Чи є життя після факапу? Чому історії бізнес-невдач не менш важливі, ніж історії успіху

Один знайомий бізнесмен каже: "Ти всім розповідаєш, які в тебе були провали та невдачі, так не можна! Людям таке знати не треба. Людям треба знати тільки про успіхи, і що завжди все було тільки ідеально та суперуспішно! Інакше з тебе будуть сміятися і не будуть тебе поважати — що це за бізнесмен, який бере і розповідає, де в нього якісь косяки!"

І справді, у перші роки після приїзду з Бердичева для мене було дуже важливо, щоб ніхто з мене не вирішив посміятися. Я дуже чутливо ставився до цього і багато працював над собою, щоб не дати нікому приводу для сміху з мене. Але потім я навчився сміятися із себе сам, що для бізнесмена набагато важливіше, ніж вміти сміятися з інших, і все це шизоїдне питання розсмокталося якось саме собою.

У Дніпропетровську я знав величезну кількість бізнесменів, які, насправді, займалися лише одним: щосили намагалися не впустити своєї великої гідності. Вони жили, міркуючи тільки про те, як не вдарити в бруд обличчям, і дбали, як би не здатися комусь кумедними. Потім я переїхав до Києва, просунутої столиці, де все найкраще. Уже тут таких немає! І я був дуже здивований, з'ясувавши, що в Києві людей, стурбованих цим питанням, у рази більше, та й провінційності виявилося в рази більше, ніж у Дніпропетровську.

Важливо

Лови момент. Чому швидкі рішення роблять бізнес успішним, а вагання призводять до банкрутства

Важливо

Только гению под силу. Как руководить крупным бизнесом и не умереть от инфаркта

І треба не боятися і не соромитися про це говорити та описувати. Я багато говорив про те, що бізнесменові важливо описати свій бізнес-досвід, щоб передати знання та висновки іншим, які на початку шляху та яким цей досвід необхідний. Але набагато важливіше бізнесменові описати свої невдачі, з аналізом причин та описом наслідків. Тому що найцінніше в бізнесі — це граблі, на які ми наступили, та шишки, які цими граблями в нас набиті.

Шановний мною бізнес-блогер Анатолій Амелін пише у своєму нещодавньому пості, що успішний успіх мало чим допоможе у житті, особливо іншим. І тут я повністю приєднуюсь до його думки. Адже бізнесмен — це сума всіх заходів, вжитих у відповідь на всі невдачі, провали та нещастя.

У моїй першій бізнес-бібліотеці, яку, як я писав у книзі, майстри в цеху пустили на розпалювання булер'янів, було багато історій успіху, і я навіть не знаю, чи була хоч одна з них правдивою. Думаю, що ні. Зазвичай такі історії існують лише в уяві редакторів. Але чого там точно не було — жодної реальної історії провалу, справа була у 2000-х і такої літератури тоді ще не видавали. Тому бібліотека була марною, за винятком кілокалорій, які при горінні виділив папір.

Важливо

Хто не боїться, той не п'є шампанське. Як створити успішний бізнес в Україні

Анатолій Амелін описує відомий випадок про те, як реєстрували попадання, що найчастіше вражали літаки під час війни. Було зібрано величезну кількість даних, які говорили про те, що більшість влучень припадають на нежиттєво важливі ділянки крил та фюзеляжу. І ці дані не допомогли нікому і нічому: вони збиралися на літаках, які повернулися на аеродром. Тобто були уражені, але таки долетіли.

Справжні дані про смертельні влучення стали з'являтися після війни, коли почали піднімати збиті літаки. Тільки на них з'ясувалося, що літаки гинули через влучення в кабіну, мотори або бензосистему. Ось що треба було зміцнювати. Але розповісти про це не було кому — літаки не поверталися. Ті, що поверталися, несли неправдиві дані про влучення.

Я читав про механіка, який фарбував червоний квадрат на бомбардувальнику на місці кожного влучення. Зрештою, літак повністю покрився червоними квадратами, але продовжував літати. Механік працював даремно — зібрана ним інформація виявилася марною. Яка різниця, скільки червоних квадратів на літаку, якщо він літає. Так і в бізнесі.

Важливо

Правило одного відсотка. Як вкласти гроші безпечно і не прогоріти

Тому так важливо не мовчати, а розповідати історії невдач уголос. Адже всі історії успіху стандартні й однакові, на відміну від історій невдач — це окремий, унікальний випадок. Отже, є життя і після провалу. Головне – підвестися.

Першоджерело.