Валюта, акції, дефолт. Топ-5 фільмів про фінанси та фондовий ринок

"Маестро брехні"/The Wizard of Lies

Фільм оскароносного режисера та сценариста Баррі Левінсона вийшов на екрани навесні 2017, його знято за однойменною книгою журналістки Діани Енрікес, якій пощастило взяти інтерв'ю у творця однієї з найбільших у світі фінансових пірамід. Ця картина про те, як ефект масштабу допомагає приховати відверте шахрайство. Головний герой Бернард Мейдофф був головою ради директорів американського позабіржового ринку акцій NASDAQ і довго вважався ключовою фігурою на американському фондовому ринку. Масмедіа називали його "стовпом Волл Стріт", і не без причин. Його інвестиційна компанія Madoff Investment Securities проіснувала понад 45 років і була однією з найбільших у країні.

Репутацію Бернарда Мейдоффа підкріплювала активна громадська діяльність і щедра благодійність. Тому його хедж-фонд і клірингова компанія кілька десятиліть користувалися довірою інвесторів і контролюючих органів. Новина, яка з'явилася у 2000-х, про те, що Мейдофф збирав інвестиції для угод, які насправді ніколи не проводилися, причому, практикував цю примітивну, загалом, схему понад 20 років, справила ефект бомби, що розірвалася.

Можливо, розповідаючи цю історію, Баррі Левінсон трохи згустив фарби в тому, що стосується драми, що нібито розгорілася в сім'ї шахрая на тлі викриття, зате обставини судової справи Мейдоффа передав акуратно й у подробицях. Фільм корисно подивитися тим, хто серйозно замислюється про те, куди б вкласти свої кровні, і хто має намір розширити спектр фінансових інструментів. Він допоможе позбутися стереотипних уявлень про те, який вигляд повинна мати "серйозна компанія, що заслуговує на довіру", відучить вірити непрямим ознакам надійності та змусить копати глибше.

"Гра на пониження"/The Big Short

Драма Адама Маккея, випущена в прокат 2015 року, розповідає про події 2007-2008-го. Кінофільм знятий за книгою американського фінансового журналіста Майкла Монро Льюїса. Головний герой — справжня особистість — засновник хедж-фонду Scion Capital, LLC Майкл Б'юррі. Він виявився одним із тих нечисленних далекоглядних інвесторів, яким вдалося передбачити глобальну фінансову кризу 2008 року та падіння ринку нерухомості та ринку іпотечного кредитування.

Мабуть, найважливіша в цьому фільмі фраза звучить уже на початку: "Головна ознака роздування ринку – зростання обсягу та складності біржових спекуляцій". Її говорить Б'юррі, коли просить співробітників не просто скласти для нього список топових іпотечних облігацій, а зібрати докладну інформацію про те, які іпотечні кредити забезпечують кожну з них. Незвичайність цього завдання полягала в тому, що за кожною облігацією стояли десятки тисяч різних кредитів, і значну їхню частку становили дрібні позики фізособам. Ішлося про величезний обсяг досить нудної, одноманітної роботи, з якою ніхто не хотів возитися. Тим більше, що ці самі іпотечні облігації в період, що описується, вважалися чи не найнадійнішими на ринку, ніхто й не думав, що вони потребують такої ретельної перевірки, ну, або майже ніхто.

Вивчаючи дані, Б'юррі зауважив, що більшість облігацій забезпечені кредитами з плаваючою ставкою. І коли ставка піднімається, позичальник найчастіше виявляється до цього не готовий – не може більше платити. Головний герой передбачає, що незабаром накопичиться критична маса таких проблемних іпотечних кредитів, і облігації легко знеціняться. Фільм буде корисний тим, хто хоче зрозуміти природу "фінансових бульбашок" — яким чином вони виникають, як довго можуть роздмухуватися, а головне, хто залишається у виграші після того, як вони нарешті лопнуть.

