Кошти могли піти на ЗСУ: чому витрати на "зимову тисячу" і телемарафон наразі недоречні, — Железняк
Народний депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що держава помилково витрачає десятки мільярдів гривень на соціальні та медійні ініціативи, тоді як питання підвищення грошового забезпечення військових залишається замороженим роками. На його думку, чинний бюджет радше нагадує передвиборчий, ніж документ воєнного часу.
Як пояснив Ярослав Железняк у коментарі "24 каналу", за час повномасштабної війни влада так і не переглянула мінімальні виплати для військовослужбовців, попри зростання зарплат у більшості інших секторів. За його словами, мінімальне грошове забезпечення в армії не змінювалося приблизно чотири роки, і це виглядає особливо контрастно на тлі нових бюджетних програм, які не мають критичного значення для оборони країни.
Депутат наголосив, що підвищення зарплат військовим було цілком реалістичним без залучення додаткових коштів. За його підрахунками, якщо взяти близько 200 тисяч військових із мінімальним доходом у 20 тисяч гривень і збільшити їм виплати на 10 тисяч гривень, річна сума складе приблизно 24 мільярди гривень. Саме стільки, за словами Железняка, коштує державі фінансування телемарафону разом із програмами кешбеків та одноразових виплат, зокрема так званої "тисячі Зеленського".
Окрім цього, політик підкреслив, що саме через такі бюджетні пріоритети він проголосував проти ухвалення фінансового плану країни. На його переконання, під час війни роздавати гроші населенню — це сумнівне рішення, яке не має ані економічного, ані стратегічного обґрунтування. Він зазначив, що готовий до предметної дискусії щодо інших статей витрат — наприклад, інфраструктурних робіт або ремонту доріг, де існують аргументи "за" і "проти". Водночас у випадку з "тисячею Зеленського", за його словами, жодної логіки, окрім політичної, немає.
Окремо Железняк спростував поширені твердження про нібито неможливість спрямування цих коштів на потреби оборони. За його словами, програми кешбеків та аналогічні виплати фінансуються з внутрішніх доходів держави, а не з міжнародної допомоги, тож юридичних заборон для їх перерозподілу не існує. Він також зауважив, що останні значні потреби армії у фінансуванні закупівель були закриті коштом зовнішньої підтримки, що додатково знімає аргументи проти зміни бюджетних акцентів.
Також під час розмови народний депутат звернув увагу й на загальний дисбаланс у підходах до оплати праці. За його словами, у бюджеті передбачено підвищення зарплат для вчителів та інших цивільних категорій, тоді як військові, зокрема ті, хто перебуває в тилу, продовжують отримувати ті самі суми, що й кілька років тому. Він назвав цю ситуацію несправедливою та цинічною, особливо з огляду на те, що виплати депутатам і їхнім помічникам зростали.
На переконання Железняка, сукупність таких рішень формує враження, що бюджет складається з огляду на можливі вибори, а не на потреби країни, яка воює. Саме тому, підсумував він, держава мала б зосередитися на підтримці військових, а не на популістичних ініціативах, які не посилюють обороноздатність і лише поглиблюють суспільне розчарування.
Нагадаємо, що 3 грудня ВР ухвалила державний бюджет на 2026 рік 257 голосами "за". Проти проголосували 37 парламентарів, утрималися 24, не голосували — 27.
Зокрема, у документі йшлося про підвищення виплат народним депутатам на 120 тисяч гривень, однак не було передбачено змін у зарплатах військових.