Бій з тінню. Чи відважиться влада на суттєве підвищення податків для українців

В Україні вирішили поповнити казну через підвищення податкових зборів. Натомість багато експертів вважають, що замість того, щоб боротися з тінню, уряд, навпаки, планує загнати бізнес в тінь ще глибше. Адже різке підвищення військового збору до 5% призведе до зниження реальної зарплати та підвищення привабливості неофіційного працевлаштування. Що відбувається та чи дійсно Україні необхідно збільшувати податки, дослідив Фокус.

Передбачуваний ефект: збільшення податків призведе до зростання тіні

Кабмін пропонує запровадити нову ставку військового збору та інші платежі, що мають на меті забезпечення державного бюджету на 140 млрд. грн. Уряд націлений підняти військовий збір до 5%, а також впровадити 1%-ний податок на дохід для всіх підприємств країни. Крім того, планується брати військовий збір з продажу нерухомості (5%), з купівлі нових автомобілів (15%), з реалізації ювелірних виробів (30%) тощо.

Експерти від нових ідей не в захваті. Вони дуже сумніваються, що вдасться досягти хоча б якогось ефекту, адже розрахунок "просто помножити те, що є, на нову ставку" не працює. В реальності буде по-іншому: хтось закриє бізнес, а хтось ще глибше зануриться в тінь.

За словами старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, у нас близько 3 млн людей працюють неофіційно, тобто взагалі не сплачують податки на доходи, і ще 2 млн отримують зарплати в конвертах. Тобто приблизно третина робочої сили від цього податку ухиляється. Відповідно, збільшувати податок на доходи ще більше означає поширювати тінь, впевнений експерт.

"Зростання військового збору з 1,5 до 5% не дасть того приросту доходів, який потрібний бюджету, — впевнений директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — До того ж надвисокі податки на продаж нерухомості та на купівлю нового авто ставлять хрест на легальному існуванні цих видів діяльності. 15% від вартості автомобілю, наприклад, 50 тис. доларів, додасть до ціни 7,5 тис. доларів. Це дуже багато".

Військовий збір або ПДВ: суцільні мінуси

В уряді вважають, що якщо обирати між підвищенням ПДВ і підвищенням військового збору, то останній варіант здається не таким вже й поганим. На думку Олега Пендзина, певна логіка в цьому є.

"Військовий збір стосується отримувачів доходу, а ПДВ — всіх, — пояснив економіст у розмові з Фокусом. — Тобто, підняти ПДВ означає стрімко розкрутити інфляцію. Щоправда, підвищення військового збору також опосередковано виллється у ціну товару, але це відбуватиметься повільніше. Крім того, зростання ПДВ на тлі заморожування соцстандартів, яке передбачене Бюджетною декларацією, — не найкраще рішення".

Аналітик Олексій Кущ погоджується: і підвищення військового збору, і підвищення ПДВ матимуть однаковий ефект — зростання цін. А найбільше від нового 1%-го податку постраждають "складні" товари з високою доданою вартістю через те, що цей 1% доведеться платити на кожному етапі ланцюжка виробництва. В результаті кумулятивний ефект призведе до того, що з технологічно складного товару тільки у вигляді військового збору доведеться сплатити близько 10%. Врешті за все заплатить покупець, тож про якесь "захищення найбідніших" навіть не йдеться. Справа лише в тому, що військовий збір легко зібрати.

Водночас аналітик Данило Монін вважає, що 1% податку на дохід можна порівняти з підвищенням ставки ПДВ на 5%. А, наприклад, зростання військового збору із зарплат до 5% зменшить дохід працюючих українців на 3,5% — звісно, тих, хто платить податки. "Після таких новацій на нас чекає інфляція на рівні 15%, падіння споживчого попиту, перехід економіки в тінь та й загалом відсутність перспектив інвестицій у країну", — підсумував аналітик.

Максимально неефективно: чому рішення підвищити військовий збір виглядає неробочим

На думку фінансового аналітика Івана Угляниці, податкові зміни, які пропонуються урядом, суттєво не вплинуть на дохідну частину бюджету та не забезпечать необхідні суми для фінансування війни. Взагалі, каже експерт, важко сказати, що запропонований набір податкових рішень має якийсь системний підхід.

