Економіка Війна та гроші

Скасування податкових пільг та автономність САП: чого хоче від України МВФ

Нова чотирирічна програма Міжнародного валютного фонду складається з двох етапів. Перший транш, розмір якого становив трохи більше 2 мільярдів доларів, Україна вже отримала.

Гроші для України: на що погодилася влада

Згідно з офіційною інформацією відомо, що Україна для співпраці з МВФ погодилася виконати 19 пунктів за наступні 15 місяців. Так, наприклад, до кінця квітня в Україні мають визначитися з переглядом державного бюджету та з планами збільшити витрати на 537 мільярдів гривень.

А до кінця травня 2023 року Україні потрібно виконати ще 4 завдання:

подати законопроєкт про мінімізацію ad hoc змін до бюджету;
подати законопроєкт про відновлення норми щодо ліміту державних гарантій із прозорим обґрунтуванням;
підготувати план дій щодо усунення недоліків, виявлених під час опитування платників податків, для дорожньої карти Стратегії національних доходів;
прийняти поправки до Бюджетного кодексу для підвищення прозорості та підзвітності пожертвувань, що акумулюються на спецрахунках Нацбанку, і консолідувати їх у спецфонді держбюджету.

Після виконання цих умов Україна зобов'язалася скасувати податкові пільги для бізнесу. Як відомо, у січні 2023 року Міністерство фінансів України представило законопроєкт про відміну низки податкових пільг для бізнесу, які були запроваджені у перші місяці повномасштабної війни. У документі сказано, що податкові пільги мають діяти до припинення чи скасування військового, надзвичайного стану на території України, але не пізніше 1 липня 2023 року. Водночас Нацбанк має підготувати:

стратегію для переходу до більш гнучкого обмінного курсу;
спрощення валютного контролю;
таргетування інфляції з урахуванням умов економіки.

Ще дві умови мають бути виконані до кінця липня 2023 року. А саме:

передати акції "Оператора газотранспортної системи України" від "Магістральних газопроводів" безпосередньо Міненерго;
поновити декларування доходів державними службовцями.

Що ще має виконати Україна

оновити та опублікувати Середньострокову стратегію управління боргом (кінець вересня 2023 року);
підготувати трирічну Бюджетну декларацію (кінець вересня 2023 року);
відновити ризикорієнтований підхід для політично значущих осіб (PEP) відповідно до стандартів FATF (кінець вересня 2023 року);
зміцнити управління та нагляд за банками шляхом відокремлення від банківського нагляду підрозділу щодо пов'язаних сторін, запровадження "експертних журі" (supervisory panels) як консультативного органу при наглядовій раді та поновлення планових перевірок (кінець вересня 2023 року);
спростити систему декларування завдяки зв'язку з іншими базами даних та реєстрами (кінець жовтня 2023 року);
ухвалити Національну стратегію доходів (кінець 2023 року);
переглянути процедури управління державними інвестиціями із переходом на прозору конкурсну основу (кінець 2023 року);
підвищити інституційну автономність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (кінець 2023 року);
розробити схему реабілітації банку у консультації з Фондом гарантування вкладів та персоналом МВФ (кінець березня 2024 року);
запровадити в НБУ методологію оцінки наглядових ризиків для інформування про пріоритети наглядової взаємодії (кінець червня 2024 року).

Нагадаємо, 3 квітня 2023 року стало відомо, що Україна отримала перший транш від МВФ у межах нової програми фінансування. За словами голови НБУ Андрія Пишного, сума траншу становила 2,7 мільярда доларів.

Ще Фокус писав, що 27 березня у МВФ спрогнозували, що буде з економікою світу у 2023 році. За словами директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, перспективи світової економіки на 2023 та 2024 роки, ймовірно, залишаться слабкими.