Ілюзіям тут не місце. Які умови готує ЄС для нових українських біженців

Продовження війни та заяви про військовий облік жінок спонукають українок переглядати плани та шукати країну для переїзду. "У грудні я була в такому шоці від новин, що реально почала збирати інформацію та думати про виїзд, — каже Руслана з Київської області. — Як то кажуть, дома і стіни допомагають, але зараз я перестала це відчувати".

Іноді здається, що Європа вже "укомплектована" і на нових людей не чекає. Але насправді ситуація з українськими біженцями постійно змінюється, і тільки за останні три місяці кількість українців в Європі зросла на сотню тисяч осіб. Куди сьогодні вирушають українці, чому не звертають уваги на прохання урядів деяких країн обирати інші держави для переїзду та наскільки реально влаштуватися у нових країнах ЄС без знання мови?

Зміни для біженців: тимчасовий захист подовжують, але пропонують їхати додому

Європейські країни одна за одною продовжують тимчасовий захист для громадян України до березня 2025 року, але це зовсім не означає, що на українців всюди чекають з розкритими обіймами. Напередодні Нового року про те, що влада Данії розглядає перебування українських біженців на данській території, як тимчасове, незалежно від того, звідки вони приїхали, заявив міністр імміграції країни Коре Дюбвад.

"Українські біженці в Данії мають повернутися додому після завершення війни", — наголосив міністр.

Ідею швейцарського уряду платити українцям гроші за повернення підтримали і в інших країнах. Так, 5300 євро біженцям із України, які повернуться додому, платитиме Фінляндія. Допомога в добровільному поверненні може бути надана у вигляді фінансової підтримки на оплату проїзду й реінтеграції або у вигляді послуги чи обладнання. Допомогу не надаватимуть у разі переїзду до іншої країни ЄС або Шенгенської угоди, а також у країну, громадянам якої не потрібна віза до Фінляндії.

Надавати фінансову допомогу українцям, які хочуть повернутися на батьківщину, планують і у Чехії. Наразі сума виплати ще не визначена, але відомо, що скористатися цим правом біженці зможуть лише один раз і не пізніше, ніж за три місяці до закінчення тимчасового захисту, тобто до кінця 2024-го. Якщо ж вони знову захочуть отримати притулок на території Чехії, половину виплати доведеться повернути.

Українців у Європі побільшало: куди вони їдуть та чому

Кількість українських біженців у Європі продовжує зростати. На 10 жовтня 2023 у європейських країнах було зафіксовано 5 831 200 українських біженців, і за три місяці їх кількість збільшилася більш ніж на 100 тисяч до 5 936 700 осіб (дані на 3.01.2024). За даними ООН, станом на 3 січня кількість українських біженців у світі досягла 6 340 300 осіб (три місяці тому — 6 200 400).

Як змінювалась кількість українських біженців у країнах ЄС*

*За даними ООН

За напливом нових людей Німеччина опинилася лише на третьому місці серед європейських країн, а з Польщі, яка довгий час була в лідерах, взагалі спостерігається відтік.

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник пояснює зростання кількості українців у Нідерландах, Великій Британії та Німеччині, насамперед, більшими зарплатами.

"Збільшення громадян України в цих країнах на десятки тисяч свідчить про те, що до них почали перебиратися не ті, хто шукають прихисток, а ті, хто шукають роботу. Трудові мігранти завжди обирають більш "грошовиті" країни. Зараз завдяки безперешкодному доступу до європейського ринку праці для українців, що отримали тимчасовий захист, трудовим мігрантам стало легше пересуватися країнами та шукати нові можливості працевлаштування".

Щодо причин популярності Угорщини, то, каже Василь Воскобойник, це пояснюється виїздом українців із Закарпаття. Вони отримують посвідку на постійне перебування, "закріплюються", і тоді вже не обмежені у поїздках Європою. "Масовий виїзд біженців відбувався протягом 2022 року, а зараз в пошуках прихистку виїжджають значно менше людей — це все ж таки трудова міграція в новому вигляді, — каже експерт. — До того ж цілком можливо, що ці люди не залишаються в Угорщині, а їдуть працювати до більш заможних країн, часто нелегально".

На перший погляд, зовсім незрозумілою виглядає ситуація з Ірландією. Влада цієї країни щонайменше пів року закликає українців обирати інші країни для тимчасового проживання, бо житла в Ірландії вже фізично немає. Проте, за даними ООН, тільки за останні три місяці кількість українців у Ірландії збільшилася на 6,7 тис. осіб. Невже українці не читають новин або готові попри все жити у наметах? Майже не маючи вибору, ірландський уряд пішов на дуже непопулярний крок, повідомивши про зменшення виплат з 220 євро на тиждень до 38,80 на період проживання в державному житлі.

"Така популярність Ірландії, радше за все, пояснюється великими виплатами. Зараз країна їх скорочує, тож впевнений: статистика за наступний квартал буде вже зовсім іншою", — прокоментував ситуацію Воскобойник.

