Навіть у Німеччині криза. Як і чому війна в Україні призводить до проблем у економіках країн Євросоюзу

В листопаді 2023-го промислове виробництво у ЄС продовжило падати третій місяць поспіль. За даними Євростату, що були опубліковані 17 січня, промислове виробництво у Європі скоротилося на 0,2% у листопаді 2023 року після зниження на 0,5% у жовтні.

Підсумкових річних даних ще немає, проте європейські економісти принаймні декілька місяців поспіль прогнозували спад, який чекає на економіки десятка країн ЄС, включно з найпотужнішою економікою Європи — Німеччиною. За попередніми прогнозами, за підсумками 2023 року найзначніший рівень спаду очікується в Естонії — мінус 2,6%. В Ірландії економіка впаде на 0,9%, ВВП ФРН скоротиться на 0,3%.

Що сталось із економіками країн, до чого тут війна в Україні та чи відчувають прості мешканці кризу у повсякденному житті? Про це — у матеріалі Фокусу.

Німеччина: економічні перспективи на 2024-й досить скромні

Економічні показники Німеччини минулого року знизились, пише видання tagesschau. За попередніми оцінками, німецький ВВП впав у 2023-му на 0,3%, у 2024-му Німеччині загрожує рецесія. "Німецька економіка вже майже чотири роки перебуває у режимі постійної кризи", — цитує видання експертів Гамбурзького інституту світової економіки (HWWI). Після кризи, викликаної коронавірусом, стався напад Росії на Україну, що тимчасово призвело до різкого зростання цін на енергоносії та продукти харчування. Конфлікт на Близькому Сході викликає нову невизначеність, до того ж по Німеччині вдарила нещодавня бюджетна криза. Як повідомила у грудні DW, у проєкті німецького держбюджету на 2024 рік утворилася дірка у 17 млрд євро. Уряду довелося скорочувати видаткові статті бюджету та деякі види державних дотацій.

Також серед причин слабкості економіки однієї з провідних держав Європи директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін називає скорочення попиту на німецькі товари з боку Китаю та Росії. Отже, загальна геополітична ситуація у світі, зокрема російська агресія, призводить до негативних економічних наслідків навіть у розвинених країнах.

Щодо відновлення в 2024 році, економісти налаштовані скептично. Вони кажуть про високу інфляцію, яка чинить тиск на споживання, а також про підвищення процентних ставок, яке уповільнює будівельну галузь та інвестиції. На думку головного економіста Commerzbank Йорга Кремера, цього року німецький ВВП має всі шанси знизитись ще на 0,3%. Занепокоєння поділяють експерти Інституту макроекономіки та досліджень ділового циклу (ІМК). За словами президента Інституту економічних досліджень (ifo) у Мюнхені Клеменса Фюста, економічні перспективи Німеччини на 2024 рік "досить скромні": економічне зростання складе від 0 до 1%.

Мешканці Німеччини відчувають кризу насамперед через зростання цін. "За відчуттями, ціни на продукти за рік зросли на 10–15%, — розповіла Фокусу мешканка Мюнхену Людмила. — Оренда в мене індексна, тому вона зросла на рівень річної інфляції — 6%. І це після минулорічного підвищення на 10%. Також підвищились відсотки за кредитами, зокрема іпотечними. Колеги-архітектори кажуть, що відчули це в робочому плані — багато інвесторів призупинили проєкти та не починають нові".

Ірландія: падіння чотири квартали поспіль

За даними Центрального статистичного управління Ірландії (CSO), ВВП країни у третьому кварталі 2023-го впав на 1,9%, як порівняти з другим кварталом. Експорт скоротився на 2,1%, імпорт — на 1,7%, що призвело до зниження загального чистого експорту на 1,3 мільярда євро за квартал. Капітальні інвестиції знизилися на 7,4% за квартал внаслідок скорочення інвестицій у машини, обладнання та нематеріальні активи, як порівняти з попереднім кварталом.

"ВВП впав на 1,9% у третьому кварталі 2023 року, головним чином, через скорочення промислового сектору, в якому домінують транснаціональні корпорації, — прокоментувала дані помічниця генерального директора з економічної статистики Дженніфер Банім. — Отже, ВВП скорочується четвертий квартал поспіль. Глобалізований промисловий сектор скоротився на 3,5%, тоді як сектор інформації та комунікацій збільшився на 3,1% за той самий період. Загалом активність секторів, де домінують транснаціональні корпорації, знизилася на 3,8% за квартал".

