Песимістичний сценарій: що чекає на агрокомпанії в Україні, якщо експорт по Чорному морю зірветься

комбайн, поле, пшениця, лелека
Фото: Марiя Бабенко | Під час жнив, що тривають в Україні, аграріїв хвилює питання збуту врожаю та фінансування

Наслідки війни з Росією можуть боляче вдарити по українському агросектору у 2023 року. Зокрема, одним із ризиків експерти вважають зниження площ під озимину.

2022 року Україні вистачає хліба з надлишком. Однак, як пише Фокус у своєму огляді "Хлібний час. Як Україна під час війни збирає врожай", наслідки війни можуть дати себе знати величезними проблемами у 2023 році.

"Якщо продаж зерна (за кордон, — Фокус) не йтиме, а ціни всередині країни залишатимуться на нинішньому рівні, коли за тонну ячменю або пшениці пропонують до 1-3 тис. грн, багато агрокомпаній і фермерів не матимуть грошей на нову осінню посівну. Відповідно, в аграрній сфері 2023 рік буде гіршим і складнішим, ніж 2022-ий ", — повідомив у коментарі Фокусу Георг фон Нолкен, генеральний директор "Континентал Фармерз Груп".

Якщо на внутрішньому українському ринку за зерно дають еквівалент $30–80, то на світових ринках зернові коштують $260–380 дол./тонна. Проте українські аграрії не можуть вивезти зерно з України через блокування портів Росією. Як раніше писав Фокус, тепер потік експорту продовольства з України становить близько 1,5 млн тонн на місяць, тоді коли до війни морські порти дозволяли щомісяця постачати за кордон 5-6 млн тонн.

Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), описує кілька варіантів розвитку подій. Відповідно до оптимістичного сценарію, Україна зможе налагодити повноцінний експорт залишків старого врожаю, а також нового врожаю через морські порти Одеської області. На думку співрозмовниці Фокусу, в поєднанні з альтернативними каналами експорту це майже дозволить досягти обсягів довоєнного часу.

"Згідно з песимістичним сценарієм, експорт через морські порти не вдасться налагодити, і тоді українські аграрії не мають достатньо коштів для проведення посіву озимих культур, що може призвести до істотного скорочення посівних площ", — попереджає Литвин.

Особливо постраждають невеликі фермерські господарства, які, на відміну великих агрохолдингів, не мають запасу фінансової міцності.

"Ще один урожай продати нікуди, та й сенсу вже немає. Кажуть, добре горить. Замість дорогого газу та дров палитимемо пшеницю та кукурудзу", — цитує Фокус гірку іронію одного з українських фермерів у соцмережах.

Щоб уберегти агросектор від кризи, що насувається, за оцінками УКАБ, протягом наступного року агрокомпаніям країни необхідно $9 млрд зовнішнього фінансування.

Раніше Фокус писав, що в умовах блокування експорту зберігається девальваційний тиск на гривню.

Нагадаємо, незважаючи на демпінгові ціни на зернові всередині країни, продукти харчування в Україні дорожчають.

Як повідомлялося, у Стамбулі 26 липня відбулася перша робоча зустріч Спільного координаційного центру, який вирішуватиме питання з експортом українського зерна Чорним морем.