2 млрд грн на тюльпанах і трояндах: Гетманцев розповів про схеми на "тіньовому" ринку квітів

За словами Гетманцева, у 2024 році офіційно задекларували лише 1,5 тисяч тонн імпортних квітів, тоді як міжнародні дані свідчать про майже 7 тисяч тонн. Найгірша ситуація, як розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики в ролику у себе на каналі, склалась з імпортом троянд: із 3 тисяч тонн лише 136 тонн пройшли митне оформлення.

"Якщо порівняти дані нашої митниці та дані інформаційної бази Trade Map про обсяг квітів, який був завезений на територію України у 2024 році, то ми з вами будемо шоковані, бо реальний обсяг товарів значно перевищує той, який був задекларований. Іншими словами, легально на території України завезено лише 22% від реального обсягу постачання товарів", — повідомив Гетманцев.

Окремо парламентарій звернув увагу на великі мережі, які працюють через тисячі ФОПів, що дозволяє мінімізувати ПДВ та податок на прибуток. Також фіксуються тіньові зарплати та проблеми з видачею фіскальних чеків.

В Україні ринок квітів на 78% перебуває в "тіні", а загальні втрати державного бюджету від ухилення від оподаткування та контрабанди в цій сфері оцінюються в 2 млрд гривень на рік.

Гетманцев зазначив, що це свідчить про системне використання схем із заниженням митної вартості та прихованим ввезенням товару, а внутрішній ринок базується на масовому подрібненні бізнесу.

Наразі реалізацію квітів здійснюють понад 13,6 тисяч фізичних осіб-підприємців, тоді як активних юридичних осіб у цій галузі налічується лише близько 40.

"Така структура дозволяє великим мережам уникати сплати ПДВ та податку на прибуток, працюючи через ФОПів другої групи", – пояснив Гетманцев.

Серед типових порушень у різних мережах квіткових магазинів було зафіксовано:

• видача чеків від різних ФОПів;
• неофіційне працевлаштування;
• виплата заробітних плат "у конвертах", що суттєво відрізняються від офіційно задекларованих 8 тисяч гривень;
• відсутність автоматичної генерації фіскальних чеків при онлайн-оплатах через платіжні сервіси;
• відмови у видачі чеків у стаціонарних магазинах під приводом відсутності електроенергії.

При цьому в оголошеннях про найм великі мережі вказують оплату праці на рівні 17-36 тисяч гривень, тоді як у податковій звітності фігурують мінімальні виплати. Це дозволяє компаніям мінімізувати сплату єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Гетманцев закликав податкові та правоохоронні органи вжити заходів, наголосивши, що ігнорування таких схем під час війни є неприпустимим.

"Треба бажання, щоб не помічати такі обсяги продажів і такого масштабу ухилення від оподаткування. Таким чином, держава сама винна в тому, що такого обсягу бізнес не сплачує податки до державного бюджету", — заявив Гетманцев.

Нагадаємо, що 5 грудня 2025 року в Міжнародному валютному фонді (МВФ) озвучили низку умов для нового кредитного пакету Україні, серед яких — ухвалення законів про оподаткування доходів із цифрових платформ та скасування пільг при реєстрації платників ПДВ.

Також Данило Гетманцев заявив, що пенсійна реформа, необхідність якої вже давно назріла, не повинна обмежитися черговими "косметичними" рішеннями. Її завдання — забезпечити гідні мінімальні (базові) пенсії всім.