Виплати на користь: як Центробанк ЄС та українські біженці рятують економіки країн Європи

Хоча зростання цін та зниження соціальних виплат здаються логічним наслідком наявності мільйонів українських біженців у Європі, експерти вважають, що загалом приплив українців до країн ЄС є позитивом для європейських економік. Про це йдеться у новому матеріалі Фокусу "Навіть у Німеччині криза. Як і чому війна в Україні призводить до проблем у економіках країн Євросоюзу".

Причини та наслідки: війна в Україні призвела до інфляції та розриву товарних ланцюжків

Експерти кажуть, що економічне гальмування і навіть рецесія в деяких країнах Європи спричинена безліччю факторів. "Насамперед йдеться про інфляційний тиск і зростання вартості капіталу. У жовтні 2022-го інфляція у Євросоюзі досягла 11,5%, а зростання цін виробників в 2022-му перевищувало 40%, — зазначив у коментарі Фокусу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Дороге паливо, розрив торгових ланцюжків, звуження внутрішнього споживання та різкий спад замовлень вдарили по промисловості, сфері послуг, торгівлі. Наприклад, роздрібний продаж у ЄС вже 13 місяців поспіль демонструє негативну річну динаміку. Річні темпи промислового виробництва падають 9 місяців поспіль. При цьому вартість капіталу зростає, тому що Центробанк бореться з інфляцією. Облікова ставка ЄЦБ зараз знаходиться на 22-річних максимумах – 4,5%".

Безумовно, каже Шевчишин, частина цих проблем, а саме інфляція, спад замовлень, транзит, розрив товарних ланцюжків викликані війною в Україні та запровадженими санкціями. Водночас витрати біженців спрямовані на внутрішнє споживання країни, тому не можна вважати, що вони негативно впливають на економічну активність. "Тут швидше проблема пошуку коштів на біженців, бо це бюджетні витрати та трансфери ЄС, які необхідно знайти, погодити, забезпечити, і звичайно ніхто їх не закладав на 2022 рік", — додав Шевчишин.

Операція стабілізація: що можуть зробити уряди та ЄЦБ

Чи можуть уряди окремих країн, чи Європейський центробанк вплинути на ситуацію та стабілізувати її? Аналітик Центру біржових технологій Максим Орищак вважає, що це не той випадок. "Зараз світова та європейська економіки проходять період спаду. Це об'єктивний циклічний спад у світовій економіці, який відбувається раз на 8-11 років, — пояснює Орищак. — Жоден центральний банк чи уряд не в змозі зупинити цей процес, тому зусилля країн концентруються на зменшенні глибини кризи".

За прогнозами циклічне уповільнення світової економіки пройде на відміну від 2008-2009 досить м'яко, продовжує експерт. Але гарантувати це ніхто не може, тому ФРС, ЄЦБ та інші центральні банки зупинили підвищення відсоткових ставок, яке вони робили для уповільнення занадто високої інфляції.

"ЄЦБ регулює ситуацію через облікову ставку, — зазначив у розмові з Фокусом Андрій Шевчишин. — Єврокомісія через програми стимулювання, узгодження кредитів намагається допомогти регіону м'якше пройти спад. Інструменти для вирішення монетарних проблем є. Бізнес Європи був би не проти повернутися до російського та білоруського ринків, проте чинні санкції не дозволяють це зробити. А замінити російський ринок іншими напрямками поставок поки неможливо, хоча, звичайно, ми бачимо як частина експортних потоків були перенаправлені з прямих поставок в Росію через Казахстан, Узбекистан, Вірменію, Грузію, Туреччину тощо".

За словами директора аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитра Чуріна, зараз у своїй стратегії Європейський центробанк приділяє основну увагу подоланню надмірного темпу інфляції, яка у річному вимірі становила 2,9% у грудні. "В такому аспекті поки важко уявити різки кроки у напрямку пом’якшення монетарної політики, проте певне зниження відсоткових ставок у 2024-му, радще за все, почнеться у другому кварталі", — зазначив експерт.

Валютні перспективи: європейська валюта виглядає вразливішою за американську

З початку війни в Україні євро проти долара пірнув униз і досяг мінімуму 0,958 (доларів за євро) у вересні 2022-го, нагадує Шевчишин. Проте 2023-й європейська валюта провела у відносно невеликому коридорі 1,05-1,11 дол./євро. "Важливо зазначити, що вплив війни зараз не такий важливий для євровалюти, як дії ЄЦБ і ФРС США, а також вибори в регіонах. Сьогодні котирування EUR/USD знаходяться поблизу позначки 1,09. Посилюватиме євро перехід ФРС США до зниження облікової ставки", — зазначив експерт.

За словами Орищака, зараз центробанки хочуть зрозуміти, наскільки глибоким буде спад, і вже тоді діятимуть. Якщо спад буде достатнім, щоб повернути інфляцію в розвинених економіках під цільовий рівень у 2%, ФРС і ЄЦБ почнуть зниження відсоткових ставок і стимулювання економічного зростання. Якщо ні, центробанкам доведеться тримати високі ставки до перемоги над інфляцією. Що довше і що вище зберігатимуться високі відсоткові ставки, то гірше почуватиметься економіка.

"Консенсус-прогноз ринку передбачає, що ЄЦБ розпочне зниження ставок у другій половині 2024 року. Тож охолодження європейської економіки поки триватиме — це потрібно для перемоги над інфляцією", — зазначив експерт.

На думку Дмитра Чуріна, європейська валюта на середньострокову перспективу виглядає вразливішою за долар США, тому логічно прогнозувати девальвацію євро приблизно на 3% на горизонті найближчих 12 місяців.

Водночас Максим Орищак вважає, що в першій половині року євро до долара подешевшає на 5-8% до 1,00-1,05. Це може бути пов'язано з турбулентністю у геополітиці та економіці. "А ось друга половина 2024-го має залишитися за євро: до кінця року європейська валюта може подорожчати до 1,15-1,20", — зазначив експерт.

Раніше ми повідомляли про те, як під час війни в Україні змінюється споживча поведінка, заснована на психології ухвалення економічних рішень.

Як вже писав Фокус, на території всього Європейського Союзу (ЄС) діятимуть нові правила використання готівки.