Від агресора – Україні: як і коли активи РФ перейдуть у власність української держави

Верховна Рада 3 березня ухвалила закон "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" № 2116-IX, він набув чинності 7 березня, і в документі йдеться про примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності на користь держави Україна. "До об’єктів, які можуть бути вилучені у відповідності до Закону, відноситься рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно що знаходиться на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам", — пояснює Олександр Камша, адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери".

Фокус з'ясував, які саме з бізнесів і компаній, які працюють у країні та пов'язані з РФ, Україна може отримати, і коли почнеться велика націоналізація російського майна.

Операція "Націоналізація": російський бізнес в Україні та новий закон

Згідно з законом № 2116-IX, примусовому вилученню підлягають об'єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, а саме: рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України, що безпосередньо або через афілійованих осіб належать РФ та її резидентам. Юристи наголошують – відбирати все російське не планується. Також є чіткий порядок, як саме буде визначено, що з російського на території України переходить у державну власність.

"Таке вилучення здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна, на підставі і в порядку, встановлених цим законом. А сам порядок такого вилучення реалізується через прийняття РНБО України рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності. Таке рішення вводиться в дію указом президента України. І, що важливо, проєкт такого рішення буде містити перелік об’єктів права власності РФ та її резидентів (з відповідною ідентифікацію об’єктів і власників)", — каже Ігор Млечко, партнер A.S.A.Group. Він зауважує: закон не визначає, що загалом всі активи, які належать відповідним суб’єктам, підлягатимуть націоналізації.

"Дія Закону поширюється на активи, які безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам. Закон визначає "резидентів" як юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація", — підкреслив Олександр Камша.

Юристи наголошують – мова про юридичних осіб, що пов’язані з державою-агресором.

"Ні, активи, які належать громадянам РФ або приватним компаніям РФ, вилученню за цим Законом не підлягають", — каже Олександр Кодолов, керівник практики "Земельне право і нерухомість", партнер, адвокат АО "Ассирія".

Російські активи в Україні: що та скільки можна вилучити за новим законом

Експерти пояснили Фокусу, що всередині країни ще досить багато активів, які прямо чи опосередковано належать РФ.

"Коли ми аналізували ці активи в рамках проекту про економічний слід Росії в Україні, станом на початок 2019 року ми нарахували понад 6700 юридичних осіб, у капіталі яких хоч у якійсь кількості були присутні суб'єкти з РФ. На той момент їх активи складали близько $11,5 млрд, виторг — $12,8 млрд, задіяно близько 100 тис. персоналу. Найбільші активи — банк, мобільний оператор та деякі електророзподільні мережі", — розповів Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС). Він каже, що в останні роки економічні показники російських компаній поступово скорочувалися.

"З великих активів: російські банки здебільшого пішли (залишився лише "Альфа-Банк"), МТС було продано компанії з Азербайджану, Бабаков продав частину своїх пакетів у обленерго Рінату Ахметову тощо", — зазначив Горюнов.

Проте в Україні ще лишаються деякі великі бізнеси, що мають прямий зв'язок к агресором. Зокрема мова йде про такі компанії як "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", "Завод з виробництва ядерного палива", "Енергомашспецсталь", "Татнефть-АЗС-Україна". Є й інші. Щоправда деякі вже у процесі ліквідації – наприклад, НБУ реалізує процедуру ліквідації Промінвестбанку та Сбербанку (після перейменування Міжнародний резервний банк, — Фокус). Експерти називають також структурами з російським корінням "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України", "Газпромнефть Лублікантс Україна" (АЗС), "Газпромзбут Україна".

Також опосередковано корпорації "Русал" російського олігарха Олега Дерипаски належить Миколаївський глиноземний завод, але можливість його націоналізації юристи заперечують, адже ним володіє фізична особа — громадянин РФ. А як писав Фокус вище у статті, закон не вказує на те, що вилучати планують майно та активи у громадян РФ.

