Німеччина відчиняє двері: навіщо біженцям надають спрощені умови отримання громадянства

Єдиної думки щодо українських біженців у світі немає. Тоді як одні країни скорочують програми й обіцяють гроші за повернення додому, інші спрощують для тимчасових мігрантів отримання громадянства. Навіщо країнам така міграційна політика, яку користь їм дають біженці та чи спрямовані нові "міграційні рішення" саме на українців? Ці питання Фокус обговорив із фахівцями.

Стати громадянином ФРН: які нові умови для біженців

Німецький бундестаг у п'ятницю, 19 січня, ухвалив закон, що передбачає спрощення набуття громадянства ФРН. Закон покликаний прискорити натуралізацію іноземців у Німеччині: тепер для цього буде потрібно прожити в країні п'ять років замість нинішніх восьми, пише DW. А за особливих успіхів в інтеграції (володіння німецькою мовою, волонтерство, професійні успіхи та кваліфікація) буде достатньо й трьох років.

Також іноземцям, які взяли громадянство Німеччини, дозволять зберегти паспорт своєї країни, а народжені у ФРН діти іноземців автоматично отримуватимуть німецьке громадянство, якщо один із батьків мешкає в Німеччині понад 5 років (наразі — понад 8 років). Після досягнення повноліття цим дітям не доведеться, як зараз, обирати між двома громадянствами.

Водночас процедура набуття громадянства ФРН передбачає й обмеження для певних категорій людей. Відмовлятимуть у німецькому паспорті тим, хто вчиняє "антисемітські, расистські або інші дії з мотивів, що зневажають людську гідність". Перешкодою для громадянства ФРН стане багатоженство, а також невизнання рівноправності чоловіків і жінок.

"Німеччина — це країна, яка старіє та якій не вистачає не тільки нових робочих рук, але й узагалі молоді. І найпростіший спосіб це виправити — залучити мігрантів, — зазначив у коментарі Фокусу президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. — Але через те, що мігранти перебувають у країні тимчасово, їхні родини залишаються на батьківщині. Тож чимала частина коштів, зароблених у Німеччині, спливає за кордон. Тому Німеччина зацікавлена в тому, щоб найактивніші, найталановитіші та найпрацьовитіші мігранти почувалися в країні, як удома. Реалізуючи бажання залучити до країни найкращих, Німеччина пішла на несподіваний крок, фактично дозволивши подвійне громадянство".

До поступових змін законодавства у сфері міграційної політики Німеччину спонукають демографічні проблеми та гострий дефіцит робочих рук, погоджується Марцін Колодзейчик, директор міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL.

"На німецькому ринку праці наразі є дефіцит понад 1,5 млн працівників, у тому числі вже багато років є запит на висококваліфікованих робітників. Водночас країна є однією з найпривабливіших держав ЄС для трудових мігрантів з-поза Європейського Союзу через високі зарплати. Але процедури легалізації та працевлаштування для іноземців залишаються складними, тому поки що не вдається реалізувати в повному обсязі потреби у кваліфікованих кадрах", — зазначив експерт у розмові з Фокусом.

Ласкаво просимо до Канади: потрібні мова, бажання працювати й заощадження

Німеччина стала першою країною в Європі, яка фактично запропонувала біженцям постійне проживання, але не першою у світі. Улітку про нову програму, що дозволить деяким українським біженцям жити й працювати в цій країні на постійних умовах, оголосили в Канаді. Приєднатися до програми можуть українці, які мають статус тимчасового перебування та проживають із одним або з кількома членами сім'ї. Початковим крайнім терміном для вільного в'їзду в Канаду з України був березень 2023 року, але міністр імміграції Шон Фрейзер продовжив його ще на рік. Унаслідок цього уряд Канади очікує найближчими місяцями на прибуття десятків тисяч українців. Після в'їзду в тимчасових мешканців буде можливість подати заявку на продовження перебування в Канаді до трьох років на підставі дозволу на навчання або відкритого дозволу на роботу.

Канадські чиновники кажуть, що для багатьох людей Канада може бути зручним місцем для життя, але все ж таки багатьом ця країна не підійде. Адже переїзд через океан — це ресурсомістке, дороге й емоційно складне рішення.

Про те, що імміграція в Канаду буде успішною, можуть свідчити:

• здатність адаптуватися;
• родичі в Канаді;
• знання англійської або французької;
• бажання працювати;
• заощадження, які допоможуть вижити й оплачувати значну вартість оренди житла, поки не знайдеться робота.