Видання Financial Times вважає, що нестабільна ситуація в Ірландії викликана насамперед змінами діяльності великих транснаціональних компаній, що базуються в країні. Такі групи, як Apple та Pfizer, все частіше використовують контрактне виробництво та інші механізми, щоб виробляти свою продукцію в країнах з низькими витратами, але зберігають водночас права інтелектуальної власності та доходи у своїх дочірніх ірландських компаніях. Саме тому їхня міжнародна діяльність впливає на виробничі показники країни. Експерти вважають, що спад промислового виробництва, зокрема, пов'язаний зі зниженням експорту фарми на тлі закінчення пандемії коронавірусу.

Ірина із Запоріжжя, що мешкає в Ірландії з березня 2022-го, каже, що головні зміни останнього часу, які більшість українців відчують на собі, — це скорочення соціальних виплат майже ушестеро. При тому, що ціни в Ірландії — просто шалені. За підрахунками компанії Рicodi.com, набір простих продуктів, який обійдеться в Україні у 71 євро (в еквіваленті), в Ірландії "потягне" на 135 євро.

"Щодо житлової кризи, то вона тут була й до нас, — каже Ірина. — Житла мало і тільки тут я зрозуміла, що таке кімната "за всі гроші світу". Оренда маленької кімнати у Дубліні коштуватиме 1000 євро на місяць, квартира чи невеликий будинок — від 2500 євро. До того ж нового житла на ринку мало, а у старому дуже дивне планування. Наприклад, площа санвузла може бути приблизно 1 кв. м. Це здається нереальним, але так і є!".

За словами співрозмовниці Фокусу, у невеликих містах, звісно, житло дешевше — теоретично, маленьку кімнату можна зняти навіть за 400 євро. На практиці ж рієлтори та власники квартир просто не відповідають на повідомлення. "Їх можна зрозуміти: на кожну вільну квартиру припадає 50, а то й 100 бажаючих, — пояснює Ірина. — Власник прочитає із 100 листів максимум 10, відповість на три, обере одного. Не дивно, що місцева молодь живе з батьками "до упору" — квартиру тут можна шукати роками".

Естонія: передкризового рівня досягне не раніше 2026-го

За перші три квартали 2023-го економіка Естонії скоротилася на 3%, констатували у Swedbank. У першому півріччі 2023 року майже половина зниження ВВП була зумовлена падінням виробництва енергії. У третьому кварталі падіння виробництва поглибилося, погіршилася впевненість у всіх секторах економіки. А недостатній попит стримував діяльність 82% промислових підприємств. За прогнозами економістів Swedbank, рецесія, що затяглася, поступово відступатиме. У 2024-му естонська економіка зможе зрости на 0,7%, у 2025-му — на 2,3%. Тобто ВВП Естонії досягне свого передкризового максимуму не раніше 2026 року.

За даними Департаменту статистики Естонії, народжуваність у країні минулого року впала до рекордно низького рівня. Кількість новонароджених склала 10 721, що є найнижчим показником з того часу, як у 1919 році почалася регулярна публікація статистики. Вперше кількість народжень опустилася нижче позначки 11 тисяч. І хоча головною причиною вважається свідомий вибір жінок на користь освіти та кар'єри, зниження рівня життя також має свій вплив: дитина стає "розкішшю".

Нововведення цього року також навряд чи сприятимуть народжуваності. Як повідомляє Департамент соціального страхування Естонії, з 1 січня 2024 року деякі ставки сімейної допомоги знизилися. Для сімей з 3–6 дітьми виплати зменшилися з 650 євро до 450 євро на місяць, у разі 7 та більше дітей — з 850 євро до 650 євро на місяць. Причини такого рішення не пояснюються, проте прослідкувати зв'язок між кількістю українських біженців, більшість з яких складають жінки та діти, та дефіцитом коштів на виплати, не важко.

