Україна – не Росія. Чим дефолт за боргом України відрізняється від дефолту РФ

Експрезидент України Леонід Кучма у своїй відомій книзі "Україна –- не Росія" прямо називає країни "надто різними", водночас вказуючи і на історичний аспект життя українців, і проєктуючи відмінності українців від росіян на майбутнє країни, якій, на думку Кучми, не уникнути "вступу" до Європи. У 2022 році, після початку агресії РФ проти України, зазначені експрезидентом в опублікованій у 2004 році книзі відмінності країн (і народів) стали ще очевиднішими, і це стосується, зокрема, економічної та фінансової політики.

Наприкінці червня агентство Moody's підтвердило дефолт Росії щодо суверенного боргу. У серпні з'явилося повідомлення міжнародних рейтингових агенцій про те, що дефолт стався і за боргом України. Однак, попри той самий термін, обидва дефолти мають суттєві відмінності, які впливають на сьогодення та майбутнє економік країн. Фокус з'ясував деталі та дізнався у експертів, що означає для України дефолтний рейтинг.

Відстрочка у виплаті боргу. Як Мінфін домовився з кредиторами про виплату боргів

Нестача коштів у держбюджеті на багато державних видатків змусила уряд ініціювати діалог з інвесторами — власниками українських цінних паперів — про перенесення термінів розрахунку за боргом на два роки. Міністр фінансів Сергій Марченко в липні зазначав, що відстрочення платежів з обслуговування боргу за єврооблігаціями та варантами в найближчі 2 роки дозволяє спрямувати зекономлені $5 млрд на невідкладні потреби: соціальний захист та грошове забезпечення військовослужбовців. Водночас опитані Фокусом експерти говорили, що рішення просити відстрочку — оптимальне в ситуації, коли в країни різко зросли витрати у зв'язку з війною, а економічна активність скоротилася, що впливає на падіння доходів державного бюджету.

Початок операції з управління державним боргом датований 20 липня, а вже 10 серпня у Мінфіні повідомили, що операцію завершено — змінено умови випусків усіх облігацій зовнішніх державних позик та державних деривативів України, а також єврооблігацій, гарантованих державою.

"Власники близько 75% сукупної непогашеної номінальної суми 13 серій облігацій зовнішніх державних позик проголосували за зміни в умові випуску. Завдяки внесеним змінам, терміни погашення всіх 13 серій суверенних єврооблігацій продовжать на 2 роки", — йдеться у повідомленні Міністерства фінансів.

Там пояснили: позитивне голосування за зміни свідчить про бажання інвесторів підтримати Україну, а також зменшити потенційний негативний ефект від цих інструментів на економіку України за післявоєнного зростання.

Дефолт без дефолту. Навіщо агенції знизили рейтинги України до дефолтного рівня

Для країни, яка переживає економічний шок внаслідок агресії Росії, отримання відстрочки у виконанні платежів за зовнішнім боргом є дуже важливим кроком. Однак реструктуризація може призвести до дефолтних рейтингів, про що раніше розповідав Фокусу член Ради НБУ Віталій Шапран.

І вже 12 серпня агенції знизили рейтинги України в іноземній валюті до вибіркового та обмеженого дефолту відповідно.

"Враховуючи оголошені умови реструктуризації та відповідно до наших критеріїв, ми розглядаємо угоду як проблемну та рівносильну дефолту", — йдеться в повідомленні S&P, яке знизило рейтинг України в іноземній валюті до "CC/C" до "SD/SD". Агентство Fitch знизило рейтинг з "C" до "RD", оскільки вирішило відстрочку виплат по євробондах завершенням обслуговування проблемного боргу.

Опитані Фокусом експерти впевнені: зниження рейтингів країни за фактом ні на що не впливає, оскільки було прогнозованою подією.

"Фактично ці рішення агенцій вже ні на що не впливають — це просто констатація факту вже, як часто з рейтинговими агентствами і відбувається", — каже аналітик фінансових ринків Іван Угляниця.

