Чверть населення – за межею бідності: як і чому Україна піднімається вище у рейтингу доходів

Світовий банк включив Україну до категорії країн з доходами, вищими за середні. Про це йдеться у повідомленні СБ. Як це корелюється з тим, що, за даними самого ж СБ, 28% українців живуть у злиднях, та чи мають українці відчути зростання доходів на власних гаманцях? Відповіді на ці питання шукав Фокус.

На душу населення: 5070 доларів

Світовий Банк оцінив валовий національний дохід (ВНД) на душу населення України у 5070 доларів. Дана класифікація СБ спрямована на відображення рівня розвитку країни та спирається на ВНД на душу населення, як на широко доступний показник економічного потенціалу. Вона оновлюються щороку на початку липня з урахуванням даних за попередній календарний рік. Минулого разу український показник становив 4270 доларів, тож дійсно, з цієї точки зору "заможність" українців зросла.

Водночас пересічний українець ніякого зростання доходів не побачив. Навіть навпаки: тривала війна значно погіршила матеріальне становище громадян. Як раніше писав Фокус, 56% українців не відкладають кошти під час війни, з них 16% втратили можливість відкладати саме після повномасштабного вторгнення. А кожен п'ятий каже, що не просто не має можливості заощаджувати, а ще й витрачає те, що накопичив раніше.

Ба більше: за даними того ж Світового банку, з 2020 року кількість українців, що живуть у злиднях, зросла на 1,8 млн. Головною причиною такої повальної бідності є повномасштабна війна з РФ, яка продовжує руйнувати економіку України. У звіті СБ йдеться, що в Україні 28% населення не вистачає грошей навіть на їжу. І ці дані також зовсім не корелюються з повідомленням про доходи, які раптом стали "вище за середні".

Причини зростання: від міжнародної допомоги до помилки

Експерти, опитані Фокусом, кажуть, що ніякого зв'язку між оцінкою ВНД на душу населення та особистими доходами кожного українця немає. На думку Дмитра Чуріна, директора аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, це просто формальність. Хоча, каже експерт, якщо об'єктивно порівнювати Україну та реально бідні країни Африки чи Латинської Америки, Україна за доходами дійсно вища.

Водночас аналітик Олексій Кущ вважає, що на розрахунки могли вплинути скорочення чисельності населення та фактор зовнішньої допомоги.

"Взагалі-то перебувати в групі країн з доходами нижче за середні якось соромно, бо в цій групі знаходилися лише екваторіальна Африка, Індія, Бангладеш, Пакистан і Афганістан. А, наприклад, Сектор Газа, завдяки зовнішній допомозі арабських країн, перебував у групі держав з доходами вищими за середні. Тепер він пішов на наше місце, а ми піднялися на сходинку вище. Ключова роль – скорочення населення України, через що міжнародна допомога та доходи сировинної економіки розподіляються на меншу кількість людей. Світовий банк заклав у свої розрахунки скорочення населення на 15%. Якби в Україні була багата економіка споживання, така величезна міграція викликала б економічний шок. Але для сировинної економіки нічого страшного немає: менше народу — більше кисню".

А ще Олексій Кущ не виключає і помилку. "Справа в тому, що валовий національний дохід включає доходи резидентів країни за кордоном, — пояснює Олексій Кущ. — І тут виникає питання: чи включив банк до розрахунку доходи українців, які перебувають за кордоном? Паралельно скоротивши чисельність населення через фізичну відсутність у країні мільйонів біженців. В такому випадку вийшло, що чисельник формули (валовий національний дохід) збільшили, а знаменник (чисельність населення), навпаки, зменшили. Не дивно, що показник на душу населення значно зріс".

Загроза дефолту: на доходах не позначається

Новини від СБ про "високі доходи" дивним чином співпадають з очікуванням рішення кредиторів щодо реструктуризації. Україна наближається до дати закінчення відстрочки платежів за єврооблігаціями — це станеться вже в серпні. А якщо компромісу з власниками єврооблігацій дійти не вдасться, Україні загрожує дефолт.

Щоправда, кажуть експерти, по-перше, дефолту не буде. "Швидше за все, буде вкрай невигідна для нас реструктуризація боргу: мало спишуть, дадуть коротку відстрочку, відсоток не знизять або знизять незначно. Плюс те, що списали, обставлять різними "інструментами відновлення вартості" для кредиторів, прив'язавши виплати за ними, наприклад, до обсягу податкових надходжень", — вважає Олексій Кущ.

По-друге, "нервове" очікування рішення кредиторів майже не впливає ані на економіку, ані на доходи. "Якщо у звичайних умовах факт можливого дефолту міг позначитися на доходах населення, то зараз, що називається, ці криві не перетинаються", — відзначив у коментарі Фокусу економіст Олександр Гаврутенко.

Щодо новин від Світового Банку, то, каже експерт, вся економічна активність базується на порівнянні: навіщо прагнути підвищення свого добробуту, якщо ти не бачиш, що хтось живе краще? Можливо саме тому в економіці так багато відносних показників.

"У даному випадку доходи українців могли збільшитись в абсолютних величинах через величезний дефіцит робочої сили в економіці, який дійсно стимулює зростання заробітної плати, — вважає Олександр Гаврутенко. — Але також потрапляння до середини списку з асиметричною кривою розподілу рівнів доходу за країнами може означати не зростання наших доходів, а розширення бази тих, хто бідніший за нас".