ГЕС ціною в мільярди. Що буде з енергетикою без Каховської ГЕС та чи можуть відновити її роботу

Після підриву росіянами Каховської ГЕС водосховище стрімко втрачає воду через пошкоджену греблю, що призводить до затоплення населених пунктів, полів, об’єктів критичної інфраструктури. В компанії "Укргідроенерго" кажуть, що греблю ГЕС потрібно відновити, щоб перекрити спрацювання Каховського водосховища. Якщо цього не зробити, неможливо буде забезпечити населення водою.

"Протягом трьох-чотирьох днів проєктний інститут розробить попередні проєктні рішення, щоб перекрити спрацювання Каховського водосховища. Бо, насамперед, треба забезпечити водою населення, а потім паралельно виконувати технічні завдання для побудови нової станції", — повідомив Ігор Сирота, генеральний директор компанії "Укргідроенерго".

Повернення блекаутів. Чи будуть віялові та аварійні відключення споживачів через підрив ГЕС

Каховська ГЕС після захоплення росіянами в березні минулого року припинила генерувати електроенергію, проте залишається важливим елементом критичної інфраструктури. Наслідки для енергобалансу країни саме через пошкодження ГЕС не мають бути значними, кажуть експерти. Щоправда, йдеться про віддалені від ГЕС райони. Адже у Херсонській області та прилеглих до водосховища регіонах проблеми зі світлом та водою неминучі.

"ГЕС була від самого початку під окупацією і в енергобалансі країни ролі не грала, це ніяк не відобразиться на енергобалансі. Але в регіоні розлив водосховища призведе до руйнації місцевих ліній електропередач, підстанцій, місцевої ТЕЦ, існує проблема вже в Херсоні — там до 20 тис. людей без світла і можуть бути перебої водопостачання. Тобто, на місцевому рівні будуть серйозні проблеми, а в інших регіонах країни ні", — повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він пояснив: зараз дефіцит електричної енергії в окремі години пікового навантаження покривається за рахунок імпорту, насамперед, зі Словаччини, а в профіцитні години йде експорт електроенергії до Польщі.

"Тому на сьогодні енергобаланс загалом забезпечений", — каже Володимир Омельченко.

"Для нашої енергосистеми, безумовно, пошкодження ГЕС — це втрата потужностей, але це не матиме суттєвого впливу на систему, адже станція вже не генерувала електроенергію. А з урахуванням падіння рівня споживання, вплив на енергосистему мінімальний, якщо не нульовий. Якщо порівняти з іншими наслідками — соціальними, екологічними, гуманітарними, то втрата Каховської ГЕС саме з точки зору генерації електроенергії — то взагалі ні про що. Ключове — саме ці наслідки, гуманітарні, соціальні, економічні, пов’язані із затопленням території", — зазначає експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Роман Ніцович, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group, розповів Фокусу, що загалом частка Каховської ГЕС в енергобалансі України у 2021-му році складала 1%.

"Водночас ситуація з підтопленням створює загрози для Херсонської ТЕЦ, під загрозою — електропостачання в Херсоні, і не тільки тих територій, що безпосередньо в зоні підтоплення. Також називають ризики для Криворізької ТЕС, але у них є власний ставок, який може отримувати воду через канал Каховського водосховища", — зазначив експерт.

За словами Романа Ніцовича, очевидно, ситуація вже вплинула на режим роботи інших ГЕС вище по Дніпру.

"Не доцільно робити великий спуск води, і найближчі тиждень-два буде знижено виробіток на ГЕС Дніпровського каскаду. Певний вплив на енергосистему є, ми будемо це відчувати, особливо в ранкові та вечірні години, коли є пікове навантаження. Треба розуміти, що у нас мало резервних потужностей. Тому ми пам’ятаємо про заклики оператора "Укренерго" — максимально переносити споживання з вечора на день, щоб допомагати енергосистемі", — каже Роман Ніцович.