"Фундаментально це ні на що не впливає. Те, що Україна відкладатиме платежі за зовнішніми боргами, відомо давно. Це вже зображено і в ціні боргів (єврооблігацій), і в очікуваннях рейтингових агентств, інвестиційних банків, які пишуть звіти про Україну та наші борги. Це — цілком очікувана подія, яку очікують всі кредитори, що закладено в економічні прогнози та оцінки розвитку України», — коментує асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Він вважає, що насправді дефолту не відбулося, а відбулася відстрочка виплати боргів, але від самих боргів навіть із відсотками Україна не відмовлялася.

Член Ради НБУ Віталій Шапран каже, що у разі зниження рейтингів агентства просто констатують факт, що виплата не відбулася, вони це зобов'язані робити за своєю шкалою та за вимогами правил рейтингування.

"Але давайте будемо відвертими: дефолт, скажімо, в Еквадорі та в Україні — це зовсім різні дефолти, їх по-різному сприймають інвестор. Одна справа, коли уряд просто зібрався і вирішив не платити, бо перевитратили кошти, і зовсім інша справа, коли війна зриває плани уряду і є всі об'єктивні обставини для перенесення виплат. Більшість іноземних інвесторів, з якими я спілкуюся, вважають, що дефолт облігацій зовнішнього держборгу є об'єктивною необхідністю, а провину за цю подію слід покладати на РФ", — упевнений Віталій Шапран.

Чому дефолт РФ та дефолт України — взагалі не схожі події

Експерти кажуть, що дефолт РФ — це наслідок санкцій, тоді як дефолт України — це, по суті, невелика пауза перед виконанням усіх зобов'язань через економічні проблеми внаслідок агресії РФ. Однак, якщо для Росії оголошений дефолт став шоком, то для України ця подія прогнозована і досить керована. Наприкінці червня у своїй статті про дефолт РФ агентство Bloomberg називає Росію "економічним та політичним ізгоєм".

"З огляду на збитки, вже завдані економіці та ринкам, дефолт у Росії поки також носить здебільшого символічний характер і мало що означає для росіян, які переживають двозначну інфляцію і найгірший економічний спад за останні роки. Але, з усім тим, це похмурий маркер стрімкого перетворення країни на економічного, фінансового та політичного ізгоя", — зазначається у статті агентства.

"Те, що Україна відкладатиме виплати за зовнішнім боргом, це було очевидно ще 24 лютого. Тому тут жодних втрат для нас немає. Те, що зараз відбувається із зовнішніми боргами, це просто юридичне визнання реальності вже пів року. Щобільше, ми виграли репутаційно, коли в перші місяці війни продовжували платити відсотки за єврооблігаціями. Плюс і далі повертаємо відсотки за кредитами МВФ. Для Росії, навпаки, дефолт став шоком. Несподівана подія — вони не розраховували, що санкції через агресію будуть настільки жорсткими, що їм не дозволять розрахуватися за боргами", — зазначив Євген Дубогриз.

Він вважає, що дефолти щодо двох країн — це різні сценарії. "Відстрочка виплат боргів країни, що страждає від агресії. І дефолт країни, яка перебуває під санкціями", — каже експерт. І додає: надалі рейтинги України міжнародні агенції знову підвищать, принаймні коли країна почне розраховуватися за боргами.

Експерт Іван Угляниця також вважає, що порівнювати дефолти країн неможливо, настільки багато у них відмінностей. "Зараз я не сказав би, що можна ці дефолти порівняти, і чи варто це робити? Тим більше на тлі дефолтів інших країн, де немає війни, і можливих нових дефолтів — наприклад, Пакистану чи Єгипту, чи інших країн", — зазначає Угляниця.

Віталій Шапран наголошує: У випадку РФ дефолт означав втрату ринку їхніх зовнішніх запозичень у тих обсягах, якими він був до лютого 2022 року, а у випадку України йдеться просто про невелику паузу перед тим, як ринки стануть знову доступними для України. Він також вважає, що після того, як відбудуться дії щодо перенесення виплат за українським держборгом, рейтинги України можуть бути підвищені. Хоча, ймовірно, доки не завершиться війна, або в ЄС не ухвалять спецзакону, за яким російські заморожені активи направлятимуть на відновлення України, суверенні рейтинги України залишатимуться на досить низьких рівнях. Однак це не означає, що Україна буде позбавлена підтримки Заходу: партнери та союзники України й надалі направлятимуть країні мільярдні транші кредитів на пільгових умовах та грантів.