Незнання мови, місцевого ринку праці та законодавства: проблеми українців за кордоном

Попри такий міграційний рух, трійка країн з найбільшою кількістю українських біженців залишилася незмінною: це Німеччина, Польща та Чехія. Але сотні тисяч українців в цих країнах зовсім не означають, що живуть вони тут безхмарним та безтурботним життям.

Серед найбільших проблем українці за кордоном називають недостатній рівень володіння мовою, поєднання зайнятості з доглядом дітей, а також незнання місцевого ринку праці та законодавства. У 2024-му все стане ще складніше.

Наприклад, Німеччина планує вдвічі скоротити федеральну допомогу, призначену землям для покриття витрат на прийом та інтеграцію біженців. Такий крок необхідний для економії коштів на тлі стрімкого зростання інфляції та економічного спаду. Як повідомляє Reuters, уряд також може припинити свій внесок у витрати на догляд та інтеграцію 1 млн українських біженців. До того ж, німецькі політики закликають скоротити виплати українцям до рівня допомоги біженцям із інших країн.

Проте це не зупиняє українських біженців на шляху на захід. Як раніше писав Фокус, декілька місяців поспіль Польща втрачала українців, які їхали у Німеччину, і зараз ця тенденція продовжується. За даними дослідження, на рішення біженців переїхати з Польщі до Німеччини найбільше впливає наявність друзів і знайомих у Німеччині (43%), а також матеріальні питання: привабливіші соціальні виплати (42%), можливість накопичення більших заощаджень (38%) і пропозиції роботи з вищою зарплатою (27%).

За даними DW, медіанна зарплата українських біженців у Німеччині наприкінці літа становила 1550 євро брутто, а серед тих, хто працював на повну ставку, — 2550 євро.

Половина працевлаштованих українських біженців є надкваліфікованими для роботи, на яку їх прийняли, проте такий стан поступово можна подолати шляхом набуття додаткових навичок у країні прибуття, пише видання. Однією з найважливіших навичок є знання мови: заробітки біженців, які закінчили курс німецької мови на рівні C1 або C2, на 38% вищі, ніж у тих, хто не пройшов мовний курс.

Польський ринок праці потребує робочих рук і зовсім не проти, якщо це будуть робочі руки українців. З поляками у українців мінімальний мовний бар'єр, до того ж польські роботодавці пропонують чимало пропозицій роботи у сферах логістики та електронної комерції, які доступні для людей без досвіду й знання мови. Наступного року у Польщі очікується дефіцит десятків професій, переважно це робота, що пов'язана з фізичною працею. Найбільшу нестачу кадрів відчуватиме будівельна галузь, якій бракуватиме теслярів, столярів, покрівельників, монтажників, мулярів, штукатурів. Транспортна галузь Польщі потребує водіїв вантажних автомобілів і автобусів, по всій Польщі потрібні лікарі, медсестри та акушерки. В освітній галузі не вистачає викладачів практичного професійного навчання, вчителів загальноосвітніх предметів, вихователів дитячих садків. Найчастіше українці в Польщі можуть розраховувати на мінімалку — 4242 злотих (близько 937 євро). Більшість роботодавців надають житло — койко-місце в квартирі або хостелі.

Найпопулярніший напрям роботи в Чехії — працівник із виробництва запчастин для автомобілів, але на сайтах з пошуку роботи пропонуються тисячі різних вакансій — від пакувальників шоколадок до працівників складів. Як і загалом у Європі, українцям у Чехії найпростіше влаштуватися на роботу, яка не потребує кваліфікації, але й зарплата буде на рівні мінімальної – 18 900 крон (769 євро). Втім, тут багато залежить від регіону та сфери діяльності: на виробництві можна заробити 30 тис. крон (1220 євро) і вище без знання мови. Щодо житла, то наприкінці минулого року стало відомо, що Чехія оновила умови перебування для біженців з України. І знов-таки не на кращий бік: згідно з внесеними до закону поправками, термін проживання в безплатному житлі для українських біженців буде скорочено зі 150 до 90 днів, після чого вони мають знайти нове платне житло. Норма почне діяти після 31 серпня 2024 року, винятком залишаться вразливі верстви населення.

"Сьогодні міграція відбувається за різними причинами: кількість мігрантів у пошуках прихистку зменшується, а у пошуках роботи або виплат — зростає, — підсумував Василь Воскобойник. — Разом з тим, якщо європейські держави скорочуватимуть допомогу біженцям, "пошукачі виплат" почнуть мігрувати всередині Європи, або повертатися додому. Але я б не поспішав цьому дуже радіти, бо повернуться, насамперед, ті, хто були утриманцями в Європі. Вони й в Україні намагатимуться бути утриманцями. А ось активні люди "з руками та мізками", ті, що вивчають мови, розвиваються, працюють, шукають можливості для розвитку та кар'єри, внаслідок скорочення виплат не повернуться. Їм треба більше — побачити своє майбутнє в Україні".

Важливо

Ані житла, ані виплат. Як у ЄС зміняться правила для біженців із України