Потрібно також враховувати, що в літні місяці багато електростанцій виводять блоки в ремонт — це стосується і АЕС, і теплових, і гідроелектростанцій. Тож експерти не виключають можливого дефіциту електроенергії, що, ймовірно, може вплинути на постачання електроенергії споживачам та формування графіків відключень електроенергії. Однак про блекаути поки що не йдеться, адже, як зазначають опитані Фокусом експерти, у разі суттєвого дефіциту зазвичай активуються резерви ТЕС, а ще є можливість імпорту, як і можливість отримання від сусідніх енергосистем електроенергії в режимі аварійної допомоги.

Вода для ЗАЕС та відбудова Каховської ГЕС: що буде далі

Один із важливих наслідків підриву ГЕС — це ризики для Запорізької АЕС, яка отримує воду для підживлення конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС із Каховського водосховища. Учора в компанії "Енергоатом" повідомили, що станційний ставок-охолоджувач було наповнено — рівень води становить 16,6 метра, і цього достатньо для потреб станції. Якщо рівень води у ставку падатиме, потрібно буде шукати резервні шляхи його наповнення, кажуть опитані Фокусом експерти.

"У ЗАЕС є окреме своє водосховище, яке використовується для охолодження, ризики, звичайно, є, об’єкт в зоні бойових дій, майбутнє цього об’єкта не визначене, зниження води в Каховському водосховищі продовжується, частина води у водосховищі буде залишатися, і песимістичних прогнозів я б не висловлював. Станція не використовує багато води, адже не працюють енергоблоки. Для ЗАЕС ризиків я не бачу, але ще не завершилось спрацювання води в сховищі", — каже Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій.

На думку Володимира Омельченка, ще є час, щоб вирішити питання охолодження на ЗАЕС, адже ставок та басейни біля станції ще наповнені водою.

"Якщо рівень у Каховському водосховищі знизиться до 12,7 метрів, вода перестане постачатися на ЗАЕС. Але там є ставок охолодження з водою, є басейни. І потрібно мінімум ресурсів, бо станція не працює. Певно, є місяць-півтора, щоб придумати, як вирішити питання майбутнього охолодження", — вважає Володимир Омельченко.

В компанії "Енергоатом" кажуть: вже є готовий план щодо постачання води для потреб ЗАЕС, адже після отримання інформації про замінування Каховської ГЕС у жовтні 2022 року експлуатуюча організація ДП НАЕК "Енергоатом", на вимогу Держатомрегулювання, провела аналіз можливих впливів зниження рівня води в Каховському водосховищі на безпечну експлуатацію Запорізької АЕС та розробила заходи на такий випадок.

Щодо можливої відбудови Каховської ГЕС думки експертів різняться. За повідомленням компанії "Укргідроенерго", сама Каховська станція не підлягає відновленню. "Бачимо, що вже пів станції немає і вона знаходиться під водою. Іде розмив гідроспоруд. Нам потрібно буде дуже швидко побудувати нову станцію, і ми побудуємо на тому самому місці ще потужнішу ГЕС", — повідомив учора Ігор Сирота.

Насправді відбудувати пошкоджену ГЕС можна, проте це навряд чи має економічний сенс, кажуть опитані Фокусом експерти.

"З погляду відбудови для енергосистеми — немає сенсу, у нас є проєкти збільшення потужностей інших електростанцій та побудови інших нових та сучасних потужностей. ГЕС може бути відбудована, але якщо говоримо про відновлення території, затопленої через підрив, потрібно буде будувати гідротехнічні споруди. Тут варто думати не категоріями потреби енергосистеми, а саме категоріями відновлення територій, які затоплює вода через підрив ГЕС", — каже Андріан Прокіп.

За словами Омельченка, ймовірно, на місці Каховської ГЕС буде побудована нова станція. "Вже над цим працюють інженери компанії "Укргідроенерго", щоб був повністю новий проєкт", — каже Володимир Омельченко.

Звісно, на будівництво нової гідроелектростанції знадобиться фінансування. Орієнтовно йдеться про мільярди доларів.

