Перевірки скасовуються. Кому з підприємців цього року планують надати особливі пільги

Верховна Рада проголосувала в першому читанні за проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" (№11084), який надає низку пільг певній групі платників податків. У пояснювальній записці до проєкту йдеться про те, що його метою є запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Фокус поговорив із юристами та податковими експертами, щоб з’ясувати деталі ініціативи та вірогідність ухвалення в цілому такого законопроєкту.

Клуб, секта чи особлива група: хто найбіліший і навіщо потрібен комплаєнс-менеджер

Роман Михайловський, керуючий партнер SLA Attorneys, пояснив: законопроєкт №11084 передбачає створення Переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та закріплення за такими платниками податків комплаєнс-менеджера.

Проєктом закону передбачено, що кожного кварталу протягом року до Переліку потраплятимуть підприємства, які одночасно відповідатимуть таким вимогам:

• відсутність податкового боргу та/або недоїмки зі сплати ЄСВ або загальна сума податкового боргу та/або боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• відсутність за результатами документальних перевірок неузгоджених податкових (грошових) зобов’язань за ППР, за якими сума грошових зобов’язань або зменшення ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• відсутність порушення податкових обов’язків щодо подання звітності й/або документів (повідомлень), зокрема передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 ПКУ;
• відсутність винесених ППР (податкових повідомлень чи рішень) про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів протягом року;
• відсутність рішення про відповідність критеріям ризиковості;
• відсутність рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

У проєкті йдеться про комплаєнс-менеджера, доброзичливого accountmanager, який супроводжуватиме платника податків, а в податковому контролі акценти змістяться з виявлення помилок і покарання платника податків на супровід, перевірку та коригування його повсякденної поведінки.

"Прощавай, злий податковий інспекторе. Це вже не перша заява з боку влади, що податкова інспекція буде сервісною службою, а не каральним органом, який тільки шукає помилки в платників податків. Ми вже це чули від Клименка за часів Януковича, — зазначила в коментарі Фокусу Олександра Томашевська, податкова консультантка. Вона додала: у цілому ідея податкового менеджера замість (або на додаток) до контролера — дуже позитивна. — Податкове законодавство складне, і найскладніша його частина — це саме адміністрування податків, складання звітності, виправлення звітності, правильне виконання обов’язків щодо сплати податків. Ідея хороша, побачимо, як вона буде реалізована", — каже експертка.

Адвокат Attorneys at Law "Leshchenko, Doroshenko & partners" Данило Трясов нагадав: Національна стратегія доходів України передбачає поетапне впровадження Концепції системи управління ризиками до 2027 року. І як перший етап побудови взаємовідносин між платником податків і органом контролю на партнерських засадах пропонується запровадження на період воєнного стану механізму для підтримки платників податків із позитивною податковою історією, шляхом надання їм підвищеного рівня сервісу. "Нова концепція податкового адміністрування повинна допомогти підвищити рівень прозорості й системності в роботі Державної податкової служби України", — вважає експерт.

А от на думку адвоката, керуючого партнера ЮК Winner Ігоря Яська, недостатньо просто змінити теорію та назвати ризики модним словом "комплаєнс" чи "акаунт-менеджер", щоб покращити статус бізнесу в країні. "Не визначений зміст взаємодії між комплаєнс-менеджером і платником податків. Не вказані підстави та правові наслідки консультування для платників податків, чи передбачена відповідальність за надання консультації, яка спричинила підприємцю негативні податкові або інші правові наслідки. Загальноправовий принцип добросовісності також передбачає, що відносини між органами контролю та платниками податків мають базуватися на тому, що будь-який платник податків має розглядатися як сумлінний, але це неможливо, коли лише деякі платники податків виокремлюються як сумлінні (за окремими критеріями)", — зауважив Ігор Ясько.

