Без електроенергії та газу: в Україні скасували мораторій на відключення від послуг за борги

В уряді вирішили скасувати мораторій на нарахування пені та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Відповідну постанову Кабмін прийняв 29 грудня минулого року. Заборона на вимкнення комунальних послуг продовжуватиме діяти на територіях, де тривають бойові дії.

Рішення про заборону нарахування стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги уряд ухвалив у березні 2022-го, майже одразу після вторгнення РФ. Також постановою Кабміну було заборонено припиняти надавати комунальні послуги у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Як зауважив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, постанова була прийнята, щоб "захистити людей у період воєнного стану і стосується усіх комунальних послуг без винятку". Фокус вирішив дізнатися, чому уряд прийняв таке рішення попри те, що війна триває, і які наслідки це матиме.

Оживлення економіки та боротьба з неплатежами: чому уряд вирішив скасувати мораторій

На думку експерта з питань ЖКП Олега Попенка, рішення Кабміну — це "спроба економічного оживлення економіки за рахунок платежів". "Підняття тарифів свого часу використовували Яценюк, Гройсман. Вони вважають, що це може вплинути на покращення економіки України. Адже збільшиться обсяг грошей у системі, враховуючи величезні борги за комуналку, неплатежі населення. Головним інструментом оживлення економіки, як вважають фахівці з Кабміну, є збільшення сплати податків. Усі кошти, які прийдуть до комунальних підприємств, енергетичних компаній, — збільшать надходження податків до бюджету", — пояснив він Фокусу.

Андріан Прокіп, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, звертає увагу на "високий рівень неплатежів на територіях, де не ведуться бойові дії". Зокрема, за його словами, у Києві борги мешканців за світло сягають 1 млрд гривень.

"Частина споживачів розцінили заборону відключення як можливість не платити. Ці борги на ринку електричної енергії, які стосуються і ланцюжка субсидування тарифу для населення, наростали достатньо швидко після останнього підвищення тарифу", — сказав він Фокусу.

Так, компанії недоотримують кошти, тож уряд пішов на скасування мораторію, додав Прокіп.

Борги чи покращення дисципліни: які наслідки матиме рішення Кабміну

Рішення уряду частково сприятиме покращенню дисципліни споживачів та ситуації на енергетичному ринку, вважає Андріан Прокіп. "За спожиті послуги потрібно платити. Ніхто ж не скасував плату за хліб, молоко, масло. Ті, хто не можуть дозволити сплату, зважаючи на низькі доходи, повинні звертатися за субсидіями — проблем у цьому немає. Але, як показує досвід, не сплачують і ті, хто може це робити", — поділився думками експерт.

Він певен, що скасування мораторію "не матиме критичних негативних наслідків" для населення. З такою думкою не погоджується Олег Попенко.

"Ситуація для звичайних громадян погіршиться, — переконаний Попенко. — Адже громадяни, крім того, що мають величезні борги, будуть змушені шукати гроші, щоб платити всі ці незаконні платіжки, які вони отримували останні декілька років. У них фактично зросте борг. У людей не збільшиться коштів на те, щоб сплатити за комуналку, бо платити їм нічим".

Тим часом, експерти наголошують на існуванні проблеми багатомільярдних боргів у енергетичному секторі. Так, за даними Володимира Омельченка, директора енергетичних програм Центру Разумкова, найбільші борги сьогодні в газовому секторі, де сукупні борги складають понад 200 млрд грн, зокрема 80 млрд грн накопичені за останні два роки. А на ринку електроенергії, як повідомив Омельченко, НАЕК "Укренерго" має заборгованість перед ГарПоком приблизно 32 млрд грн, компанія "Енергоатом" має заборгованість по ПСО 17 млрд грн, а загальна заборгованість на ринку електрично енергії вже перевищила 60 млрд грн.

"Чим більше боргів, тим менші надходження до бюджету. Чим більше боргів, тим менше капітальних інвестицій, а зношення нашої енергосистеми на дуже високому рівні. Якщо брати теплову генерацію, то вона взагалі мала б закритись 10 років тому. Вона віджила всі свої терміни, але мусить працювати, бо без неї ми не збалансуємо систему. Борги — це відсутність капітальних інвестицій у потрібних для надійної роботи ОЕС обсягах", — каже експерт.

Нагадаємо, міністр енергетики Герман Галущенко запевнив, що щонайменше до закінчення опалювального сезону за світло споживачі платитимуть за поточними розцінками, тобто 2,64 гривні за кіловат-годину. Тарифи так само не залежатимуть від обсягу споживання.

Також Фокус писав, що українські домогосподарства, які користувалися субсидією з вересня 2023 року, зокрема й ті, у кого розмір допомоги на оплату житлово-комунальних послуг був у розмірі нуль гривень, продовжать отримувати субсидії у 2024 році. Житлова субсидія надаватиметься таким домогосподарствам до квітня.