До речі, українські біженці, які прибули в Канаду, можуть розраховувати лише на одноразову матеріальну допомогу в розмірі близько $2400 (3000 канадських доларів). Діти до 17 років можуть додатково отримати $1200 (1500 канадських доларів).

Час визначитися: або згортати допомогу, або запускати програми натуралізації

Відповідаючи на запитання, чи не спрямоване рішення Німеччини насамперед на українських біженців, Василь Воскобойник каже: не треба вважати, що на українцях тримається весь світ. По-перше, обговорення цього документа почалося ще до повномасштабної війни в Україні, і воно було дуже довгим і складним. По-друге, Німеччина зацікавлена в біженцях із усього світу, якщо вони розділяють німецькі цінності, працюють і активно беруть участь у житті країні.

"Так, українці, безумовно, будуть від цих рішень вигодонабувачами, адже українські біженці першої хвилі зможуть скористатися нововведеннями вже навесні наступного року, — каже експерт. — Але так само вигодонабувачами будуть біженці і з інших країн. Це конкуренція за людей, яких потрібно "захопити" вже зараз".

"У ФРН близько 6 млн іноземців мешкають понад 8 років, а після зниження мінімального терміну проживання, необхідного для отримання громадянства ФРН, до 5 років, цьому критерію відповідатимуть понад 8 млн осіб, — наводить конкретні цифри Марцін Колодзейчик. — Тож казати, що ці зміни передусім спрямовані саме на українців, які приїхали до Німеччини після повномасштабного вторгнення, усе ж таки зарано. Хоча нині українська громада в Німеччині — друга за чисельністю після турецької. У країні перебувають більш ніж 1,1 млн українців — більше, ніж у будь-якій іншій країні ЄС".

За словами експерта, після впровадження змін у майбутньому українці, які вирішать залишитися в Німеччині, становитимуть величезний потенціал для німецького ринку праці та розв’язання демографічної проблеми. Водночас такі новації приваблюватимуть українців, бо можливість отримання європейського паспорта відкриває для них більше можливостей.

Аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ вважає, що подібні рішення в країнах ухвалюються саме під українських біженців. "Запускати програми натуралізації набагато вигідніше, ніж надавати притулок біженцям. Нові громадяни — це трудові ресурси, а діти, які, до речі, дуже швидко адаптуються, — демографічний потенціал. До того ж витрати на натуралізованих громадян набагато менші, ніж на біженців", — розмірковує експерт.

У форматі біженства людина "консервується", відбувається заморожування стану, пояснює Кущ. Така людина ніби перебуває "між небом і землею" — вона не ухвалює рішення повернутися й не ухваслює рішення залишитися. Звичайно, така зупинка в розвитку не вигідна ані самому фахівцю (а більшість українських біженців — саме фахівці, люди з вищою або професійною освітою), ані країні — державі вигідно швидко залучати людей до своєї економічної системи.

"Із початком повномасштабної війни в Україні Європа почала приймати українських біженців, і за умовчанням вважалося, що після закінчення війни вони повернуться додому, адже Україна в період відновлення потребуватиме людського капіталу. Жодних кроків у бік надання громадянства Європа не робила не тому, що їй не потрібні українці, а тому, що це був би не зовсім коректний крок стосовно України, — пояснює експерт. — Але в умовах, коли війна триває вже два роки й чітких термінів і критеріїв її закінчення немає, країнам настав час ухвалювати концептуальне рішення — або згортати допомогу, або запускати програми натуралізації".

"Перші ластівки": хто наслідуватиме німецький приклад

На думку Олексія Куща, не виключено, що приклад Німеччини незабаром наслідуватимуть країни, які завжди намагаються на неї орієнтуватися. Насамперед, це скандинавські держави, а також Польща, Чехія, Австрія, Франція. У деяких країнах тема мігрантів буде предметом політичних дискусій, як, наприклад, у Нідерландах. І, нарешті, низка країн почнуть активно скорочувати соціальні програми, демонструючи, що вони не потребують ані додаткових трудових ресурсів, ані, тим більше, біженців, як це вже зараз відбувається в Ірландії.

Василь Воскобойник вважає, що для України це сигнал: уже зараз потрібно думати, як відбудовувати країну, як повертати українців і залучати працьовитих і талановитих іноземців, чи зможемо ми також дозволити громадянам подвійне громадянство. Усе це дуже складні питання, і, каже експерт із міжнародного працевлаштування, якщо ми хочемо їх вирішити, то вже зараз потрібно запускати інформаційні кампанії. Бо "садок вишневий коло хати" — це круто, але коли в країні не буде людей, то садок засохне, а хата завалиться.