Як по маслу. Наскільки зміниться обсяг врожаю соняшнику та ціни на олію у 2022 році

Квітка соняшника стала для України одним із символів боротьби з ворогом.

"Покладіть насіння собі в кишені, щоб, коли вас уб'ють, проросли соняшники", — ці адресовані озброєному окупанту слова безстрашної мешканки окупованого Генічеська на Херсонщині облетіли ЗМІ ще на початку російського вторгнення в Україну.

Фокус дослідив, яким може бути у 2022 році врожай соняшнику в Україні та чи зростатимуть ціни на олію.

Що посіяли. Який урожай соняшнику зберуть в Україні 2022 року

За даними Мінагрополітики, під час посівної кампанії 2022 року соняшником засіяли 4,6 млн гектарів — 72% від посівних площ попереднього року. Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік НААН, зазначає, що цей показник відповідає рівню 2010-2011 років. Відповідно, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2022 році обсяг виробництва насіння соняшника знизиться майже вдвічі — до 7,9-8,8 млн тонн проти 14,9 млн тонн — урожаю, який зібрали аграрії у 2019-2021 роках.

За попередніми прогнозами Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), 2022 року врожай соняшника очікується на рівні 10-11 млн тонн. Значні корективи можуть внести погодні умови та якість обробки посівів.

"Якщо загалом під окупацією російських військ перебуває близько 25% української території, то відсоток втрати посівів соняшника становить 28%, що пов'язано з його традиційним вирощуванням на півдні України, який постраждав від тимчасової окупації", — продовжує Світлана Литвин, аналітикиня УКАБ.

Ріпакове майбутнє: скільки гектарів засіяно та який урожай ріпаку готуються зібрати

Із іншою олійною культурою — озимим ріпаком — ситуація інша. Литвин зазначає, що у 2021 році ним засіяли 1,4 тис. гектарів (на 41% вище за показник попереднього року), що пояснюється підвищеним попитом і зростанням цін на світовому ринку. За інформацією співрозмовниці Фокусу, на підконтрольній Україні території роташовані 1,1 млн гектарів посівів ріпаку, що перевищує показник минулого року на 10%. В УКАБ у 2022 році очікують урожай ріпаку на рівні 2,7 млн тонн.

Для порівняння: у 2021 році цієї культури зібрали 2,96 млн тонн. Тобто в цьому сегменті втрати можуть бути мінімальними.

"Рапс ми посіяли ще в серпні минулого року, тому при плануванні площ під цією культурою впливу ефекту війни не було ні в нас у компанії, ні в цілому по країні", — коментує Георг фон Нолкен, гендиректор компанії "Континентал Фармерз Груп". При цьому, за словами співрозмовника Фокусу, площі під соняшником у компанії ще восени 2021 року запланували знизити з 37 тис. до 23,4 тис. гектарів.

У групі "Агротрейд" Фокусу розповіли, що у 2021 році близько 11 тис. гектарів засіяли соняшником і 4,8 тис. — ріпаком, а у 2022 році площі під ці культури збільшили до 11,6 тис. і 6,6 тис. гектарів відповідно.

"Ми планували сіяти менше соняшника, проте після початку вторгнення, враховуючи нестачу добрив і проблеми з експортом, ми замінили соняшником близько 3 тис. гектарів кукурудзи", — коментують в "Агротрейді".

У пресслужбі групи додають, що цього року поля соняшнику та ріпаку мають навіть кращий вигляд, ніж минулого сезону, тому варто очікувати високу врожайність. Зокрема ріпаку розраховують зібрати в середньому понад 3 тонни з гектара.

Складнощі продажу. Як перероблятимуть і продаватимуть урожай

До війни Україна була світовим лідером в експорті олії. Микола Пугачов нагадує, що в Україні за останні 20 років сформувалася потужна олійно-жирова галузь: побудували понад 60 нових підприємств із виробництва олії в усіх регіонах країни, а в шести портах звели 16 терміналів із перевалки олії.

"Насіння соняшнику в мирні часи реалізовувалося переважно українським переробним заводам, а частка їхнього експорту була незначною, — коментує Світлана Литвин. — Проте в останні місяці експорт насіння перевищує обсяги експорту олії, що пов'язано з особливостями постачання сипких і рідких речовин, а також із позицією переробних заводів, які не виробляють значних запасів олії та випускають продукцію відповідно до потреб внутрішнього ринку та можливостей експорту".

Раніше Фокус писав, що через те, що Росія блокує українські порти, експортний потенціал України суттєво обмежений. Зокрема, до війни порти України могли відправляти 5 млн. тонн агропродукції, а у травні 2022 року три працюючі порти (Дунай, Ізмаїл та Рені) відправили за кордон 1,3 млн. тонн. Якщо не активізувати постачання на експорт, у країні може утворитися суттєвий надлишок і насіння соняшника та готової олії.

"В Україні може виникнути дисбаланс між потужностями з переробки, які працюють і здатні працювати, і вирощеними обсягами соняшнику, — попереджає Георг фон Нолкен. — Сьогодні кілька олійноекстракційних заводів частково або повністю не працюють. Деякі з них знаходяться в зоні бойових дій або на окупованій. території. Інші простоюють у зв'язку з логістичними проблемами ”.

До речі, у квітні в інтерв'ю CNN голова Kernel Євген Осипов розповів, що компанія через війну змушена була спочатку зупинити заводи, а потім суттєво скоротити виробництво олії, і у квітні на момент інтерв'ю компанія вийшла на 10% від довоєнного рівня експорту. На запит Фокусу компанія Kernel не відповіла, Фокус готовий розповісти про те, як сьогодні вирощує та переробляє соняшник це агрохолдинг, якщо компанія вирішить висловитися.