"Оцінити вартість відновлення ГЕС важко. Наприклад, відновлення зруйнованої в 2009 році Саяно-Шушенської ГЕС коштувало понад 1,25 млрд доларів. У нашому випадку, може йтися про 1,5 млрд і вище. Але загалом, очевидно, що дамбу та ГЕС треба буде відновлювати, інакше ми не зможемо відновити необхідний водний баланс у регіонах, що постраждали", — вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

"Побудувати сучасну станцію потужністю 1,5 ГВт — це близько 3-4 млрд доларів може піти. Це дуже багато роботи. Зараз, коли будують 1 ГВт ГЕС, то це коштує біля 2 млрд доларів. А якщо будуть переробляти стару ГЕС, то витрати вищі", — зауважив Юрій Корольчук.

Окрім коштів, побудова ГЕС або ж тільки відновлення греблі потребуватиме значного періоду часу.

"Зрозуміло, що відновити греблю складно, це вимагатиме колосального обсягу робіт, навіть щоб оцінити, наскільки можливе її відновлення. Гребля Дніпровської ГЕС відновлювалась після її підриву під час Другої світової війни близько 10 років, і це вони тоді "ударними темпами" відновлювали її", — зазначив Роман Ніцович.

Пошкодження ГЕС та наслідки для економіки: експерти дали невтішні прогнози

Один з найважливіших негативних наслідків підриву ГЕС — це дефіцит води у регіоні. Йдеться не лише про Херсонщину, де традиційно розвинене сільське господарство, якому вкрай необхідна вода, але й про промисловість на Дніпропетровщині та у Запорізькій області. У Кривому Розі, куди вода надходить з напрямку Каховського водосховища, працює найбільше металургійне підприємство країни "АрселорМіттал Кривий Ріг". У компанії вже заявили, що через підрив та руйнацію Каховської ГЕС агресором обмежили споживання води та вже поставили на паузу низку процесів металургійного виробництва.

"АрселорМіттал Кривий Ріг" призупинить виплавку сталі, а також виробництво прокату. В роботі залишаться тільки доменне та коксохімічне виробництва, а також ГЗК", — зазначили в компанії. Там додають: як швидко підприємство зможе повернутися до нормального режиму роботи буде зрозуміло в найближчі 3-4 дні після аналізу глибини падіння рівня води у Каховському водосховищі.

Також підрив ГЕС вплине на інші підприємства країни. Як пояснив у ЗМІ директор Української асоціації виробників феросплавів Сергій Кудрявцев, спуск води з Каховського водосховища призведе до скорочення обсягів споживання води феросплавними підприємствами та гірничо-збагачувальними комбінатами і, зрештою, до скорочення обсягів виробництва.

"Запорізький феросплавний завод вище рівня дамби ДніпроГЕС. А Нікополь, де знаходиться Нікопольський завод феросплавів, може робити забір води зі старого русла. Але доведеться значно скоротити обсяги", — повідомив Кудрявцев.

Звичайно, вкрай негативними будуть наслідки для сільського господарства, адже без зрошення залишаться понад 400 га українських земель південної частини України. Ще в лютому 2023 року Міністерство захисту довкілля оцінювало негативний вплив можливого руйнування ГЕС. Тоді в міністерстві повідомили, що за умови падіння води в Каховському водосховищі на 1,5 метра до 14,5 м можливі втрати 14% експортного потенціалу української пшениці через проблеми зі зрошенням Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей. Якщо ж рівень води впаде до 14 метрів, 200 тисяч жителів міст та селищ залишаться без питної води. І ще мільйон людей втратять доступ до питної води, якщо рівень у водосховищі сягне 13,1 метра.

Загалом втрати економіки через здійснений росіянами теракт будуть значними.

"Виведення з ладу самої електростанції, значні пошкодження устаткування, дуже серйозні збитки сільському та рибному господарству, екоцид, значні збитки населення. Я не можу зараз сказати точно, але йдеться про десятки мільярдів доларів, оскільки до прямих збитків варто додати збитки підприємств АПК, які вище по Дніпру втратили доступ до води. Події навколо Каховської ГЕС — це прямий акт агресії проти цивільного населення, цивільної інфраструктури з боку армії РФ. Я дуже сподіваюсь, що наші європейські партнери поквапляться з конфіскацією на користь України всіх російських державних активів, які заморожені на території країн ЄС", — зазначив у коментарі Фокусу економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.