нас глибоко в тил — це відносна рідкість.

Бачили, ви також збираєте "віддалений пункт радіомоніторингу" для фронту. Що це таке і як допоможе військовим на передовій?

— У військових є системи, щось імпортне, щось українське, які вони використовують для радіомоніторингу. Ця система розроблена мною, щоб вивчати російські безпілотники та інші сигнали на фронтах, а потім аналізувати, що літає, як, у яких напрямках, знімати спектрограми, а потім навчати наших хлопців.

Чому це важливо. Якщо раніше вважалося, що радіорозвідкою займаються тільки профільні організації (СБУ, ГУР), то зараз ми прийшли до того, що базовими речами з радіорозвідки повинні займатися й інші. Наприклад, до мене звернулося Командування Сухопутних військ, вони хочуть навіть піхотинців навчати основ радіорозвідки. Я об'їхав багато фронтів, за результатами вимірювань написав спеціальну Настанову для ЗСУ зі зразками сигналів для застосування нашими піхотинцями простих аналізаторів спектра. Я зараз прошу, щоб цей напрямок був офіційно введений у військах ТрО, адже вони вже цим займаються, але неофіційно.

Радіорозвідка зараз дуже широке поняття. Наприклад, зараз наші хлопці літають на FPV, здавалося б, яке відношення вони мають до радіорозвідки, але зараз ефір настільки насичений перешкодами, що перед вильотом дрона пілоту бажано увімкнути прилад і оцінити обстановку. Найчастіше працює російська РЕБ, а ще частіше працює РЕБ наша. Хлопці про це не знають, що працюють наші системи РЕБ і можуть втратити дрони, як FPV, так і великі апарати. Тому зараз будь-який грамотний екіпаж вмикає прилад і дивиться, що відбувається. Для цього вже треба базово розуміти основи радіо.

Друга частина проблеми — відеоканали працюють на стандартних частотах, тому зараз пілоти вмикають прилад, щоб подивитися, яка завантаженість ефіру в точці польоту, і вибрати "чисті" оптимальні частоти. Знаєте, мені пілоти розповідали нещодавно, що доходить до абсурду. Оскільки набір каналів стандартний, а на фронтах літають дуже багато екіпажів, то часто наші оператори не можуть знайти вільний канал для польоту, тому підрозділи займають із ранку чергу. Хлопці розповідають: "Ми вмикаємо канал на передачу і просто тримаємо його просто так, щоб могли через півгодини вилетіти". Доходить до такого.

Ось вам простий приклад, коли простий пілот FPV починає бути фахівцем з радіорозвідки. Наші піхотинці займаються перехопленням переговорів росіян, не всі з них за штатом повинні це робити, але виникла важлива і потрібна ініціатива. Так, не супер рівень, так, якісь основи. Багато хлопців працюють з аналізаторами спектра TINY SA ULTRA, тобто теж займаються основами радіорозвідки, можуть банально визначити, де працює РЕБ і навіть запеленгувати, вони можуть дуже багато чого.

Я часто пишу, які в наших хлопців з'являються можливості, купи вони прилад за 150 доларів. Наприклад, вони можуть визначати наближення "Ланцета", з якого напрямку він летить, чи є в небі "Орлани". У нас на війні багато грамотних, тямущих хлопців, вони хочуть розвиватися і займатися радіорозвідкою, їх треба тільки вчити, дати можливість, це все принесе користь.

Будь-який командир рівня батальйону і вище, якщо він не дурень, розуміє, що в його підрозділі потрібно займатися наступними речами: створювати ударні групи FPV, створювати групи аеророзвідки, які вміють літати на "Мавіках", створювати групи РЕБ і РЕР. Це сучасні технології, без яких неможлива війна. Будь-який грамотний командир батальйону, полку або бригади, якщо він молодий, розуміючий, чує, що говорить Залужний усій країні: "час і технології". Тому зараз такі напрямки повинні створюватися абсолютно скрізь, їх потрібно вводити в штатний розклад і не займатися самодіяльністю, як зараз це відбувається. Зараз у нас радіо розвідкою займаються сапери, мінери, кулеметники тощо.

Важливо

"Грізніший засіб терору": як Росія за рік поліпшила іранські дрони Shahed