Без солі та шампанського. Яка продукція підприємств Бахмута та Сєвєродонецька зникає з полиць

Україна понад три місяці протистоїть повномасштабному військовому вторгненню Російської Федерації. Від 30 до 50% економіки втрачено, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю ВВС.

Лише 47% бізнесів здатні продовжувати працювати на повну, підлаштовуючись під нові реалії, повідомили в пресслужбі Спілки українських підприємців. За даними СУП, 38,6% підприємств — на межі, а 11,4% повністю зупинили свою діяльність.

Фокус зібрав історії підприємств, які зупинили роботу, бо опинилися просто під обстрілами.

Не пересолити: як українці втратили доступ до найпопулярнішої солі

"Ми були найбільшим підприємством з видобутку солі в Європі. Серед наших постійних клієнтів — Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія", — розповів ЗМІ в.о. гендиректора "Артемсолі" Віктор Юрін.

У 2021 році "Артемсіль" виробила 1,9 млн тонн солі, звітували в компанії наприкінці січня, відзначаючи, що це на 20% більше, ніж у 2020 році.

На експорт за весь минулий рік було направлено 744,2 тис. тонн солі або 39,5% загального обсягу відвантаженої продукції. У 2020 році цей показник склав 336,6 тис. тонн (28,3%).

За даними "Опендатабот", чистий прибуток підприємства "Артемсіль" за 2020 рік склав 31 млн 938 тис. грн.

Ще 1 квітня держпідприємство повідомляло, що продовжує працювати. Але того ж місяця йому довелося зупинити виробництво — насамперед через неможливість вивозити продукцію залізницею. Пізніше стало відомо, що "Артемсіль" серйозно постраждало через обстріл.

Після зупинки "Артемсолі" покупці кинулися скуповувати залишки солі вітчизняного виробництва. І ціни сильно підскочили.

У супермаркетах зазначили, що знайшли альтернативу українській солі за кордоном. Тепер у більшості магазинів на полицях є турецька, польська сіль. Але замістити соледарську сіль іншим українським виробництвам не під силу — Дрогобицька солеварня у Львівській області виробляє за місяць до 32 тонн солі, чого недостатньо для задоволення попиту. Тож українцям поки що доведеться звикати до іноземної, дорожчої продукції.

Шампанського, шампанського! Чи буде в українців на столі "Артемівське"?

Потужності заводу Artwinery після модернізації у 2007 році дозволяли випускати понад 25 млн пляшок щорічно. На практиці за 2013 рік компанія випустила 19 млн пляшок, а після початку бойових дій випускала значно менше — 10-12 млн. Протягом останніх років обсяги виробництва Artwinery становили до 15 млн пляшок щорічно, про що повідомила Фокусу директорка з маркетингу компанії Олександра Чередніченко.

Справа в тому, що близько 70% винограду на завод завозили з Криму. Після анексії півострова майже весь виноград стали завозити зі степової зони України — південних районів Миколаївської, Херсонської та Одеської областей.

"Продукція, яка зараз перебуває на витримці, — у безпеці. Процес шампанізації не перерваний, ігристі вина "сплять" і чекають на перемогу. На жаль, офісні, складські приміщення, а також частина виробничих наражаються на велику небезпеку через постійні обстріли міста", — розповіла Олександра Чередніченко.

За її словами, після початку бойових дій компанія Artwinery надала для співробітників кілька евакуаційних автобусів, щоб вони змогли виїхати з небезпечного району максимально швидко. Але частина працівників обрала залишитись на території Донецької області. Також компанія перераховує працівникам матеріальну допомогу, зауважила Чередніченко.

Директорка з маркетингу компанії розповіла про втрати: "На жаль, ми втратили магазин у Маріуполі, також під час бомбардування Києва постраждало кілька складів із готовою продукцією".

При цьому готову продукцію встигли вивезти на безпечну територію України. У Artwinery стверджують, що запасів вистачить на тривалий час. Тобто поки що про дефіцит ігристого не йдеться.

Продукція Artwinery — не тільки для внутрішнього споживання, вона також іде на експорт до таких країн як Австралія, Австрія, Азербайджан, Канада, Китай, Ізраїль, Швейцарія, Великобританія. Після того, як Росія атакувала Україну у 2014 році, її місце найбільшого замовника посіла Німеччина.

В Artwinery стверджують, що завдяки тому, що компанія перенесла склади до безпечних регіонів України, підприємство може дозволити собі продовжувати експорт.

"Останнім часом значно зріс інтерес закордонних партнерів до нашої продукції, ми отримуємо багато запитів із різних країн світу. Тому зараз розглядаємо розширення нашої експортної мережі", — зазначає Олександра Чередніченко.

У компанії вірять, що ЗСУ захистять Бахмут, місто перестануть бомбити, і вже скоро там буде безпечно, що дозволить відновити виробництво.

Без азоту й оцту: що відбувається на виробництві в Сєвєродонецьку

"Сєвєродонецьке об'єднання Азот" із 2011 року входить до групи OSTCHEM, яке є ключовим напрямком бізнесу Group DF українського олігарха Дмитра Фірташа.

Підприємство заявляє, що є лідером в Україні з випуску оцтової кислоти, метанолу та вінілацетату. Виробляє азотні добрива, гази, кислоти, полімери та полімерні вироби (наприклад, поліетиленові мішки з клапаном) та іншу продукцію. Основні потужності спрямовані на виробництво 1020 тис. тонн рідкого технічного аміаку на рік, 550 тис. тонн аміачної селітри, 390 тис. тонн сечовини, 190 тис. тонн метанолу, 150 тис. тонн оцтової кислоти, 60 тис. тонн водного технічного аміаку.

На підприємстві до війни працювало 6700 людей. Завод не припиняв роботи з початком пандемії коронавірусу, оскільки його віднесли до стратегічних. Восени 2020-го компанія отримала ліцензію та готувалася випускати медичний кисень, оскільки це є побічним продуктом виробництва азотних добрив. До жовтня обсяги постачання кисню досягли 62,7 тонни.

На шостий день повномасштабної війни Росії проти України пресслужба Group DF вийшла з офіційною заявою: через бойові дії завод припинив роботу — зокрема, зупинили всі ключові цехи, зупинилося виробництво добрив. Залишки готових добрив і хімікати вивезли з території підприємства за межі Луганської області.

Відтоді керівник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай багато разів повідомляв у своєму Телеграм-каналі про обстріл "Азоту" російськими військовими та навіть назвав завод "майже знищеним".

Водночас у магазинах із полиць розмітають оцет, який виробляється на основі тієї ж оцтової кислоти, яку виробляв "Азот". Раніше придбати 9%-ий стандартний столовий оцет можна було за 22-30 грн/літр, а зараз у багатьох супермаркетах залишився на полицях лише дорожчий оцет — яблучний і винний оцет.