Не знижувати податки, скасувати мораторій на перевірки бізнесу: що Україна пообіцяла МВФ

Українська влада має виконати низку структурних маяків, які позначені у програмі МВФ, а найбільший акцент зроблено на бюджетно-податковій політиці, для якої визначено 3 із 5 структурних маяків у моніторинговій програмі Фонду. Про це в авторській колонці для Фокусу розповів народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, основними структурними маяками програми з МВФ є такі:

• Розробити план щодо запобігання та погашення бюджетної заборгованості у 2023 році.
• Для збільшення податкових надходжень подати до Верховної Ради три законопроєкти, які набудуть чинності з другої половини 2023 р. щодо (i) скасування мораторію на проведення податкових перевірок; (ii) скасування пільги у 2% єдиного податку для великих платників та поновлення довоєнного режиму для таких платників; (ііі) забезпечення повноцінного застосування РРО в установах роздрібної торгівлі з поновленням відповідальності за порушення таких вимог.
• Підготувати пропозиції щодо реформування системи соціального захисту для забезпечення адресної соціальної допомоги населенню з урахуванням потреб нових вразливих груп (ветерани, ВПО тощо), зберігаючи водночас фіскальну стійкість.

Данило Гетманцев повідомив, що українська влада також чітко задекларувала такі наміри з метою зміцнення фіскальної стійкості.

• Утримуватися від прийняття рішень, які зменшували податкові надходження, розмивали базу оподаткування або підривали довіру до державних фінансів;
• Забезпечувати повне відображення дивідендів державних підприємств;
• Здійснювати контроль за простроченими податковими зобов'язаннями, зокрема з боку державних підприємств, а також щодо відшкодування ПДВ;
• Посилювати заходи контролю та адміністрування з метою збільшення прозорості та обмеження можливості ухилення від оподаткування, зокрема через мінімізацію розмивання бази ПДФО через спрощену систему 3 групи, подальше використання автоматичного обміну інформації з оподаткування тощо.
• Забезпечити належне управління та прозорість (аудит) коштів спеціального фонду з ліквідації наслідків російської агресії.

"Якщо уважно перечитати Меморандум про економічну та фінансову політику в частині бюджету та податків, то в ньому немає навіть натяку на можливу реформу під умовною назвою "10-10-10", яку час від часу витягують із шухляди деякі діячі заради хайпу та політичних балів. Нагадаю, що Меморандум — це загальна позиція української влади, що підтверджується підписами президента, прем'єр-міністра, голови Мінфіну та НБУ, і ця відповідальна позиція полягає в тому, що ми не можемо собі дозволити непрораховані експерименти, в умовах безпрецедентного фіскального розриву, який досягає 30% ВВП у 2022 р. та 22% ВВП у наступному році, і коли забезпечення витрат на безпеку/оборону та соціальні виплати є умовою виживання у прямому розумінні цього слова”, — зазначив Данило Гетманцев.

За його словами, у програмі з МВФ українська влада взяла на себе також зобов'язання відмовитися від емісійного фінансування дефіциту бюджету у 2023 році (емісія може розглядатися лише у виняткових випадках), продовжувати наявну валютну політику для підтримки стабільності гривні та адекватного рівня золотовалютних резервів, підготувати базу щодо діагностичного обстеження банків.

"Зазначу, що поки у графі "Планові надходження від МВФ у 2023 році" стоїть нуль. Водночас ми розуміємо, що, враховуючи фіскальний розрив, економічні ризики та загальну невизначеність, обійтися без фінансування Фонду наступного року буде дуже важко. Тому виконання 4-місячної програми, яка відкриє шлях до повноцінної кредитної програми, є топпріоритетом", — наголосив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Раніше Фокус писав, що у Верховній раді з'явився законопроєкт, який передбачає передачу банкам функції податкових агентів підприємців-фізосіб третьої групи.

У жовтні Гетманцев в інтерв'ю Фокусу розповідав, що всі військові витрати Україна у 2023 році покриватиме коштом власних податкових надходжень, тоді як соціальні статті держбюджету покриватимуться коштами від надходження кредитів та грантів.