Сховати дохід: чи може податкова отримати дані про "тіньову" зарплату на картку

За законом, ДПС не може за власним бажанням перевіряти надходження на особисті рахунки громадян, як немає права проводити перевірку сплати податків фізособами, проте таке право податкова може отримати, якщо звернутися до суду. Про це пише Фокус у новій статті "Скиньте на карту. Чи 2023 року буде відповідальність за неофіційний дохід".

"Відповідно до законодавства України, державні органи не мають повноважень здійснювати перевірку повноти сплати податків з доходів громадян або отримувати доступ до інформації про рух коштів на їх рахунках у банках, окрім як за рішенням суду. Своєчасність та повнота декларування доходів та податків — на сумлінності громадян”, — розповіла Фокусу податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська.

Експертка наголосила: законодавство зобов'язує банки та небанківські установи проводити фінансовий моніторинг, тобто перевіряти суть угоди в момент її здійснення, а також сумісність економічної активності та сум документально підтверджених доходів.

Щодо податків, то, як зазначила Олександра Томашевська, обов'язок сплати податків із сум сплаченої зарплати — на роботодавця, як і відповідальність за несплату таких податків. "Інші доходи громадян, які отримуються без урахування податків, підлягають декларуванню в загальному порядку шляхом подання річної декларації про доходи. Податковим органам досить складно буде провести тотальні перевірки великої кількості громадян з метою виявлення незадекларованих доходів, тому я вважаю, що ні, очікувати претензій не варто", — каже Олександра Томашевська.

Як пояснив старший партнер юркомпанії "ASA Group" Євген Артюхов, через особливості збереження банківської таємниці фіскальні органи (ДПС України) можуть отримати розширені відомості про наявність та рух коштів на рахунках платника податків у банках лише за рішенням суду, що прямо передбачено положеннями п. 73.4 Податкового кодексу України.

Головна бухгалтерка юркомпанії GLS Наталія Бута зазначила: перевіряти надходження на рахунки громадян держава може, але за наявності інформації про порушення громадянином законодавства України. Тобто, за рішенням суду податкова може отримати дані з банку про обсяг та обіг коштів на рахунках, зокрема про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів господарювання, а органи прокуратури, НАБУ та Державне бюро розслідувань можуть отримати дані про транзакції по рахунку у зв'язку зі справами щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Якщо ж жодних розслідувань щодо громадянина не ведеться, і його операції за рахунком не викликають питань у фінансового моніторингу банку, то податкова не отримає жодної інформації щодо руху коштів за його картковим рахунком. Це означає, що зарахування зарплат на карти громадян, які, як правило, складають в Україні в середньому суму в межах 30 тис. грн, у 2023 році залишатиметься досить безпечним способом взаємовідносин між роботодавцем та найманим працівником.

Нагадаємо, 2022 року мінімальну зарплату підвищили з 1 жовтня 2022 року з 6500 грн до 6700 грн. Відповідно до Держбюджету на 2023 рік підвищення мінімальної зарплати у 2023 році не передбачено.

Як раніше писав Фокус, міністерство фінансів розробило законопроєкт про скасування низки податкових пільг для бізнесу, які ввели в перші місяці повномасштабної війни.