Важливе питання – чи зможе держава вилучити та націоналізувати ті компанії, що зараз оформлені на кіпрські та інші іноземні юридичні особи. Юристи кажуть, що відповідно до закону № 2116-IX, вилучатися будуть і такі компанії, бенефіціарами яких наразі є різні офшорки.

"Оформлені офшори компанії будуть націоналізовані 100%, тому що кінцевих бенефіціарів ніхто не скасовував. Підставні особи — якщо про таких буде відомо, то, швидше за все, теж так. У законі йдеться про "афілійовані особи", а не просто про ланцюжки корпоративних зв'язків", — пояснив Дмитро Горюнов. Тобто навіть за умови, що російські активи переоформлені на юросіб з реєстрацією на Кіпрі чи Арубі, все одно такі компанії можуть націоналізувати.

"Так, це можливо, якщо активи таких компаній перебувають (зареєстровані) на території України, а такі компанії безпосередньо або через афілійованих осіб належать РФ, то такі активи можуть бути націоналізовані за цим законом", — підкреслив Олександр Кодолов.

Буде державним: коли активи Росії в Україні перейдуть у держвласність

Експерти кажуть, що в подальшому після ухвалення рішення РНБО про націоналізацію та затвердження такого рішення указом президента активи росіян перейдуть до спеціально створеного державного підприємства.

"За законом, всі ці активи будуть передані спеціально створеному для цього держпідприємству. Там йдеться про "тимчасову або постійну основу". Певне, після нормалізації ситуації щось буде продано", — каже Дмитро Горюнов. Наразі немає офіційної інформації, що саме держава планує націоналізувати, хоча такий перелік, скоріше за все, Кабмін вже підготував.

"Прийняття Закону ще не означає автоматичної націоналізації будь-яких активів, що належать РФ. Перелік конкретних об’єктів, що будуть націоналізовані, стане відомим лише після оприлюднення відповідного указу президента України", — зауважив Віталій Чаюн, адвокат, асоційований партнер АО "Радзієвський і партнери".

Загалом під час воєнного стану в Україні процедуру націоналізації запускати не будуть – згідно з законом, вилучення активів має відбутися у строки, встановлені в рішенні РНБО, але, у будь-якому разі, не раніше ніж після припинення воєнного стану в Україні та прийняття Верховною Радою відповідного закону про затвердження такого рішення РНБО.

Юристи також кажуть, що держава зараз має інші шляхи контролювати російські активи в Україні, а не лише затверджена законом націоналізація.

"Існують і інші способи взяти контроль над активами, що належать росіянам. Наприклад, щодо Міжнародного резервного банку (ребрендований Сбербанк) Національний банк України застосував процедуру введення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, а введення управляючих — щодо "Альфа-Банку", що належать громадянам РФ: Михайлу Фрідману — 32,86% та Петру Авену 12,4%. Оскільки їх частка не є контрольним пакетом володіння, санкції, що стосуються акціонерів, як приватних осіб, на звичайну роботу Альфа-Банку в Україні не впливають — банк працює без обмежень", – пояснила Катерина Струкова, адвокатка Stron Legal Services.

Ігор Млечко вважає, що в подальшому в закон можуть бути внесені зміни, які розширять суб’єктний склад резидентів РФ (наразі це лише юридичні особи) та визначать критерії афільованих осіб або конкретний перелік таких осіб.

"Це по закону надасть можливість вилучати майно певних категорій або навіть конкретних громадян РФ", — наголошує Ігор Млечко."Це згідно із законом дозволить вилучати майно певних категорій або навіть конкретних громадян РФ", — зазначає Ігор Млечко.

Нагадаємо, станом на 24 лютого 2022 року 16 896 компаній, зареєстрованих в Україні, належать росіянам і білорусам, згідно з даними Опендатабот. Як повідомлялося, 3 березня ВРУ ухвалила закон про примусове вилучення об'єктів права власності РФ №2116-IX.