Індія, Китай, Туреччина. Хто купує російські енергоносії і допомагає їм потрапити в ЄС

Санкції Заходу суттєво ускладнили, але не зупинили експорт нафти й нафтопродуктів із Росії. До таких висновків Фокус приходить у своєму новому огляді "Бензоколонка без нафтодоларів. Коли у Росії виникне дефіцит коштів на війну".

Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ стверджує, що "кривава" російська нафта на міжнародних ринках нікому не потрібна, крім КНР та Індії. Але й ці країни переслідують власні економічні інтереси, які полягають у максимізації дисконту. Тобто вони зацікавлені купувати російську нафту якомога дешевше.

Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU, спираючись на свідчення деяких учасників галузі, розповів Фокусу, що російські нафтовидобувні компанії зі свого боку докладають багато зусиль, щоб утримати обсяги виробництва, та заради цього готові йти на значні поступки іноземним покупцям.

За словами Мартиненка, в умовах санкційного тиску нафтовидобувні компанії з РФ активно залучають у ланцюги постачання торгових, страхових і транспортних посередників, яких самі засновують в іноземних юрисдикціях. На їхніх рахунках і осідає значна частина валютного виторгу.

У коментарі Фокусу Олександр Мартиненко називає такі альтернативні напрямки збуту для російської сирої нафти:

• Індія;
• Китай;
• Туреччина.

Мартиненко підкреслює, що саме завдяки цим країнам обсяг експорту російської нафти морем за перший квартал 2023 року зменшився лише на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Як повідомляє видання Bloomberg, Індія продовжує експортувати дизельне паливо, вироблене з російської нафти, в тому числі у ЄС. За інформацією Bloomberg, протягом квітня 2023 року в Індію поступало більш ніж 2 млн барелів російської сирої нафти на день. Внутрішній ринок Індії не в змозі поглинути весь обсяг російської нафти. Відповідно, імпорт нафтопродуктів із Індії в Європу вже перевищив 360 тис. барелів на день, що вже випереджає показники Саудівської Аравії.

Оскільки РФ продає Індії нафту зі знижками, на її переробці індійські НПЗ отримують надприбутки. Пізніше Bloomberg додає, що завдяки тому, що індійські нафтопереробні компанії захопилися вигідною купівлею в росіян дешевої нафти, російський імпорт в Індію за перші 11 місяців 2022-2023 фінансового року зріс майже в п’ять разів до $41,56 млрд. У результаті Росія накопичила в індійських банках мільярди рупій, якими наразі не може скористатися, та шукає можливість перевести їх в інші валюти.

На думку Олександра Мартиненка, для нафтопродуктів (бензину, дизельного палива й ін.) Росії буде складніше знайти альтернативні ринки збуту. Але й тут, за словами співрозмовника Фокусу, вирішити питання допоможуть великі знижки, що вже можна спостерігати на прикладі додаткових постачань у Туреччину та навіть у Бразилію і країни Перської затоки.

Що стосується Туреччини, то у квітні стало відомо, що російська нафтова компанія "Татнафта" придбала 100% акцій турецької паливної компанії Aytemiz Akaryakit, яка контролює мережу з 570 АЗС. За цим, зокрема, може стояти намір налагодити додатковий канал збуту для російських нафтопродуктів.

Важливо

Ключове питання: експерт назвав основний фактор для розвалу економіки Росії

Попри всі намагання Росії продовжувати експорт енергоносіїв доходи російського держбюджету від цієї галузі у 2023 році мають помітно знизитися, і Фокус у своєму огляді аналізує, як це вплине на стан справ в економіці РФ і здатність вести війну проти України.

Раніше Фокус писав, як Росія змушена розпродавати свої золоті запаси й де шукає покупців.