Українців у ЄС більше не чекають? Як змінюється політика європейців щодо біженців

Біженці, Європа, війна в Україні
Фото: УНІАН | Що змінюється для українських біженців у Європі

Війна, яку розпочала Росія, спровокувала велику хвилю міграції, оскільки українці масово покидали свої домівки в перші дні вторгнення. Але минув час, і деякі з біженців уже повернулися додому. Та й у деяких країнах Європи вже пропонують нашим співгромадянам повертатися на Батьківщину. Фокус розбирався, як і чому змінюються умови для українців у ЄС.

Через повномасштабне вторгнення країни-партнери в ЄС прийняли понад 5 мільйонів українців. Наші співвітчизники, опинившись за кордоном, отримали соціальні виплати та користуються всебічною підтримкою від різних держав. Рада Євросоюзу 20 вересня погодилася на продовження тимчасового захисту для біженців до 4 березня 2025-го, однак, схоже, програми допомоги почнуть згортатися набагато раніше. Усе тому, що деякі європейські країни вже зараз створюють умови, за допомогою яких стимулюють біженців повертатися в Україну. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі:"Новий 2024 рік для українських біженців у Європі: або працюй, або їдь додому".

Важливо
20 млрд допомоги ЄС на розвиток і біженців із України не йдуть за призначенням, — дослідження

Так, наприклад, на початку жовтня 2023 року в ЗМІ жваво обговорювали новину від швейцарського уряду, який уже розробив стратегію щодо повернення українських біженців додому. Швейцарські урядовці розраховують, що статус "S" (статус тимчасового захисту) для українців буде скасовано у 2024 або 2025 році. А зважитися на виїзд українцям має допомогти досить велика сума грошей.

Біженцям обіцяють виплачувати від 1 тисячі до 4 тисяч швейцарських франків (1 050 — 4 200 євро) на людину залежно від того, коли вона вирішить повернутися на батьківщину. Найбільші виплати отримають ті, хто залишить країну якнайшвидше, не чекаючи закінчення терміну дії тимчасового захисту.

Тим паче що в багатьох європейських містах є проблеми з житлом. Наприклад, в Ірландії, населення якої становить менше ніж 5 млн осіб, із лютого 2022 року переїхало понад 90 тисяч тимчасово переміщених громадян України, з яких 70 тисяч звернулися по безоплатне житло. Але його в країні фізично немає, наприкінці літа влада навіть запропонувала новоприбулим українцям жити в наметах.

Усе складно з орендою житла в таких країнах, як Австрія, Німеччина, Нідерланди. Навіть якщо воно є, то платити за нього доводиться дорого. До того ж охочих орендувати житло дуже багато.

Утім, як розповіли "Фокусу" експерти, ситуація для українських біженців у Європі хоч і складна, але не безвихідна. Так, за словами аналітика Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексія Куща, європейці й надалі змінюватимуть свою політику щодо біженців.

"Є країни, які потребують українських трудових ресурсів, і вони продовжать залучати мігрантів. Зрозуміло, що українці через близьку ментальність і високий рівень освіти для Європи кращі за біженців з інших держав, які їдуть по соціальні виплати. Такі країни як Польща, Німеччина, Нідерланди, Бельгія сприятимуть адаптації українських біженців і фінансуватимуть програми соціалізації та перекваліфікації, розроблятимуть стимули для переходу із соціальних допомог у трудові ресурси, щоб мігранти працювали й отримували зарплати", — зазначив експерт.

Важливо
Виплати біженцям з України в ЄС зменшать: що відбувається (інфографіка)

Але є країни з іншими економічними параметрами, яким мігранти зовсім не потрібні. До таких країн, наприклад, належить Швейцарія, яка заробляє на фінансовому секторі. При цьому експерти вважають, що скорочення програм навряд чи змусить українців збирати речі і повертатися додому. Багато хто залишиться і просто почне шукати роботу.

Водночас, як вважає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, рішення про від'їзд з України ухвалювали з огляду на безпековий фактор, тоді як головний фактор повернення — суто економічний.

Тим часом нагадаємо, що в Мінсоцполітики планують повністю переформатувати підтримку вимушених переселенців, оскільки багато хто з них потребує не тільки надання грошей. Також зазначимо, що в Міністерстві економіки 18 жовтня спрогнозували потребу у фахівцях до 2027 року.