Нагодувати Китай. Чим Україна цікава інвесторам з Піднебесної

Китай буквально за кілька років став найбільшим торговим партнером України. У 2010 році частка Піднебесної в українському експорті становила всього 2,6%, а у 2020-му показник виріс до позначки в 14,4%. Як повідомляє Міністерство економіки України, за підсумками 2020 року товарообіг між нашою країною та Китайською Народною Республікою перевищив $12 млрд. При цьому обсяги експорту практично наздогнали імпорт з Китаю.

Збільшення постачань товарів у КНР стався через зміну вектора зовнішньої торгівлі у 2014-2016 роках, коли Україна взяла курс на євроінтеграцію і скорочення товарообігу з РФ.

"Якщо ще у 2011 році обсяги експорту в Росію становили $19,8 млрд (28,9%), то до 2020-го вони впали до $2,7 млрд (всього 5,5%), а на перше місце як в імпорті, так і в експорті вийшов Китай", — пояснює Адріан Пантюхов, економіст Ukraine Economic Outlook.

Українсько-китайська торгівля. Поки всі падають — ростемо

Українсько-китайське партнерство почалося майже 30 років тому з підписання Угоди між урядом України і урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво в 1992 році.

"Ця угода встановила сприятливий режим щодо експортних та імпортних мит на товари двох країн, а також у частині податків і внутрішніх зборів", — пише у своєму матеріалі для Української асоціації китаєзнавець Ольга Дроботюк, директорка Інституту досліджень сучасного Китаю ім. Бориса Курца.

Але саме 2020 рік виявився для України чи не найбільш успішним у взаєминах з Китаєм за всю історію. І це незважаючи на пандемію, кризу і проблеми з логістикою в усьому світі.

Експорт українських товарів до Китаю за 2020-й досяг рекордної позначки в $7,1 млрд. А збільшення обсягів постачань у грошовому вираженні в минулому році становило майже 98%. Це багато в чому пов'язано з різким зростанням цін на залізну руду, яка є однією з ключових позицій нашого експорту в КНР.

У 2021 році українсько-китайська торгівля продовжує зростати і розвиватися. За даними Держстату, у січні — травні 2021 року експорт товарів до Китаю збільшився до $3,6 млрд — на 50,1% порівняно з таким же періодом 2020-го.

Асортимент продукції, яку ми веземо в Піднебесну, досить різноманітний. Згідно з даними Мінекономіки, наданими Фокусу пресслужбою міністерства, найбільша частка — на рівні 53,3% — припадає на продукцію сільського господарства (зерно, м'ясо, масла тощо). 40,8% — це корисні копалини і продукти мінерального походження, серед яких руда, чорні метали, сіль, сірка, мінеральне паливо.

Не експортом єдиним: що Україна купує в Китаю

Україна зі свого боку теж купує в Китаю багато і на великі суми. Імпорт китайських товарів у 2020 році становив близько $8,3 млрд. Хоча це на $1,2 млрд більше, ніж обсяг експорту. Тобто сальдо торгівлі між Україною і Китаєм, як і раніше, негативне.

Основні позиції імпорту з КНР — це побутова техніка, електроніка, фототехніка, реактори і котли, наземний транспорт, іграшки та спортивний інвентар, меблі та інші предмети інтер'єру, вироби з чорних металів, одяг і взуття.

У підсумку виходить так, що Україна відправляє в Китай в основному сировину або напівфабрикати, частка яких в експорті сягає 95%. Піднебесна ж, навпаки, постачає нас уже готовою продукцією, зокрема тією, яка вироблена з української сировини.

"Китай продає переважно технологічні товари з високою доданою вартістю, постійно розширюючи асортимент. І щодо деяких позицій постачання з КНР безальтернативні. Наприклад, понад 90% українського імпорту напівпровідників забезпечують китайські партнери", — пояснює Ігор Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього.

З точки зору доданої вартості український експорт сильно програє китайському імпорту. Більше того, Україна залежна від Китаю в багатьох статтях. КНР за бажання може знайти заміну українському зерну або руді десь в Азії чи Латинській Америці. А ось Україна, на жаль, навряд чи зможе відшукати альтернативні канали постачання гаджетів або одягу за такою ж "смачною" ціною, за якою їх пропонує Китай.

Чим і як Україна годує Китай: наші 10%

Великого прогресу Україна і Китай досягли в торгівлі сільгосппродукцією. Держстат підрахував, що товарообіг сільськогосподарської продукції з Китаєм у 2020 році виріс на 77%, до $3,74 млрд. Зокрема експорт збільшився на 81,9%, а імпорт — на 19,1%.

Експорт зернових культур з України та КНР злетів у 2,2 рази, насіння і плодів олійних культур — у 2 рази, м'яса і субпродуктів — у 4 рази, жирів і масел — на 50%, відходів харчової промисловості і кормів — на 78%. А ще Україна — основний постачальник у Китай кукурудзи і соняшникової олії. У цілому частка Китаю в загальному аграрному експорті України становить 10,2%.

При цьому Мінекономіки і Держпотребслужба продовжують вести переговори про розширення асортименту постачань. Адже без наполегливої роботи держвідомств українським фермерам і підприємствам потрапити в Китай зі своїми товарами майже неможливо.

"Триває робота з акредитації українських підприємств для експорту риби і рибних продуктів, меду, м'яса птиці, круп, солоду, комбікормів, кормових добавок, сухих і консервованих кормів. Розвиток експортної активності матиме новий поштовх у разі позитивної відповіді від митної служби КНР і подальшого результативного діалогу між урядами обох країн", — розповідає Дмитро Лось, радник голови правління з зовнішньоекономічних питань агрохолдингу МХП.

