Рік достатку. Яким був 2021-й для українського АПК і які плани аграрії будують на 2022 рік

врожай 2021, український апк, агробізнес в Україні, українські аграрії
Фото: Getty Images

Урожай 2021 порадував — Україна і збирає багато, і вивозить за кордон зернових на мільярди доларів.

Для сільгоспвиробників рік, що минає, видався вдалим. Зібраний рясний урожай, експорт зростає, світові ціни на продовольство тримаються на рекордних позначках, тож аграрії непогано заробили. На 2022-й вони будують великі плани.

Засіки під зав'язку: у 2021 зібрали найбільший урожай за всю історію незалежної України

За інформацією Української зернової асоціації (УЗА), збирання зерна (зазначено дані щодо зернових, бобових та олійних) досягло майже 106 млн т. Це найбільший урожай за всю історію незалежної України, що на 26% більше, ніж у 2020 році, та на 8% більше, ніж у 2019-му, який також був рекордним.

Як повідомляє онлайн-видання Latifundist, урожай пшениці становив 33 млн т (проти 25,1 млн т роком раніше), ячменю — 10,2 млн т (7,8 млн т), кукурудзи — 35 млн т (26,3 млн т ), соняшника – 16,2 млн т (13,1 млн т), сої – 3,4 млн т (2,7 млн т).

Причин для успішного агророку було кілька.

  • По-перше, виробникам пощастило з погодою. Нагадаємо, у 2020 році однією з причин поганого врожаю стали суха зима та весна із заморозками, які призвели до падіння врожайності. У 2021-му таких проблем не було.
  • По-друге, порівняно з 2020 роком, збільшилися посівні площі під зернові — загалом на 3,5%. Під пшеницю площа засіяної землі зросла на 9,2% — з 6,5 млн га до 7,1 млн га.
експорт зерна, сільське господарство в Україні, виробництво зернових, ціни на пшеницю, форвардні контракти, аграрний бізнес в Україні, український апк
Попит на українське зерно зростає
Фото: Людмила Лисак (інфографіка)

А ще сільгоспвиробники підстрахувалися і наперед уклали форвардні контракти. За допомогою цього інструменту аграрій продає майбутній урожай за фіксованою ціною та отримує таким чином кошти на фінансування посівної. Навіть якщо світові ціни на зерно раптом падають, фермер нічого не втрачає.

Зіграла на руку і ситуація на світовому ринку. Влітку прокотилася посуха Канадою, США, Середньою Азією та Росією, що негативно вплинуло на якість урожаю в цих регіонах, збільшивши попит на українське зерно.

М'ясні проблеми: поголів'я скорочується

Тваринники такими ж приголомшливими досягненнями похвалитися не можуть. За даними Держслужби статистики, обсяг виробництва продукції тваринництва за січень-жовтень 2021 року (найсвіжіші дані) порівняно з аналогічним періодом 2020-го скоротився майже на 10%. Зокрема, виробництво м'яса впало на 1,7%, до 2,7 млн т, молока – на 6%, до 7,5 млн т, яєць – на 14%, до 12,1 млрд шт.

Аграрії пройшли 2021 рік з дуже добрими показниками завдяки світовій кон'юнктурі. А ось тваринникам заробіток дається набагато складніше — багато хто рахує збитки

Чому так відбувається? Тваринництво відрізняється високою собівартістю та складним циклом виробництва продукції, через що багато ферм збиткові. Також скорочується кількість тварин. За дев'ять місяців 2021 року поголів'я великої рогатої худоби зменшилося на 6,7%, свиней – на 1,7%, птиці – на 1,8%.

Є складнощі з експортом м'яса до інших країн, особливо до Євросоюзу. Там висувають дуже високі вимоги до його якості. Українські виробники також не витримують конкуренції з європейськими компаніями, оскільки ті отримують великі дотації від держави та можуть без проблем перебити український товар ціною.

На внутрішньому ринку позначається перехід споживачів на дешевше м'ясо птиці, це загальносвітовий тренд. Тому птахоферми залишаються в плюсі. За оцінками Мінекономіки, виробництво м'яса птиці у 2021 році зросте на 0,1%, тоді як яловичина скоротиться на 6%.

У 2022 році ситуація не покращає. Недоліки тваринницьких ферм зростають, споживчий попит падає. Тож у пріоритеті залишиться м'ясо птиці, виробники яловичини та свинини рахуватимуть збитки.

Нагодувати світ

За даними Інституту аграрної економіки, у січні-листопаді 2021 року український агроекспорт становив $24,4 млрд, що на 10% більше, ніж за весь 2020 рік.

Ключові покупці нашої продукції — Китай (частка в агроекспорті — 15,1%), Індія (6,6%), Нідерланди (6,5%), Єгипет (5,7%), Туреччина (4,5%), Польща (3,7%).

Важливо
Великий прогноз на 2022: курс гривні, зростання цін, ситуація в агросекторі та промисловості
Великий прогноз на 2022: курс гривні, зростання цін, ситуація в агросекторі та промисловості

Як повідомляє Державна митна служба, експорт зернових за неповні 12 місяців 2021 року порівняно з 2020-м зріс на 14%. Жирів та олій – на 5,5%, м'яса та м'ясних субпродуктів – на 17%. І лише молока, молочних продуктів та яєць – скоротився на 23%. Якщо порівнювати з 2019 роком, то результати плюс-мінус ті самі. Падіння поставок простежується тільки за насінням олійних та молоком.

У 2022 році буде схожа ситуація, оскільки український АПК має переважно сировинний характер (частка продукції з глибоким ступенем переробки невелика), за кордон поїдуть зерно, м'ясо, олія та молочна продукція.

Так собі підтримка: бюрократи проти аграріїв

На 2021 рік держава запланувала підтримку сільгоспвиробників у розмірі 4,5 млрд грн. Навіть якщо не враховувати, що це вдесятеро менше, ніж у країнах Євросоюзу, цю суму аграрії освоїти не встигнуть. За даними МінАПК, за дев'ять місяців 2021 року фермери отримали з бюджету лише 1,6 млрд грн. Це трохи більше, ніж 35% усього запланованого раніше обсягу.

Основними чинними програмами є часткова компенсація вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, фінансування заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів, підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства та розвитку фермерських господарств.

Важливо
Нагодувати Китай. Чим Україна цікава інвесторам з Піднебесної

Головна проблема, з якою стикаються виробники, — бюрократичні складнощі. Багато фермерів не встигають зібрати потрібні держорганам довідки та подати їх у терміни. З іншого боку, в повному обсязі господарства відповідають умовам виділення дотацій. Наприклад, у виробника не має бути боргів перед бюджетом. Також у межах деяких програм фермер зобов'язаний спочатку вкласти свої гроші, скажімо, у купівлю техніки, а вже потім отримати відшкодування. Це не всім по кишені.

У держбюджеті-2022 на згадані програми підтримки передбачено 4,6 млрд грн. До того ж 200 млн грн виділять на запуск Фонду часткового гарантування кредитів АПК, 1 млрд грн – на меліорацію та 715 млн грн – на реалізацію земельної реформи.