Заплатити чи замерзнути. Чи можуть вимкнути опалення будинкам із великими боргами

Холодіє, і стрімко наближається новий опалювальний сезон 2023. У компаніях, які постачають теплову енергію, та в організаціях з обслуговування будинків нагадують мешканцям про необхідність оплачувати рахунки за тепло. Чи можуть вимкнути опалення українцям, які не платять за тепло?

"Відповідно до умов договорів про постачання теплової енергії та статей 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісяця проводити оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а теплопостачальна організація має право обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам у порядку, встановленому законодавством", — таке оголошення з'явилося у під'їзді одного з київських багатоквартирних будинків. Далі у тексті попередили, що включення опалення в опалювальному періоді 2022-2023 років проводитиметься лише в разі сплати боргу.

Боржники та тепло. Що відбувається і чи платять кияни за опалення

У вищезгаданому будинку сукупна сума боргу на вересень 2022 року становила близько 130 тис. грн. Заборгованість накопичили лише кілька квартир — менш як 10% від загальної кількості. Боржникам ЖБК пропонує піти на компроміс — укласти договір реструктуризації боргу. Проте з мешканцями, які залишили Київ після початку російського вторгнення, зв'язок втрачено. А є й такі, які збирали борги не один рік, і до діалогу вони, на жаль, не готові.

Глава ЖБК попереджає, що у разі, якщо до кінця місяця боржники не погасять борг або відмовляться від реструктуризації, йому доведеться підписати договір із Центром комунального сервісу про стягнення боргу через суд. Ймовірно, йдеться про підписання договору реструктуризування заборгованості за наявності відкритої справи, яка перебуває на стадії судового розгляду.

Ситуація, описана Фокусом, типова для Києва та інших міст України. Як раніше повідомляло видання, спираючись на слова опитаних експертів, під час війни заборгованість за житлово-комунальні послуги вже перевищила 100 млрд грн.

На думку Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, проблема з боргами — дуже серйозна та комплексна. Борги киян вимірюються мільярдами гривень. Багато будинків оплачують послуги досить погано. А причини такі:

• відсутність коштів на оплату у споживачів
• низька якість послуг теплопостачання
• відсутність енергоефективних програм, які б дозволили знизити втрати тепла (і заощадити гроші споживачів)
• небажання мешканців спрямовувати свої гроші на оплату боргів, оскільки вони вважають, що "нічого не станеться"

Операція "реструктуризація". Як урегулювати проблеми з боргами за послуги ЖКГ

Як вихід із ситуації українське правове поле пропонує боржникам за житлово-комунальні послуги реструктуризацію. Як уточнює Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань, згідно із законом 554-IV заборгованість за житлово-комунальні послуги реструктуризується на строк до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Для цього громадяни укладають з постачальниками житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату теперішніх платежів. Зокрема, як зазначає Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner, якщо у споживача виникла заборгованість за договором постачання природного газу за домовленістю сторін — постачальника та споживача — є можливість встановити графік погашення заборгованості, що оформляється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію.

У період погашення боргу загальна сума платежу не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються під час нарахування субсидій для громадян, які працюють, та 20% для пенсіонерів та інших отримувачів соцдопомоги.

Зазначимо, що в разі сплати реструктуризованого боргу можливе нарахування субсидії на загальних підставах. Однак, якщо є прострочення оплати за комунальні послуги на понад три місяці, на платника чекає позбавлення субсидії. Для її відновлення необхідно документально підтвердити або сплату заборгованості, або укладення договору про реструктуризацію.

У Києві питання, пов'язані із врегулюванням заборгованості за послуги ЖКГ, розв'язуються у комунальному концерні "Центр комунального сервісу" (ЦКС) дистанційно або на особистому прийомі. Для укладання договору потрібні такі документи:

• паспорт або ID-картка
• ідентифікаційний номер (ІПН)
• правовстановлюючий документ на квартиру та витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно
• довіреність (за необхідності)

Проте реструктуризація — справа добровільна, і неплатників неможливо змусити вдатися до цього кроку. Як зазначає Олег Попенко, на злісних боржників у багатоквартирному будинку вплинути досить складно — відключити їх неможливо, і вони можуть надалі не платити за спожиті комунальні послуги, допоки не накопичать достатню суму для арешту їхнього майна.

"Єдиний механізм, який міг вплинути на боржників — стягнення заборгованості через суд. Однак під час дії воєнного стану це заборонено. Водночас одну квартиру багатоквартирного будинку також не можна відключити від послуг ЖКГ", — каже Катерина Аніщенко, адвокатка ЮК RIYAKO&PARTNERS. Тобто співрозмовниця Фокусу вказує на якусь законодавчу прогалину з врегулюванням цього питання.