"Зазвичай великі війни фінансуються внутрішнім та зовнішнім боргом, де внутрішній борг – це переважно емісія, — зазначив аналітик у розмові з Фокусом. — Податки в цій "ієрархії" важливості та можливості зібрати необхідні суми знаходяться десь на 3-4 місці. Проблема нашої ситуації полягає ще й в тому, що населенню постійно намагаються продавати історію про те, що "все добре" і раптом перевертають риторику, кажучи, що все зовсім не добре, а навпаки. А потім знову "все добре". Тобто весь час люди стикаються з заявами та діями влади, які самі собі протирічать та викликають резонні запитання: де ж ми насправді знаходимось та що відбувається реально?".

Зокрема, якщо йдеться про споживання, влада намагається тримати ціни та курс, витрачаючи на це ресурси, які є переважно зовнішніми кредитами та внутрішнім боргом, пояснює експерт. Тобто кошти значною мірою витрачаються на "фасад", картинку того, що ситуація стабільна та під контролем. Але витрачаючи гроші на субсидіювання умовно "довоєнного життя" влада через ті ж податки намагається частину із цих "субсидій" повернути назад, що є максимально неефективним, неробочим.

Плани і реальність, або чи потрібно боротися з тіньовою економікою

Треба зазначити, що, як раніше писали ЗМІ, Американська торгова палата в Україні розкритикувала податкові плани уряду, закликавши уряд та правоохоронні органи активізувати боротьбу з тіньовою економікою для забезпечення надходжень до бюджету та чесної конкуренції.

Найбільше занепокоєння у запропонованих податкових змінах у ACC викликав податок на дохід у розмірі 1%, який буде застосовуватися до доходів підприємств. Експерти Палати вважають це небезпечним прецедентом. "Такий податок не повинен бути запроваджений, бо він є абсолютно новим податком з продажу поряд з існуючим режимом оподаткування ПДВ", — вважають у АСС.

В ACC переконані, що джерелом додаткових податкових надходжень є боротьба з ухиленням від сплати податків та забезпечення рівних правил для всіх, а не збільшення податків для сумлінних платників податків, які і так несуть найбільший тягар.

Про те, що в Україні є інші джерела отримання доходів, повідомила спеціальний представник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Вона зазначила, що разом із послом Бріджит Брінк запропонувала українському Кабміну провести реформу митниці шляхом цифровізації, що, на її погляд, допоможе запобігти проявам корупції. Спецпредставник США вважає, що такі кроки зможуть залучити до бюджету кошти осіб, які зараз ухиляються від оподаткування. Також вона звернула увагу на потенціал "сірих ринків", наголосивши на важливості боротьби з тіньовою торгівлею тютюновими виробами, алкоголем та електронікою, які можуть стати джерелом значних доходів для держави.

"Головне, що сьогодні потрібно робити, це боротися з тіньовим сектором економіки, — погоджується директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. — Проте в даному аспекті з'являється традиційна перешкода у вигляді ефективності, з якою влада готова виводити економіку з тіні".

Про те, що за логікою запланованих податкових змін знову за все відповідатиме білий бізнес, а сірий залишиться при своїх інтересах, каже і бізнесмен, співвласник ГК "Молочний альянс" Олександр Деркач. "Готовий платити більше. Якщо це наблизить перемогу. Хоча на перемогу я й так плачу окремо, як і ви. І не рахую. Одне питання в мене виникає, коли я читаю постанову уряду. Чому там іде мова про додаткові податки тільки для тих, хто їх і так платить. І ні слова про десятки чи сотні мільярдів, які йдуть "мимо каси" по різних чорних, сірих і сіробуромалинових схемах", — написав Деркач у Фейсбук.

Зараз економісти сподіваються, що у такому вигляді пропозиції Кабміну щодо податкових змін не будуть ухвалені парламентом.

"Я вважаю, що після надходження документу в ВР податкові новації суттєво поріжуть, особливо враховуючи, що вони не рятують бюджет від дірки, — підсумував Олег Пендзин. — Тож, в будь-якому випадку повернемося до обговорення ПДВ та економічного бронювання".