Також придивляються до експорту в КНР дрібні фермери, які можуть зацікавити китайських споживачів фруктами, ягодами. Перш за все це яблука, черешня, вишня.

"Китай активно імпортує взимку з Перу і Чилі вишню, хоча він може отримувати її з України. Схожа ситуація з яблуками, обсяг експорту яких у Китай може становити 1-2 тис. т на рік. Але для цього українським фермерам необхідно розвивати виробництво високомаржинальних преміальних ягід і фруктів, щоб запропонувати КНР достатні обсяги і якість", — вважає Адріан Пантюхов.

Втім, навіть для аграріїв потрапити на китайський ринок не так і просто. За інформацією Офісу з розвитку підприємництва та експорту, доступ на китайський ринок для українських виробників залишається досить обмеженим, оскільки Україна все ще не має доступу на ринок Китаю для багатьох продуктів рослинного і тваринного походження через складний процес відкриття цього ринку.

"Українські товари при виході стикаються як з тарифними, так і нетарифними бар'єрами. Показник середнього рівня імпортного тарифу Китаю становить близько 7,8%, при цьому на сільгосппродукцію він вище, ніж на промислові товари. Китай також встановив квоти на імпорт окремих категорій, зокрема зернові, продукцію борошномельної та круп'яної промисловості, цукор з цукрового буряка, мінеральні та хімічні добрива", — зазначили в Офісі з розвитку підприємництва та експорту.

Китайські пріоритети та інвестиції в Україну

Китай — не тільки найбільший торговий партнер, а й важливий інвестор. За словами радника з торгово-економічних питань Посольства КНР в Україні Лю Цзюня, обсяг інвестицій в економіку України протягом 2015-2019 років становив $300 млн. Згідно з інформацією Держстату, в Україні зареєстровано понад 1100 підприємств з китайським капіталом.

В Офісі залучення інвестицій UkraineInvest Фокусу розповіли, що інфраструктура, енергетика, сільське господарство — пріоритетні сектори для китайських інвесторів. "Україна цікава для китайських інвесторів як один з найбільших у світі експортерів продовольства, тоді як Китай — найбільший у світі імпортер аграрної продукції. Пріоритет для Китаю — зернові та олійні культури з України, на першому місці — кукурудза. Цікавим також може бути виробництво сільськогосподарської техніки. Як правило, Китай інвестує у великий аграрний бізнес, а найбільш активними є саме зернотрейдери з Китаю", — пояснили в Офісі. За даними UkraineInvest, наразі Офіс супроводжує два проекти зацікавлених китайських інвесторів. Йдеться про проект з будівництва заводу з глибокої переробки кукурудзи, а також суміжних об'єктів — теплової електростанції, крохмального заводу, цукрового заводу, заводу амінокислот і проекту зі створення інфраструктури індустріального парку в контейнерному терміналі. Що ж стосується вже чинних у країні китайських інвестицій, то на ринку України успішно працює COFCO Agri Resources Ukraine — дочірня структура китайської національної корпорації COFCO, що спеціалізується на експорті зернових і олійних культур, і це найбільший оператор ринку харчових продуктів у Китаї. В Україні компанія з 2008 року. За даними UkraineInvest, серед інших великих компаній з китайськими інвестиціями — виробник м'яса "Агро-Інвест", китайсько-українська аграрна компанія "Фанда" (вирощує зернові), компанія "АГСОЛКО Україна" (продаж техніки).

Усе далі на Схід

Україна намагається поглиблювати партнерство з китайською стороною. Причому самі китайці дивляться на це з оптимізмом. За прогнозами Лю Цзюня, до 2024 року торговий оборот між країнами досягне $20 млрд на рік. Радник з торгово-економічних питань Посольства КНР вважає, що, крім торгового потенціалу, Україна має логістичні переваги. Вона є своєрідними "воротами в Європу" і відкриває для Китаю можливість реекспорту продукції в країни Євросоюзу.

Українська влада теж випромінює позитив щодо східного партнера. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина впевнена в тому, що Україна зможе підтримувати зростання динаміки торгівлі з Китаєм, відкривати нові товарні ринки КНР і продовжувати діалог щодо реалізації інвестиційних проектів.

Президент Володимир Зеленський у липні провів телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої обговорив зокрема перспективи участі китайських інвесторів у реалізації ряду проектів з розвитку інфраструктури морських портів, будівництва та модернізації доріг, розвитку залізниць, міських комунікацій.

"У Китаю зберігається інтерес до нашої країни, а офіційний Київ робить спроби знайти формат розвитку відносин між країнами. Але вихід на довгострокові проекти стратегічного характеру, за винятком кредитних ліній, у найближчому майбутньому навряд чи можливий", — вважає Ігор Тишкевич.

Втім, прогрес в українсько-китайських відносинах усе-таки є. У кінці червня 2021 року Україна і Китай підписали міжурядову угоду, яка передбачає розширення співпраці двох країн і сприяння реалізації спільних інвестпроектів. Йдеться в першу чергу про залізничний транзит, порти та аеропорти, комунікації й іншу інфраструктуру.

Один з пунктів угоди передбачає залучення від уряду КНР фінансування на пільгових умовах (2% річних), які необхідні для реалізації інфраструктурних проектів. Чи буде успішним починання, поки прогнозувати ніхто не може. Але якщо гроші надійдуть, то це буде не перший китайський кредит Україні. За даними Міністерства фінансів, на кінець червня борг України перед Експортно-імпортним банком Китаю становив 26,5 млрд грн (або близько $980 млн).