"Дефолт"/Default

Драма південнокорейського режисера Чхве Гук-хі "Дефолт", яка вийшла в прокат у 2018 році, заснована на реальних подіях – азійській фінансовій кризі 1997 року. Дія фільму переносить глядачів у Сеул, де представники центробанку Кореї усвідомлюють наближення найсильнішої в історії країни економічної кризи та починають робити кроки щодо попередження та подолання цунамі, що наближається. Фільм досить доступно розповідає про складні складові глобального фінансового світу. Насамперед, про ринок цінних паперів, який впав під впливом дій іноземних інвесторів, які залишали свої інвестиції (терміново позбавлялися цінних паперів, емітованих компаніями країни та самою Кореєю).

У картині також представлені наслідки закредитованості економіки Кореї на той момент, коли великі масиви кредитів країна більше не могла обслуговувати, що вело її до оголошення дефолту. Однією з причин посилення кризових явищ стала й найсильніша закредитованість підприємств у країні. Причому, як з'ясовують службовці центробанку, багато кредитів видавалися без забезпечення або під зобов'язання за раніше виданими кредитами. Підсумком стали мільярди, видані компаніям без реальних застав і бізнес-планів. Тобто створення крихкої фінансової піраміди.

"Компанії укладають угоди, не дбаючи про їхню рентабельність, банки сліпо видають позики, політики їх лобіюють, інспекція не працює, рука руку миє", — говорить один із персонажів "Дефолту". Паніка, що почалася з ринку цінних паперів, швидко перекинулася на банківський сектор, а нездатність Банку Кореї продовжувати підтримувати нацвалюту вливаннями з резервів, що виснажилися, вплинула на курс — корейська вона різко девальвувала до долара. На порозі цілковитого дефолту найвищі чини Кореї намагаються розробити план порятунку економіки. І в цей же час режисер уміло звертає увагу глядача на інших персонажів. Проблематика "маленької людини", звичайне життя та бізнес якого перебувають під прямим впливом ситуації в країні, часто стосуються й інших корейських кінокартин, і "Дефолт" тут не є винятком. Але за допомогою цього прийому режисеру вдається посилити драматизм історії.

Цікавою є ще одна група персонажів – активних ділків, які встигають заробити на кризі мільйони. У фільмі докладно показується, як економічна криза зачіпає, по суті, всіх – компанії стають банкрутами, люди намагаються продати все, щоб розрахуватися за боргами та не потрапити до в'язниці, ринок нерухомості обвалюється, а клієнти банків штурмують їх із вимогою видати гроші з рахунків. Історично Південна Корея подолала кризу 1997 року завдяки МВФ. У фільмі, втім, МВФ показується дуже негативно – як організація, яка "прагне контролювати економіку Кореї". Хоча саме вливання фонду тоді дозволили тоді Кореї отримати відстрочку у виплаті зовнішніх позик і стабілізувати національну валюту та банківський сектор.

Певним смисловим резюме "Дефолту" є слова представниці центробанку пані Хан: "Кризи повторюються. Щоб зустріти їх у всеозброєнні, треба ставити питання та перевіряти факти, не можна приймати нічого на віру, треба дивитися на світ розплющеними очима".

"Біржа"/Baazaar

Індійська драма з елементами детективу "Біржа" (режисер Гауравв К. Чавла, 2018 рік) – не зовсім звичайне індійське кіно з його ключовими складовими "хороший-поганий-танці". Тут весь сюжет зав'язаний на Мумбайській фондовій біржі (Bombay Stock Exchange, BSE, працює в Мумбаї з 1875 року). І хоча, як завжди з індійським кіно, на першому плані характери головних персонажів (Різван, Прійя, Шакун), біржа, брокерська робота, котирування акцій, заробіток на торгівлі цінними паперами – також важлива частина кінокартини.