"Криза в Естонії триває щонайменше два роки: зросли ціни на електрику, ціни на продукти просто неконтрольовані, — каже мешканка Тарту Ксенія. — Торік було багато скорочень, якось усе нестабільно стало. Знайомі скаржилися на проблеми з будівництвом: одні будинок не можуть добудувати, інші — місяцями замовити меблі. Зросли ставки за кредитами, зокрема і за чинними договорами – у нас процентні ставки двічі на рік переглядаються. Мій кредит виріс майже на 100 євро, і це ще добрий варіант, в інших набагато більше".

Щодо дотацій багатодітним, то, каже Ксенія, такі високі суми протрималися лише рік. До речі, хоча ці виплати стосуються співрозмовниці Фокусу безпосередньо (у Ксенії троє неповнолітніх дітей), вона зізнається, що не була прихильницею таких великих виплат. Адже завжди є побоювання, що ними може скористатися маргінальна частина суспільства і гроші підуть не на потреби дітей.

"Зараз фактично з мого сімейного бюджету пішли 300 євро (мінус 200 євро допомоги та мінус 100 євро на зростанні відсотків за кредитом), але, на щастя, на роботі мені підняли зарплату, — каже Ксенія. — Тож наша сім'я постраждала не так, як інші. Нам із дітьми всього вистачає, але у всіх по-різному. Це як в анекдоті: одні, коли їм не вистачає грошей, летять на курорт не на 14 днів, а на 10, інші, коли їм не вистачає грошей, їдять гречку".

Також не на користь естонській економіці низьке споживання домогосподарств. За статистикою, кожен четвертий–п'ятий естонець (22,5%) — бідний.

"Офіційно ціни у 2023-му зросли на 9,2%, але за відчуттями — набагато більше, — розповідає мешканка Таллінну Наталя. — Набір продуктів, який ми купуємо щотижня, минулої зими коштував 40–45 євро, зараз — 60–65 євро. Послуги зросли на 20% — наприклад, манікюр коштував 25 євро, з нового року — 30. А днями орендодавець повідомив про те, що піднімає орендну плату на 10%. Стрімко зростає вартість кредитів. Якщо два роки тому естонські банки пропонували іпотеку під 3–4%, рік тому — під 5%, то зараз — під 7%".

Бідніше не стали: біженці витрачають європейські виплати та українські зарплати

Економічне гальмування і навіть рецесія в деяких країнах Європи спричинена безліччю чинників. Насамперед, каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, йдеться про інфляційний тиск і зростання вартості капіталу.

"У жовтні 2022 року інфляція у Євросоюзі досягла 11,5%, а зростання цін виробників у 2022-му перевищувало 40%, — каже експерт. — Дороге паливо, розрив торгових ланцюжків, звуження внутрішнього споживання та різкий спад замовлень вдарив по промисловості, сфері послуг, торгівлі. Наприклад, роздрібний продаж у ЄС вже 13 місяців поспіль демонструє негативну річну динаміку. Річні темпи промислового виробництва падають 9 місяців поспіль", — зауважив аналітик у коментарі Фокусу.

Водночас вартість капіталу зростає внаслідок того, що Центробанк бореться з інфляцією, продовжує аналітик. Облікова ставка ЄЦБ зараз знаходиться на 22-річних максимумах — 4,5%. Ще на початку літа 2022 року у Європі можна було залучити гроші за мінімальні відсотки, бо ЄЦБ мав нульову облікову ставку.

"Безумовно, частина цих проблем, а саме інфляція, спад замовлень, розрив товарних ланцюжків тощо викликана війною в Україні та запровадженими санкціями, — вважає Шевчишин. — Водночас витрати біженців спрямовані на внутрішнє споживання в країнах, тому вони не дають вираженого негативного впливу на економічну активність. А країни, що мають сильний ВПК, взагалі отримали потужний імпульс і додаткові замовлення".

Приплив українців до країн ЄС є позитивом для європейської економіки, вважає аналітик Центру біржових технологій Максим Орищак. Адже кошти, що виділили як допомогу, фактично є прямим бюджетним стимулюванням, бо здебільшого вони йдуть в економіки самих європейських країн. Ба більше: до Європи перетікають ще й мільярди з України. За даними НБУ, загалом за 2023 рік витрати українців за кордоном з українських банківських карток становили приблизно 17 млрд доларів.