Все рівно є попит: кому і що продає Україна навіть під час війни
За 10 місяців війни Україна найбільше заробила продаючи аграрну продукцію — кукурудзу та олію.
Російське вторгнення дещо послабило розвиток українського експортоорієнтованого агросектору, оскільки стабільність сфери переважно залежала від досить розвиненої портової інфраструктури. Однак деякі позитивні тенденції збереглися і у військовий 2022 рік, повідомляється у дослідженні R&D центру YouControl.
Так, за 10 місяців війни Україна найбільше заробила, продаючи саме аграрну продукцію — кукурудзу та соняшникову олію.
Зазначається, що ці товарні групи займають 1 і 2 місця у ренкінгу експорту з 12,9% (4,7 млрд дол.) та 12,1% (4, 4 млрд дол.) частками відповідно. На третьому місці – залізна руда і концентрати з 7,5% (2,7 млрд дол).
Окрім кукурудзи, соняшникової олії, руди та концентратів Україна експортувала:
- насіння ріпаку та рапсу;
- кабелі, дроти ізольовані;
- напівфабрикати із вуглецевої сталі;
- насіння соняшника;
- м'ясо птиці.
Війна та експорт: як справляється Україна
Сумарний експорт українських товарів за кордон за підсумками 10 місяців 2022 року знизився на третину, якщо порівнювати з показниками 2021 року, і становив $36,9 млрд.
Найчастіше товари з України виїжджали до сусідньої Польщі (експорт становив $5,6 млрд або 15,4%). Китай, з яким Україна активно торгувала у 2021 році, з початком повномасштабної війни опустився на 4-е місце у ренкінгу топ експортерів.
Вторгнення Росії помітно знизило торгівельну активність України з Італією, Індією, Єгиптом. Майже зійшли нанівець постачання наших товарів до РФ — з 5% до 1,3%. Тепер країна-агресор у ренкінгу географічних напрямів експорту займає 20 місце, хоча рік тому була п'ятою.
При цьому суттєво збільшилася частка постачання українського експорту до таких країн, як:
- Румунія;
- Угорщина;
- Словаччина;
- Болгарія;
- Молдова;
Як світ залежить від українського експорту
Блокування постачання продовольства через українські порти Чорного та Азовського морів шкодить не лише самій Україні. Світлана Литвин, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) зазначає, що відсутність українських експортних постачань формує значний дефіцит деяких продуктів харчування, відчутний у всіх країнах світу. Адже Україна забезпечує 12% світової торгівлі пшениці, 16% – кукурудзи та 50% – соняшникової олії.
Анжела Махінова, партнер практики міжнародної торгівлі ЮФ Sayenko Kharenko, звертає увагу на те, що у дослідженні Світової організації торгівлі "Криза в Україні. Наслідки війни для глобальної торгівлі та розвитку" експерти припускають, що через закриття портів, зменшення посівних площ, невизначеність долі посівів, дефіциту пального, засобів захисту рослин та робочої сили обсяг експорту з України суттєво скоротиться.
Сумарні обсяги експорту з України та РФ до Лівану становлять 83% від усього обсягу імпорту зернових до цієї країни, до Єгипту — 73%, Тунісу — 53%, ОАЕ — 52%, тому насамперед постраждають країни Африки та Азії.
Раніше Фокус склав дайджест нововведень, які набудуть чинності з 1 січня 2023 року. Також повідомлялося, що з 1 січня в Україні почнуть обмінювати старі лампочки розжарювання на LED-лампи.