Насправді у багатьох багатоквартирних будинках вже передбачено можливість відключити боржника від води, електроенергії, постачання тепла та газу. Однак компанії рідко використовували насамперед цей механізм. А зараз, у період воєнного стану, компаніям взагалі заборонено відключати споживачів.

Як повідомили у Нацкомісії держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), з 24 лютого 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їхньої несплати чи оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. №206.

Чи буде тепло у боржників. Яким стане опалювальний сезон 2023 року

То що ж чекає на багатоквартирні будинки, де до початку опалювального сезону так і не вдасться вплинути на злісних неплатників? Експерти вважають, що багато залежить від домовленостей між постачальником газу та теплокомуненерго, яке постачає тепло до будинку. Так чи інакше, і постачальник газу, і постачальник тепла прагнуть наявності коштів у своєму обороті. "Вимоги щодо своєчасної оплати за газ висуває НАК "Нафтогаз", і за наявності боргу НАК просто не дасть теплокомуненерго (ТКЕ) газу. Тому у разі заборгованості тепла у будинку може не бути, хоча від людей законодавство і не потребує своєчасної оплати", — вважає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора".

Співрозмовниця Фокусу додає, що "багатші" міста водночас дотуватимуть свої ТКЕ. Тобто розв'язанням проблеми із підключенням тепла може стати дотація з місцевого бюджету, яка компенсує неплатежі населення, і тоді, незалежно від платіжної дисципліни, тепло в багатоквартирних будинках буде. Проте такі можливості є далеко не у всіх місцевих бюджетів.

Наприклад, за словами Оксани Продан, Київ справляється із ситуацією, виступаючи гарантом підприємствам та мешканцям одночасно. Набагато складніші справи в маленьких громадах, де немає резерву для покриття обсягу несплат і, відповідно, забезпечення належної роботи підприємств надалі.

Втім, інші опитані Фокусом експерти відкидають застосування такого заходу впливу, як відключення опалення там, де накопичені багатотисячні борги. Тут все залежить від рівня сміливості ЖБК (ОСББ), адже не увімкнути тепло, як було вже зазначено вище, — це означає порушити розпорядження Кабміну №206.

"Відключення від тепла багатоквартирних будинків перебуває в неправовому полі, і попередження про такі наслідки здебільшого пов'язане з самоврядністю керівників деяких ОСББ, ЖБК та КК (керівників), які у такий спосіб хочуть вплинути на боржників. Адже комунальники не мають права відключати від тепла за борги", — продовжує Олег Попенко.

Експерт запевняє, що взимку будинки зі злісними неплатниками, які так і не врегулюють свою заборгованість, нічого катастрофічного не очікує — максимум процес підключення до тепла затягуватиметься до середини листопада або навіть пізніше.

"У Києві понад 90% житлових будинків, які обслуговують керівні компанії, вже отримали акти готовності до роботи взимку, — уточнює Оксана Продан. — Тому повідомлення про ненадання тепла через борги надходять не від міської влади, а, ймовірніше, з ініціативи керівних компаній або керівництва ОСББ".

Оксана Продан також нагадує, що згаданою вже вище постановою Кабміну від 05 березня 2022 року №206 з 24 лютого 2022 року до скасування воєнного стану в Україні забороняється і нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) на заборгованість за житлово-комунальних послуги, скорочення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати чи оплати не в повному обсязі.

"Законодавство забезпечує безперебійне надання послуг з електропостачання навіть за наявності боргів. Зупинення надання послуг ЖКГ населенню у разі їх несплати на період дії воєнного стану на території України заборонено. Однак це не звільняє споживачів послуг від оплати їх у повному обсязі", — узагальнює Катерина Аніщенко.

Тобто, зимувати в неопалюваному будинку через деяких злісних боржників мешканцям багатоповерхівок, найімовірніше, не доведеться. Проте опитані Фокусом експерти закликають українців бути свідомими та вчасно оплачувати комунальні послуги, попри всі складнощі воєнного часу.

"Я не говорю про тих, чиє житло пошкоджене або зруйноване, але всі інші повинні розуміти наслідки своєї несплати і платити за можливості, — каже Тетяна Бойко. — Адже якщо люди платитимуть і ТКЕ отримають дотації, тепло в квартирах узимку буде".

Важливо

Найважчий рік. Як змінилися ціни, курс, банки в Україні через шість місяців після вторгнення РФ