Без перевірок. Які преференції пропонують надати сумлінним платникам податків

Головні новації для сумлінних платників порівняно з іншими, відповідно до проєкту закону, пов’язані з непроведенням документальних перевірок, крім деяких видів. Також проєкт закону пропонує:

• скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (5 календарних днів);
• скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій (5 календарних днів);
• закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера;
• платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну в органу контролю податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики в діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Роман Михайловський вважає, що створення ДПС будь-яких нових переліків, реєстрів, форм, додатків тощо завжди здійснюється з метою розширення дискреційних повноважень податківців. "Тобто ДПС отримує нові повноваження та можливості, які можуть бути використані податківцями на власний розсуд, зокрема для тиску на бізнес. Будь-які незаконні перевірки, запити Й донарахування можна буде пояснити тим, що компанія не входить до Переліку Й тому її слід перевіряти на предмет порушення податкового законодавства. Водночас, враховуючи критерії включення компаній до Переліку, є ризик, що таке включення / виключення може здійснюватися в "ручному" режимі", — зазначив експерт у коментарі Фокусу.

Ризиків багато: як експерти оцінили ініціативу нагородити клуб білого бізнесу

Загалом ініціатива створити особливі умови для певної категорії бізнесу пояснюється парламентарями виконанням узятих Україною міжнародних зобов’язань Національною стратегією доходів України до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р. Тобто, кажуть ініціатори проєкту №11084, ідеться про необхідність проведення виваженої фіскально-бюджетної політики, підвищення ефективності податкового адміністрування, удосконалення структури податків і пільг, досягнення партнерських відносин між бізнесом і державою.

Проте опитані Фокусом експерти висловили думку, що подібний поділ платників податків навряд чи спрацює на реальне покращення ситуації з податковими платежами.

"В Україні давно назріло питання реформування ДПС і спрощення системи податкового адміністрування. Створення нових "бізнес-нянь" і реєстрів "добросовісних" — це досить дивна практика, яка точно не допоможе бізнесу зростати й розвиватися, особливо в умовах воєнного стану", — вважає Роман Михайловський.

А Ігор Ясько пояснює: держава намагається застосувати метод "пряника" з бізнесом, але ставлячи його в жорсткі рамки. "Стимулювання економіки так не працює. Навіть якщо підприємець зможе виконати основні вимоги, там ще є додаткові, які ставлять його в залежність не тільки від своєї роботи, а ще під показників середнього арифметичного в галузі. До того ж є шанс, що таким проєктом податківці лише затягнуть ярмо ризиковості платника, фактично легалізуючи це поняття", — зауважив експерт.

За його словами, у тексті нічого не згадано про ФОП І групи, ІІ групи або ІІІ групи з доходом менш ніж 5 млн грн або тих, які не мають найманих працівників. "Виходить, що вони автоматично не визнаються добросовісними, навіть якщо не порушують законодавство та сплачують податки? Не дуже зрозуміло, куди подівся принцип справедливості й рівності всіх перед законом. Тому що вказані категорії підприємців фактично позбавлені допомоги в "усуненні ризиків", — зазначив Ігор Ясько.

Водночас, на думку керуючого партнера АО "EvrikaLaw"Андрія Шабельнікова, законопроєкт сприятиме розвитку ефективної взаємодії представників бізнесу, які забезпечують робочі місця, наповнення коштами державного бюджету й чітко дотримуються вимог податкового законодавства, із Державною податковою службою. "Це, зі свого боку, дозволить послабити тиск на "білих платників податків" і мотивуватиме їх до подальшого добросовісного провадження господарської діяльності", — впевнений Шабельніков.

На думку Данила Трясова, пропонований у проєкті підхід до взаємодії між органами контролю та платником податків ("взаємодія між комплаєнс-менеджером і платником податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства") не містить завершеного механізму регулювання. Адже не регламентовано предмет, підстави та, що головне, правові наслідки такого консультування для платників податків. "Зважаючи на суттєві корупційні ризики, це може негативно позначитися на рівні дотримання податкового законодавства та, як наслідок, обсязі бюджетних надходжень", — зауважив експерт.

Дискусійним питанням запровадження Переліку експерти вважають по суті визнання державою, що більшість платників в Україні не добросовісні. "У цивілізованій країні це звучало б дико: "Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану". Це означає, що більшість платників податків просто не дотримується законів і не платять податки, тому податкові органи "вишукуватимуть" тих, хто все ж таки дотримується законів", — пояснила Олександра Томашевська.