Рекорд із закупівлі валюти: що буде с курсом доллара взимку 2024

З липня 2024 року курс гривні достатньо стабільно тримається в коридорі 41-41,5 грн за долар. Ба більше, останніми тижнями цей коридор звужується до 41,2 грн/дол. Національний банк України тримає гривню, адже в серпні до України надійшов найбільший за 2024 рік транш від партнерів. Утім спостерігається шалений попит на валюту. Кожного дня населення купує понад 40 млн доларів, повідомив Фокусу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. До чого це призведе і як Нацбанк виходитиме з ситуації, читайте далі.

Режим керованої гнучкості: три складових

За словами голови регулятора Андрія Пишного, НБУ впродовж цієї війни декларує тезу про забезпечення стійкості валютного ринку, повертання його функціоналу. Проте, скільки буде коштувати долар в 2025 році, прогнозувати не береться.

"Тому що НБУ ніколи не дає прогнозів, він відповідає за реалізацію певної курсової політики", — додав Пишний під час заходу "Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна".

Пишний нагадав, що минув рівно рік, як НБУ оголосив про відмову від фіксованого курсу, як частину домовленості з МВФ.

"З 3 жовтня 2023 року валютний ринок і НБУ відмовилися від одного з найжорсткіших антикризових заходів фіксації курсу та перейшли в режим керованої гнучкості. Це була частина стратегії, ухваленої в червні 2023 року, і частина наших домовленостей із МВФ", — зазначив Пишний.

Він пояснив, що ця стратегія має три складових:

• відмову від фіксованого курсу та поступове повернення до керованої гнучкості;
• валютну лібералізацію, тобто пом’якшення валютних обмежень на рух капіталу;
• поступове відновлення режиму інфляційного таргетування.

Всі ці три складові, за словами голови НБУ, є повноцінними елементами великого плану повернення "нормальності", навіть попри війну, в режими функціонування валютного ринку.

3 млрд доларів на місяць: як НБУ тримає курс

"Саме НБУ визначає курсову політику. Не наші міжнародні партнери, не уряд, це наш виключний мандат і наша абсолютна відповідальність — визначати курсову політику, забезпечувати реалізацію мандату НБУ, який визначений законом. Це цінова, курсова, фінансова стабільність і підтримка відповідної економічної політики уряду. Та в першу чергу мандат побудований так, що саме цінова й курсова стабільність є ключовими елементами та підґрунтям решти речей, які так чи інакше закладають таке поняття як макрофінансова стабільність", — додав він.

Аналітик Андрій Шевчишин у коментарі Фокусу погодився з тим, що Нацбанк веде досить зважену політику і намагається контролювати коливання курсу для того, щоби стримати інфляційні очікування, хоча і великими зусиллями.

"Наразі клієнти банків (йдеться про операції на міжбанку) стабільно майже на 51 млн доларів більше купують, ніж продають. І якщо ми не закумулюємо населення і бізнес, то вийдемо на 90-100 млн на день. Це попит на валюту, який ми маємо. Нацбанк зараз тримає ринок. Він витрачає понад 3 млрд доларів на місяць на інтервенції, щоби збити цей попит. Зараз ми перебуваємо у керованому коридорі, вихід з якого відкриє шлях до курсу 42,7 грн/дол в зону 42-43 грн/дол, де ми будемо перебувати, можливо, до кінця року", — зазначив експерт.

Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін надав прогноз щодо курсу долара і на 2025 рік.

"Поки для гривні зберігається перспектива подальшої девальвації. На наступний рік базовий сценарій передбачає, що вартість долара підскочить до рівня 45 грн/дол. Тим не менш, на горизонті двох-трьох місяців Нацбанк може продовжувати контролювати ситуацію на міжбанківському ринку і залишити курс у коридорі 41 – 43 грн/дол", — розповів Чурін.

Рекорд із закупівлі валюти: чому українці запасаються доларами

За інформацією фахівців, 40 млн доларів, які щодня купують українці, є рекордним рівнем. І провокує такий додатковий попит на валюту саме невизначеність, що панує серед громадян.

"Населення боїться інфляції, не знає, яким буде розвиток ситуації. Українці готуються до важкої зими: хтось збирається виїжджати з країни через загрозу блекаутів, хтось закуповує додаткове обладнання. До того ж, знову з'являються новини про блокування кордонів польськими фермерами, корупційні скандали тощо. А це все і формує величезний тиск невизначеності і недовіри. Також варто нагадати про таку інфляційну складову, як зростання цін через поганий врожай на тлі засушливого літа цьогоріч. Тож, зростають ціни на овочі борщового набору, а також фрукти. Всі розуміють, що це ризик, який треба якось покрити", — пояснив Андрій Шевчишин.

Нагадаємо, за прогнозом експертки Світового Банку Оксани Руженкової, який Фокус надавав раніше, овочі в Україні дійсно дорожчають. Тож на споживачів чекають високі ціни на капусту, огірки і помідори.