Україна хоче приєднатися до Транстихоокеанського партнерства: навіщо це потрібно

Україна хоче приєднатися до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (CPTPP). Заявку наша країна подала ще 5 травня 2023 року, повідомляє інформагентство Reuters.

За словами міністерства закордонних справ Нової Зеландії, наступні кроки в процесі подання заявок буде визначено на зустрічі всіх представників CPTPP. Захід має відбутися 16 липня.

Водночас міністр економіки Японії Шігеюкі Гото, за словами журналістів, заявив, що Японія як член CPTPP "ретельно оцінить, чи повністю Україна відповідає високому рівню угоди" з погляду доступу до ринку та правил.

Транстихоокеанське партнерство: що це за угода

Це торгово-економічне об'єднання, створене для організації зони вільної торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Його заснували в лютому 2016 року. Навесні 2018 року договір було оновлено після того, як президент Дональд Трамп вивів США з попередньої угоди. Відтоді об'єднання носить назву Всеосяжна та прогресивна угода для Транстихоокеанського партнерства (CPTTP).

Які країни вже приєдналися до угоди

Станом на липень 2023 року в CPTPP входить 11 країн:

• Австралія;
• Бруней;
• Канада;
• Чилі;
• Японія;
• Малайзія;
• Мексика;
• Нова Зеландія;
• Перу;
• Сінгапур;
• В'єтнам.

Водночас 12-ою державою-членом CPTTP має стати Велика Британія, яка оголосила про своє бажання ще в лютому 2021 року.

Навіщо Україні Транстихоокеанське партнерство

У Міністерстві економіки України раніше пояснювали, що угода "дасть змогу Україні в лібералізації нетарифних обмежень у торгівлі товарами та послугами з країнами цього регіону, відкриє доступ на нові ринки збуту".

Крім того, завдяки угоді в нашої країни з'явиться розширений доступ до прямих іноземних інвестицій. Зокрема, основними інвесторами в економіку країн Транстихоокеанського партнерства є США, Велика Британія та країни ЄС.

Нагадаємо, у травні цього року в Комітеті з міжнародної торгівлі Європейського парламенту схвалили продовження ще на один рік скасування дій ввізних мит ЄС на український експорт. Рішення стосується:

• овочів і фруктів, на які поширено систему вхідних цін;
• сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, що підлягають тарифному квотуванню.

Зокрема, Велика Британія в межах підтримки української економіки також скасувала всі мита на експорт із України.