Батіг чи пряник: чи змусять Угорщину та Словаччину розблокувати 50 млрд євро для України

Прем’єр-міністри Угорщини та Словаччини виступили проти виділення Україні пакету допомоги у розмірі 50 мільярдів євро на зустрічі лідерів Євросоюзу. Про це пише Politico з посиланням на поінформованого в деталях дискусії дипломата. Так, очільник угорського уряду Віктор Орбан нібито заявив, що підтримка ЄС не працює, а його словацький колега Роберт Фіцо мотивує свою позицію занепокоєнням корупцією в Україні.

Як відомо, для збільшення загального бюджету блоку на 66 млрд євро, частину яких спрямують на фінансову підтримку Україні, необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. "Рішення щодо оновлення бюджету блоку має бути ухвалене до кінця року, щоб забезпечити продовження підтримки Києва, оскільки поточне фінансування ЄС для країни, яка постраждала від війни, має завершитися", — йдеться у матеріалі видання.

Фокус запитав в експертів, з чим пов’язаний словацько-угорський демарш та чи вдасться Єврокомісії вмовити Будапешт та Братиславу не перешкоджати виділенню грошей для України.

Вторгувати бариші: навіщо Словаччина й Угорщина блокують допомогу Україні

Угорщина у питанні війни в Україні давно займає проросійську позицію, а саме керівництво держави раз по раз підтримує ворожі наративи, каже експерт з міжнародних відносин Олександр Шнирков. Словацька Республіка доєдналася до антиукраїнського табору відносно нещодавно — після позачергових парламентських виборів на початку жовтня, під час яких перемогла проросійська партія Smer-SD. Її лідер Роберт Фіцо ще до того, як посів пост прем’єра, заявляв, що Словаччина готова допомогти у відновленні України, але не озброєнням, а після оголошення результатів голосування з вуст Фіцо звучало й більш цинічне : "У Словаччини і народу в Словаччині є більш серйозні проблеми, ніж Україна".

Виступаючи проти виділення грошей для України, яка протистоїть неспровокованій агресії РФ, ці країни хочуть виторгувати собі додаткові бонуси, переконаний Шнирков. "Держави отримують шалені гроші — і Словаччина, й Угорщина. Це вони торгуються за гроші. Бо гроші заморожено для Угорщини. Угорщина хоче ці гроші повернути, проте є зауваження до неї: розвиток демократії, свобода для журналістів", — зазначив у розмові з Фокусом Олександр Шнирков.

Окрім спроби домогтися від Брюсселю розмороження 13 млрд євро для Угорщини, у блокуванні допомоги для України простежуються бажання Орбана знайти додаткові важелі тиску на Україну, зауважив Фокусу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Одне з них вдалося досягти — Київ таки виключив ОТР банк зі списку міжнародних спонсорів війни.

Блокування коштів чи вмовляння: до яких методів вдасться Єврокомісія

Європейська Комісія має важелі впливу на держав-учасниць, аби переконати їх підтримати те чи те рішення, каже Шевчишин. "Ми вже бачили, коли для Угорщини блокувалися кредитні ресурси чи допомога. Після того Угорщина стала більш зговірливою. Ймовірно, Європа піде на це знову", — припустив фінансовий аналітик.

"Якийсь компромісний механізм точно буде знайдено Європейською комісією. Є різні інструменти. Фінансові, наприклад", — додав Шнирков. На його думку, Братиславу, на відміну від Будапешта, можуть спробувати переконати.

"Словаччина каже, що в Україні — корупція, — продовжує експерт з міжнародних відносин. — Але ж вона є у всіх країнах, зокрема у країнах-членах ЄС, Словаччині й Угорщині. Йдеться про обсяги цієї корупції. Зрозуміло, що в Україні її більше, а десь менше. Але ж вони не повинні бути суддями. Є механізми контролю, структури, які починають працювати в цьому напрямку в Україні. Це рух, Україна рухається. Ось так треба переконувати".

ЄС врешті знайде способи впливу на Угорщину та Словаччину, аби надати Києву зазначену суму, однак й Україні варто відмовитися від пасивної позиції прохача, наголосив експерт. "Треба гроші всередині країни шукати. У нас, на жаль, і "чорна" економіка, і "сіра" досі є, і корупція залишаються", — резюмував Олександр Шнирков.

Нагадаємо, у 2024 році дефіцит державного бюджету України очікується на рівні 42 мільярдів доларів, який планують покрити за рахунок міжнародних коштів. Зокрема, з 1 січня Київ приєднується до програми Ukrainian Facility від ЄС, що передбачає фінансування в розмірі 50 мільярдів доларів на наступні чотири роки.

Також Фокус писав, що голова уряду Нідерландів Марк Рютте у відповідь на звернення ЄК до країн ЄС про збільшення довгострокового бюджету блоку на 66 млрд євро, закликав Брюссель переглянути пріоритети, проте підтримав виділення додаткових коштів для України.