"Вже змінює хід війни": інженери розповіли, як дрони "ГРОМИЛО" з оптоволокном посилють ЗСУ

Українські безпілотники, невразливі до засобів РЕБ, дозволяють дуже точно уражати російську бронетехніку, склади, мости, укріплення. Пілоти при цьому значно менше ризикують.

Невразливий до РЕБ дрон на службі ЗСУ

Коптер-камікадзе "ГРОМИЛО" оснащений котушкою з оптоволокном вагою 2 кг, яка дозволяє донести бойову частину вагою до 1,5 кг на відстань до 10 км і не боятися при цьому ворожих засобів радіоелектронної боротьби. Завдяки використанню оптоволоконного кабелю, дрон захищений від усіх видів глушіння зв’язку, адже радіосигнал просто відсутній.

Коли безпілотна система не випромінює ніяких сигналів, вона невидима для засобів радіоелектронної розвідки, а значить, ворог не може визначити і уразити позицію українських пілотів. Стабільний зв’язок через оптоволоконний кабель також забезпечує точне управління дроном навіть у складних умовах або на великих відстанях.

Як кажуть представники "Неба перемоги", військові вже оцінили переваги "ГРОМИЛО" у реальних бойових умовах. Перші відео з точним ураженням ворожої техніки підтверджують його високу точність, потужність та ефективність. Зокрема, такими дронами вже користуються аеророзвідники ударної групи "Харон" 14-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) Збройних сил України.

Дрон "ГРОМИЛО" під керуванням пілота 14 ОМБр ЗСУ

FPV-дрон "ГРОМИЛО" відкриває широкі можливості для виконання бойових завдань:

точкове ураження бронетехніки, складів, мостів, укріплень ворога;
ефективність у зонах активної РЕБ, де традиційні засоби управління часто втрачають зв’язок;
безпечніші умови для пілотів через відсутність радіосигналів.

"ГРОМИЛО" — це зброя майбутнього, яка вже сьогодні змінює хід війни", – підкреслили інженери.

Складність використання нової зброї

Вони додали, що використання дронів на оптоволокні зовсім трохи відрізняється від звичайних коптерів-камікадзе на радіокеруванні. Операторам потрібно прораховувати маневри так, щоб волокно не потрапило в пропелери, але правильний напрямок обертання пропелерів нівелює проблему повністю.

"Тобто обмежень в маневруванні як таких особливих немає, просто потрібно памʼятати що позаду дрона на землю впаде волокно яке можуть переїхати або наступити на нього і пошкодити, тримати швидкість польоту в розумних межах і бажано не виконувати пілотажні фігури", – пояснили у "Небі перемоги".

Пілотам варто проходити додаткове навчання у школах, щоб ефективно і безпечно застосовувати дрони на оптоволокні, але програма досить проста. Потрібно вміти обережно підʼєднувати оптичні конектори, слідкувати за їх чистотою, не перегинати кабель та вчитись вибирати оптимальні маршрути польотів, аби мінімізувати ризики пошкодження волокна.

"До прикладу, дороги ліпше перетинати над деревами, аби волокно не впало на землю, а лишилось на деревах і його не переїхали. Ризику зачепитись ним за щось немає, бо волокно розмотується з котушки на дроні, і після падіння на землю лежить, майже не натягуючись", – зазначили фахівці.

Як вдосконалять "ГРОМИЛО"

Це не перша модель дрона на оптоволокні, створена в Україні, але досягнення "Неба перемоги" відчутно збільшить потужності виробництва такої зброї. Інженери проєкту поки що використовують китайські котушки, але працюють над створенням власних з такими характеристиками:

дальність польоту 10 км – вага 1 кг.
дальність польоту 15 км – вага 1,2 кг.
дальність польоту 20 км – вага 2 кг.

Такі вдосконалення дозволять дронам атакувати цілі на ще більших відстанях із високою ефективністю, використовуючи важчі і потужніші бойові частини.

"Наше виробництво дозволяє виготовляти дрони у кількості, що суттєво перевищує 10 тисяч штук на місяць. Обʼєм виробництва та закупівлі котушок оптоволоконного звʼязку також дає змогу всі дрони укомплектувати оптикою. Проте для збільшення економічної ефективності ми зараз усіма силами нарощуємо виробництво власних котушок звʼязку на оптоволокні. Тож далі буде тільки краще", – підкреслили у "Небі перемоги".

Інженери звернули увагу, що росіяни у своїх дронах на оптоволокні використовують в основному цифровий спосіб передачі відео. Проте їх "залізо" попри ліпшу якість зображення дає суттєво більшу затримку сигналу, а це знижує точність. В Україні переважна більшість БПЛА з оптоволоконним звʼязком оснащені аналоговими камерами, і сигнал передається через пропріетарний протокол, розроблений спеціально для оптики, тому затримка сигналу дуже мала.

"Технології не стоять на місці і вже є існують оптоволоконні медіаконвертори які майже не додають затримки сигналу. То ж потрібно не впустити можливість технологічно випередити ворога!" – підсумували виробники.

Важливо

Чудеса оптоволокна: експерт розповів, як нова технологія змінить війну у 2025 році