Микола Пугачов уточнює, що переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині та Луганщині через окупацію цих областей у 2022 році не будуть задіяні в процесі переробки соняшнику. Також загарбники розграбували Пологівський олійноекстракційний завод, розташований на тимчасово окупованій території Запорізької області.

В асоціації "Укроліяпром", яка об'єднує виробників олії, Фокусу не надали коментар про стан підприємств галузі, пославшись на обмеженість доступу до багатьох офіційних джерел інформації.

Утім генеральний директор "Асоціації Укроліяпром" Степан Капшук нещодавно на конференції ГС "Всеукраїнський аграрний форум" (ВАФ) озвучив, що, на його думку, обсяг виробництва олії у 2022 році прогнозується на рівні 9-10 млн тонн. "Але основною проблемою залишається ринок збуту. Переробники не знають, що робити зі своєю продукцією в умовах заблокованих портів і перерваних логістичних ланцюгів", — повідомив Степан Капшук.

Георг фон Нолкен зазначає, що соняшник без переробки рідко експортували з України, оскільки логістика для легкого й об'ємного насіння досить дорога, а альтернативи реалізації цієї культури в інших країнах досить обмежені. 2022 року це впливатиме на вартість насіння в Україні.

Світлана Литвин додає, що в ситуації, що склалася, аграрії намагаються реалізувати продукцію будь-яким шляхом, навіть зі значною знижкою, аби отримати оборотні кошти та звільнити складські приміщення для нового врожаю.

Доля майбутнього врожаю соняшника та ріпаку залежить насамперед від експортних можливостей України, адже майже весь обсяг виробленої олії Україна щороку відправляла за кордон.

"Група "Агротрейд" постарається якнайбільше врожаю експортувати, — діляться планами в пресслужбі компанії. — Якщо до війни приблизно 60% наших продажів припадало на експорт, а решта реалізовувалася на внутрішньому ринку, то сьогодні всередині країни майже нічого не продається". У компанії додають, що основним способом вивезення продукції зараз залишається залізниця, невеликі обсяги вивозяться через дунайські порти та суднами "річка-море" в бік Туреччини.

Лідерство під сумнівом. Що буде з українським експортом олії

Як уже зазначалося, до війни Україна з величезним відривом лідирувала в експорті олії з показником 5,1 млн тонн у 2021 році. Друге місце тоді посіла Росія обсягом 2,4 млн тонн.

Як повідомила Світлана Литвин, до початку війни основними покупцями української олії були Індія та Китай. Через відсутність морського експорту в червні 2022 року основними імпортерами стали Туреччина та країни ЄС — Польща, Болгарія, Румунія та Франція.

"Європейський ринок стає чи не єдиним ринком збуту, який залишився в українських товаровиробників, — продовжує Микола Пугачов. — Однак можливості такого експорту — набагато менші в порівнянні з морським транспортом, вантажні перевезення обходяться дорожче, а транзит — довше, що збільшує кінцеву вартість харчових продуктів".

Співрозмовник Фокусу зазначає, що у відповідь на прохання України максимально полегшити умови експорту продукції в умовах війни європейські партнери розробили Регламент Європарламенту та Ради № 2022/870 про тимчасову лібералізацію торгівлі для української продукції. Цей документ набрав чинності 4 червня 2022 року та застосовуватиметься до 5 червня 2023 року. Пугачов зазначає, що раніше Євросоюз ніколи не робив таких торгових поступок жодній іншій країні. Очевидно, що ці заходи мають сприяти збільшенню експорту продовольства з України.

"Із кожним місяцем обсяги експорту зростають. Пропускна спроможність альтернативних шляхів експорту дозволить експортувати врожай ріпаку. При цьому утримати обсяги експорту олії без розблокування морських шляхів навряд чи вдасться", — попереджає Світлана Литвин.

За словами співрозмовниці Фокусу, соняшникову олію з України зараз експортують такими шляхами:

• автотранспортом до західних кордонів
• залізницею до західних кордонів
• баржами по Дунаю в румунські морські порти

За прогнозами Литвин, із урахуванням того, що за 26 днів червня 2022 року Україні вдалося експортувати цими шляхами 223 тис. тонн олії, за результатами 2022 року Україна має шанс зберегти лідерство в експорті олії, але з мінімальною перевагою. Іншими словами, загальний обсяг експорту олії може сягнути 2,5-2,7 млн тонн, але навряд чи більше. За п'ять місяців війни вивезти вдалося з країни 197,5 тис. тонн олії, повідомляє "УкрАгроКонсалт".

Тиск ціни. Як вторгнення Росії впливає на вартість олії у світі

Посилаючись на дані FAO, Світлана Литвин зазначає, що протягом місяця після початку війни в Україні ціни на олії на світовому ринку зросли на 23%. На сьогодні вони дещо зменшилися, але не повернулися до довоєнного рівня.

За оцінками вчених Інституту аграрної економіки, підвищення цін на соняшникову олію у вересні 2022 року не прогнозується, що буде зумовлено непоганим новим урожаєм соняшнику, ріпаку та сої в країнах ЄС і США, імпортом у Європу замінників, зокрема, пальмової олії, та постачанням минулорічних залишків олії з України.

Із ріпаком ситуація інша, оскільки культура на світовому ринку масово продається без переробки.

"Зростання ціни на ріпак пов'язане, насамперед, із низькими очікуваннями врожайності в Європі, поганим урожаєм у Канаді, — каже Георг фон Нолкен. — Тобто загальносвітовий тренд зростання ціни на ріпак пов'язаний не з війною в Україні, а з поганим урожаєм. Україна могла б заробити на цьому, але зараз потенційна маржа з'їдається вартістю логістики, яка у зв'язку з війною та блокадою портів зросла майже вчетверо".