Працювати або воювати: чи треба звільняти від мобілізації залежно від рівня зарплати
Експертне середовище активно обговорює нові пропозиції зміни процедури бронювання, коли залежно від рівня зарплати та сплачених податків працівників можна буде бронювати від мобілізації. Фокус опитав експертів та з’ясував підводні камені такої ідеї.
В Офісі президента придумали можливість збільшити коло заброньованих військовозобов’язаних, поширивши бронювання на тих, у кого високий офіційний дохід та, відповідно, чимала сума сплаченого щомісячно ПДФО. Зокрема, йдеться про те, що від мобілізації бронюватимуть, якщо особа сплачує певну суму ПДФО на місяць. Наприклад, порогом може бути 6 тис. грн сплаченого ПДФО або ж приблизно 33,4 тис. грн щомісячної зарплати. Про це пише Фокус у новій статті "Ані доходів, ані армії. Що не так з ідеєю звільнити від мобілізації в обмін на податки".
На думку Павла Кухти, колишній в.о. міністра економіки, керівника з політичних питань Київської школи економіки, бронювання за сплаченими податками треба запроваджувати разом з демобілізацією, а робити це треба терміново. "Війна на виснаження — це війна економік, і мірою ефективності в ній є рівень доходів, який людина створює для держави. Висмикуючи з економіки високопродуктивні кадри й відправляючи їх на низькі армійські посади, ми підриваємо власну обороноздатність", — написав Павло Кухта на своїй сторінці в фейсбук.
Олексій Геращенко, економіст, викладач фінансів у kmbs, розповів Фокусу, що економічний сенс пропозиції бронювати платників податків — доволі слабкий.
Бронювання за податковим принципом, у кращому випадку, допоможе закрити біля 10% дефіциту державного бюджету
"Якщо уявити, що мільйон чоловіків з тіньовими доходами задекларує такий дохід, як пропонується (близько 35 тисяч гривень на місяць), то йтиметься про додаткові бюджетні доходи на рівні близько 150 мільярдів гривень на рік. А дефіцит нашого бюджету складає 1,6 трильйона гривень. Тобто ми вирішуємо проблему фінансування дефіциту менше, ніж на 10% (відповідно не вирішуємо) і розколюємо суспільство. Люди при сплаті цих податків сприйматимуть їх не як легалізацію доходів, а як плату за певні привілеї, які раптом перетворилися на ринковий товар. В сухому залишку маємо вульгарну деструктивну ідею, яка, крім того, не вирішує жодних економічних завдань", — зазначив Олексій Геращенко.
Тим часом, на думку Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Ukraine, потрібно у питанні бронювання від мобілізації звертати увагу не на податок, який платить особа зі своєї зарплати, на ту частку ВВП, яку вона створює.
"Ті ж айтішники можуть сплачувати менші податки, але видавати вагому частку ВВП. Те саме про ФОПів. ФОПи і створюють частку ВВП, і мають працівників, яких забезпечують роботою і за яких теж сплачують податки. Якщо моральний вибір робити на користь такої схеми, то в неї треба внести ФОПів та працівників ІТ-галузі", — вважає експерт.
На думку президента Київської школи економіки Тимофія Милованова, простого рішення у питанні мобілізації немає, і будь-який підхід до мобілізації буде когось дискримінувати.
"В цій дискусії є ще один аспект — ухиляння від податків. Під час війни держава часто буває змушена збільшити податки. Виглядає, що зараз саме такий момент. Мобілізація, де високі зарплати і податки дають певні переваги, створює мотивацію платити податки", — каже Милованов. Він вважає, що сьогодні єдиний можливий справедливий механізм мобілізації — це лотерея. "І його дійсно використовують в історії людства під час війни. Є альтернатива — добровільна армія. Тобто створювати такі умови і зарплати, що люди ідуть туди добровільно. Насправді, це теж означає податки, бо в умовах збільшення мобілізації за добровільним принципом потрібно піднімати зарплати, а тому і податки. А податки хтось має платити — і ми знов впираємось в ідею, що хтось таки має працювати і платити податки, і якщо він/вона платить високі податки, то для держави важливо, щоб він продовжував працювати", — написав Тимофій Милованов на своїй сторінці в фейсбук. У коментарі до посту співзасновник компанії "Нова пошта" Володимир Поперешнюк зазначив, що ідея, що бідні мають йти на нуль, а багаті можуть офіційно чи неофіційно платити гроші, є конфліктною та аморальною. "Будь-яка система примусу — є аморальною. Тож єдина моральна, неконфліктна, економічна та продуктивна система — це добровільна армія", — каже Поперешнюк.
Опитані Фокусом експерти впевнені, що запропонована Офісом Президента ідея бронювати за рівнем зарплати та сумою сплаченого податку – недієздатна та навіть шкідлива. Та головне – вона зовсім не вирішує економічних проблем. "Тут немає економіки, як вважають розробники цього проєкту. І не може бути, тому що в Україні 2 роки йде війна, і знайти додаткові кошти в економіці підприємств неможливо. Звернути увагу краще на місцеві бюджети, де запланували в 2023 році побудувати 15 стадіонів, або будівництво доріг в прифронтових територіях, або на митниці, де мільярди проходять мимо державного бюджету", — вважає експерт з питань ЖКГ Олег Попенко.
Володимир Дубровський зазначає: у питанні бронювання за рівнем податку має значення наявна суперечність між ефективністю і справедливістю. "Якщо говорити про економічну ефективність, в ринковій економіці та людина, яка заробляє більше і, відповідно, сплачує більше податків, то вона і цінніша для суспільства. Ефективно буде таких людей все ж таки приховувати від мобілізації. Якщо говорити з точки зору пересічного чоловіка, який каже "Чому багатих не брати до армії, а бідних посилати на смерть?", то така точка зору має право на існування. Постає питання морального вибору", — каже Володимир Дубровський.
В ринковій економіці та людина, яка заробляє більше і, відповідно, сплачує більше податків, цінніша для суспільства. Проте в питанні мобілізації є моральний аспект
На думку політолога Віктора Тарана, ідея бронювання за податковим критерієм може призвести до соціального вибуху. Він впевнений: на бронь заслуговують ті люди, які своєю працею наближають перемогу, і це працівники або інфраструктурних підприємств, або оборонних заводів, або чиновники певних категорій.
"Як тільки щось подібне ухвалять, то нас одразу знищать інформаційно. Придумати таку ідею міг або дурень, який не вчив історії, або просто ворог. Люди, які таке пропонують, ведуть ситуацію до соціального вибуху", — впевнений Віктор Таран.