Чорний список FATF і Росія: коли країна-агресор складе компанію Ірану та Північній Кореї

В річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну в FATF поки обмежились безстроковим призупиненням членства Росії в цій організації. В своєму новому огляді "Росія та брудні гроші. Коли країна-агресор опиниться в чорному списку FATF" Фокус аналізує можливі наслідки цього кроку.

Як зазначив у коментарі Фокусу Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери", призупинення членства Росії у FATF означає, що всі суб’єкти, здійснюючи будь-які транзакції з російською банківською системою, мають виявляти неабияку обережність.

"Наразі більшість країн розуміють реалії війни Росії проти України та ризики, які становить держава агресор для міжнародної фінансової системи, — коментує співрозмовник Фокусу. — Усі держави світу, зокрема й ті, що досі не запровадили жодних санкцій проти РФ, будуть змушені застосовувати посилену перевірку будь-яких транзакцій, повʼязаних із фінансовою системою РФ й це має ослабити економіку Росії та додасть їй проблем з фінансуванням війни".

Проте, станом на зараз застосовані FATF щодо Росії заходи, скоріше, виглядають напівмірою. Як зазначив у коментарі Фокусу Боярчуков, призупинення членства Росії у FATF не є тотожним до включення її до чорного списку, а виступає проміжним етапом. Тому таке рішення є, швидше за все, не повною перемогою для України.

Віталій Шапран, економіст, член товариства фінансових аналітиків пояснює, що для віднесення РФ до чорного списку FATF вона мала би відповідати певним критеріям, таким, як відсутність внутрішньої системи боротьби з відмиванням грошей, ідентифікації банківських клієнтів тощо. Формально такі системи контролю в Росії діють й саме це, вочевидь, встало на заваді застосування до країни-агресора більш жорстких заходів. Але варто очікувати, що тепер відповідні функції в РФ почнуть деградувати.

"Виключення РФ з учасників FATF, означає припинення обміну з нею інформацією від більшості країн членів. Відповідно, тепер в РФ ефективно боротись з відмиванням грошей буде складніше, а це перший крок до чорного списку", — пояснює дію механізму Віталій Шапран.

Подальший розвиток подій, на думку Шапрана, залежатиме від поведінки російської влади. Й тут експерт згадує про появу спільних економічних проектів між Росією й Талібаном та Іраном, в контексті чого чорний список виглядає не таким вже й далеким, як здається деяким чиновникам FATF, що поки оцінюють РФ за формальними ознаками.

Нагадаємо, славнозвісною зброєю російського тероризму в Україні стали іранські ударні безпілотники Shahed. Й ЗМІ, останнім часом, рясніють повідомленнями про поглиблення партнерства між Росією і Іраном, у тому числі й у воєнній площині. Це підсилює напругу в регіоні й викликає занепокоєння у світової спільноти.

Уточнимо, станом на зараз Іран, що надає Росії ударні безпілотники, знаходиться в чорному списку FATF разом з Корейською Народно-Демократичною Республікою (КНДР) й М’янмою.

З іншим учасником чорного списку — КНДР — у Росії теж останнім часом поглиблюються стосунки. Як повідомляв Фокус з посиланням на пресслужбу Північноатлантичного альянсу, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 30 січня заявив, що Північна Корея поставила ПВК "Вагнера" ракети для ведення бойових дій РФ проти України.

Не виключено, що подібні зв’язки з країнами з чорного списку FATF поспприяють скорішому потраплянню Росії в цю "погану компанію". Проте, шлях може розтягнутися на роки. Той самий Іран FATF внесла у свій чорний список у лютому 2020 року після багаторазових попереджень й марного очікування реакції на них.

Максим Боярчуков наголошує, що внесення Росії до чорного списку FATF стане принциповим, адекватним та важливим кроком. Й саме тому Україна продовжить на цьому наполягати. На думку співрозмовника Фокусу наслідки потрапляння РФ до чорного списку FATF будуть наступними:

• створення універсального контролю за російською фінансовою системою;
• ускладнення для агресора пошуку інструментів обходу санкцій;
• обмеження міжнародної торгівлі;
• утруднення отримання платежів за експорт та здійснення платежів за імпорт;
• прискорення відтоку капіталу з країни.

Раніше Фокус з’ясовував, як і коли заарештовані за кордоном російські активи зможуть передати на відновлення України.