Економіка Війна та гроші

Де наші люди: чому співвідношення пенсіонерів і людей, які працюють, в Україні гірше, ніж у Європі

Через війну Україна втрачає не лише працездатних громадян, але й дітей — майбутніх робітників і платників податків. Не дивно, що посадовці й експерти періодично висловлюють найрізноманітніші ідеї щодо того, як повернути українців додому, — від створення нових робочих місць в Україні до припинення виплат біженцям у Європі.

Експерти кажуть, що демографічна криза — це, насамперед, криза поповнення трудових ресурсів. Адже саме за рахунок трудових ресурсів живе держава, а їх зменшення призводить до складнощів з наповнюваністю держбюджету. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі "З кожним роком українців менше. Як подолати демографічну кризу в Україні".

Важливо

Демографічна катастрофа в Україні: експерт озвучив невтішний прогноз для українців

В Україні на сьогодні 10,5 млн пенсіонерів і 9,5 млн працівників, хоча нормальним вважається співвідношення, коли на одного пенсіонера припадає мінімум 1,5 працівника. "У Європі зараз 1:2, навіть враховуючи демографічну кризу, за прогнозами через 25 років буде 1:1,5, і для них це катастрофа, — зауважив у коментарі Фокусу аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. — У нас і до війни на кожних 10 пенсіонерів припадало лише 13 працівників. І справа не в тому, що населення в Україні старіше, ніж у європейських країнах, а в тому, що половина вітчизняного ринку праці працює в тіні. Держава "не бачить" близько 3 млн осіб, які працюють, але не платять податки. Для порівняння: у Європі тіньовий сектор складає не більш ніж 10-15%".

Після початку повномасштабної війни до озвучених вище проблем додалася міграція. За даними ООН, за кордоном перебувають більш ніж 6,44 млн українців, і половина з них — економічно активне населення. Тож не дивно, що співвідношення працюючих і непрацюючих стало 1:1. І на відміну від Європи, яка компенсує нестачу трудових ресурсів мігрантами, в Україні імміграція відсутня.

Польські роботодавці сигналізують урядовцям, що потрібно залучати працівників з Азії та Латинської Америки, інакше економіці буде складно рости

Фото: Getty Images

На думку директорки рекрутації Міграційної платформи EWL Мар’яни Семенюк, тільки своїми трудовими ресурсами Україна навряд чи впорається з післявоєнною відбудовою. "Варто відкривати ринок для іноземних працівників і вже зараз працювати над спрощеннями доступу до ринку праці іноземцям і їх толерантним сприйняттям, — зазначила в розмові з Фокусом експертка EWL. — Ми зараз спостерігаємо, як Польща реформує свій підхід і працює над створенням міграційної політики, стикнувшись із проблемою дефіциту трудових ресурсів. Польські роботодавці сигналізують урядовцям, що потрібно залучати працівників із Азії та Латинської Америки, інакше польській економіці буде складно рости. Вже зараз у Польщі втричі більше працівників із Колумбії, ніж це було у 2022 році. У залученні іноземних працівників польський бізнес і урядовці бачать потенціал для зростання своєї економіки і надалі".

Половина вітчизняного ринку праці працює в тіні, тоді як у Європі тіньовий сектор складає не більш ніж 10-15%

Фокус уже писав, що війна, падіння економіки та зростання безробіття не стимулюють тих, хто залишився в Україні, активно народжувати: понад 180 тис. дітей народилися в Україні 2023 року, що на 32% менше, ніж 2021-го (тоді народилося 273 772 немовляти).

Як раніше повідомлялося, Німеччина вирішила надавати біженцям спрощені умови отримання громадянства, щоб залучити найактивніших, найталановитіших і найпрацьовитіших мігрантів.