Що ж до сюжету, то тут молодий випускник індійського університету Різван Ахмед вирушає з провінції в мегаполіс Мумбаї, сподіваючись добитися кар'єрного зльоту, сподіваючись на можливу роботу з багатим бізнесменом та інвестором Шакуном Котарі, який сам – із бідної сім'ї, але за допомогою ділової хватки та хитрощів зумів пробитися та стати одним із найбагатших людей країни.

У фільмі акцентується увага на мрії, яка стає стимулом для дій, по суті, стимулом і мотивацією для самого життя. "Мрія потрібна, щоб жити", — ця фраза в різному формулюванні звучить із вуст героїв фільму.

Молодому Різвану дійсно вдається працевлаштуватися в Мумбаї, де він стає брокером фондової біржі. Тут же глядач отримує найважливіші відомості про фінансовий світ – роботу брокерів, часто пов'язану з інсайдерською інформацією, завдяки якій фахівці біржі розуміють, купувати чи продавати акції тієї чи іншої компанії. У фільмі показано й залежність котирувань акцій компанії від ситуації в самій компанії, чиї акції торгуються. Наприклад, коли котирування великої аграрної компанії падають під впливом страйків і злиття, що зірвалося, з іншою агрокомпанією, або коли йде обвал акцій телеком-компанії, яка не отримала заповітну ліцензію від Міністерства зв'язку.

Загалом, у фільмі, оскільки це все ж таки індійське кіно, природно, мусуються традиційні "фішки" Боллівуду — мрія, відданість, зрада, справедливість, досягнення. Але всі дії в картині розгортаються через призму бізнесу та фондового ринку, даючи глядачам певні знання в сегменті акцій і брокерської роботи з цінними паперами. Хоча, звичайно ж, цей фільм дає загальні та дуже спрощені відомості, і увагу глядача автори фільму звертають на героїв та їхню історію, а не на фінансовий світ Індії.

"Вовк з Волл-стріт"/The wolf of Wall street

Фільм вийшов у прокат у грудні 2013 року. Мабуть, найповчальніший момент у цій чорній комедії Мартіна Скорсезе – фінальна сцена. Людина, яка зробила статок на тому, що створювала помилковий ажіотаж навколо дешевих акцій, вводячи інвесторів в оману щодо їхньої цінності, піднімається на сцену масштабного мотиваційного заходу, бере в руки мікрофон і звертається до публіки. Всім відомо, що це шахрай, його давно викрили та визнали винним на суді. Однак, ось він на волі, в елегантному костюмі, виступає перед респектабельною аудиторією, яка купила недешеві квитки, щоби його послухати. І це не фантазія авторів, а реальна історія життя людини, чия автобіографія є основою сюжету цієї кінокартини.

Головний герой — Джордан Белфорт, засновник компанії Stratton Oakmont — і насправді отримав 22 місяці в'язниці за махінації з цінними паперами. Він штучно провокував попит на акції сумнівних компаній, підвищував ціну, а потім різко скидав, від чого страждали інвестори, які встигли в них інвестувати. Суд зобов'язав Белфорта виплатити потерпілим вкладникам компенсації на загальну суму $100 млн. До того ж його діяльність на фондовому ринку після викриття закінчилася. Проте історія стрімкого збагачення на хибному хайпі набула такої популярності, що перетворилася на самостійне джерело доходів. Сьогодні Белфорт – затребуваний мотиваційний спікер і автор бестселера.

Фільм змушує задуматися про те, чому в наш час у бізнесі гучне ім'я часто виявляється важливішим за хорошу репутацію, а негативне паблісіті конвертується в гроші не гірше за позитивне. Глядачам, які цікавляться покупкою цінних паперів, варто подивитися "Вовк з Волл-стріт" хоча б для того, щоб зрозуміти, як формується поточна вартість акцій компаній, від чого залежать її коливання, хто і як здатний нею маніпулювати і чого варто побоюватися інвесторам.