Реєстр рахунків і сейфів, СБУ та викривачі: експерти пояснили, що чекає на українців після ухвалення закону SEPA

Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №14327, який має наблизити Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Втім, документ вкотре викликав занепокоєння, адже йдеться не лише про євроінтеграцію, а й про формування нової системи фінансового контролю. Зокрема, має з’явитися єдиний реєстр рахунків і сейфів та інститут фінансових викривачів. Тому цей законопроєкт багато хто сприймає як потенційне скасування банківської таємниці. Фокус разом з експертами з'ясував, чи дійсно це так.

Єдиний реєстр рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб — що передбачає законопроєкт №14327

Найбільш резонансною нормою, яку містить проєкт №14327, є створення Реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Фактично це буде централізована база, яка фіксуватиме:

• де саме відкритий рахунок або сейф;
• коли він був створений;
• хто є його власником.

Цей механізм спростить роботу правоохоронцям: якщо зараз їм потрібно надсилати запити до кожного банку окремо, після ухвалення законопроєкту вони зможуть швидко отримувати інформацію через єдиний інструмент. Так, доступ до реєстру отримають:

• податкова служба;
• Держфінмоніторинг;
• правоохоронні органи (СБУ, НАБУ, ДБР, поліція);
• прокуратура;
• виконавча служба.

Банки також будуть зобов’язані надавати Міністерству фінансів інформацію про рахунки осіб, які отримують або претендують на соціальні виплати.

Проте українців закликають не драматизувати ситуацію. Як пояснив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ у коментарі Фокусу, ідея реєстрів не є “каральною”, йдеться про технічне впорядкування даних. І це, за його словами, не означає надання державі доступу до банківської таємниці в її традиційному розумінні.

“Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не руйнують приватності, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб”, — пояснив банкір.

Сергій Мамедов додав, що у реєстрі міститиметься лише базова інформація: IBAN, банк і дані власника рахунку, без відомостей про залишки чи рух коштів. Доступ до нього матимуть лише уповноважені органи та банки в межах закону. 

Також фіксуватимуться мінімальні дані про сейфи: клієнт, банк і термін користування, без інформації про вміст чи доступ. Для банків це технічне передавання даних, а для клієнтів умови не змінюються, адже сейфи залишаються приватними, водночас держава може лише законно підтвердити факт їхнього використання.

Навіщо СБУ та іншим органам доступ до банківських даних

Українці побоюються, що розширення доступу правоохоронних органів до інформації про рахунки фактично призведе до скасування банківської таємниці. Втім, законопроєкт №14327 не передбачає нові повноваження, а лише змінює механізм взаємодії між державними органами.

Провідна експертка з фінансового моніторингу ГЛОБУС БАНКУ Марина Павленко у коментарі Фокусу пояснила, що нововведення полягає в тому, що правоохоронці зможуть надсилати запити на отримання інформації до центрального органу виконавчої влади. Це спрощує і пришвидшує процес, але не робить їх “новими контролерами” банківської системи.

“Тут важливо розуміти роль фінансового моніторингу. Держфінмоніторинг сам не розслідує злочини та не замінює слідчих. Його завдання — помітити підозрілу фінансову операцію, проаналізувати її та передати матеріали тим органам, які вже мають право проводити розслідування або інші перевірки в межах закону. Тобто фінмоніторинг виявляє можливу проблему, а далі до справи підключаються правоохоронці”, — розповіла експертка.

Тому участь СБУ та інших органів у системі, яку передбачає закон про фінмоніторинг, не є випадковою. Йдеться про ситуації, коли фінансові операції можуть бути пов’язані з:

• фінансуванням тероризму;
• загрозами державній безпеці;
• обходом санкцій;
• іншими фінансовими злочинами.

У таких випадках фінмоніторинг фактично виступає “сигнальною системою”, яка виявляє ризик, а правоохоронні органи вже реагують і проводять перевірки в межах своїх повноважень.

“Суть у тому, що СБУ та інші правоохоронні органи хочуть бачити ці дані про рахунки та сейфи не для банківського нагляду, а для того, щоб швидше і точніше реагувати на підозрілі фінансові схеми”, — підсумувала Марина Павленко.

Посилення фінансового моніторингу — чи збільшиться кількість заблокованих рахунків

Законопроєкт №14327 передбачає посилення фінмоніторингу та його адаптації до європейських стандартів, зокрема вимог FATF і правил SEPA. Хоча люди сприймають це як спробу встановити контроль над всіма фінансовими операціями, банкір каже, що закон про фінмоніторинг пропонує зробити систему більш технологічною. Йдеться про:

• централізацію даних;
• стандартизацію форматів звітності;
• інтеграцію з європейськими системами.

За словами Сергія Мамедова, це дасть змогу не лише виконати вимоги ЄС, а й зменшить кількість безпідставних блокувань рахунків. Відбудеться підвищення ефективності боротьби з відмивання грошей та фінансовими зловживаннями.

Він уточнив, що ключова зміна полягає в переході від формального контролю до ризикоорієнтованого. Після приєднання до SEPA перекази в євро відбуватимуться за єдиними правилами, що дасть змогу банкам точніше виявляти підозрілі операції без ускладнень для клієнтів.

“Фінмоніторинг стає “розумнішим”, а не жорсткішим. Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для більшості людей та бізнесу нічого не зміниться”, — пояснив Мамедов.

Банкір також нагадав, що в Україні певні інструменти посиленого контролю діють з 2025 року, зокрема:

• поріг обов’язкової перевірки на рівні 400 тис. грн;
• діють обмеження на карткові перекази у межах 50–100 тис. грн на місяць.

Водночас, за оцінками банкірів, такі обмеження не зачіпають понад 95% власників карток. Експерт зауважив, що навіть невеликі операції можуть привернути увагу банку, але лише у випадку, якщо вони мають підозрілий вигляд, наприклад, різке зростання активності або велика кількість дрібних переказів від різних осіб.

Інститут викривачів: буде більше прозорості чи ризик тиску на бізнес

Законопроєкт про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро передбачає формування інституту "викривача у сфері запобігання та протидії легалізації доходів". Фактично це має розширити трудові та процесуальні норми, прирівнюючи таких інформаторів до викривачів корупції. Йдеться про людей, які повідомляють про порушення правил AML або підозрілі фінансові операції. І держава пропонує їм безпрецедентний рівень захисту, а саме:

• їх не можна буде звільнити або покарати за такі повідомлення;
• у разі конфлікту саме роботодавець має довести відсутність тиску. Потрібно буде доводити, що депреміювання чи звільнення не було помстою;
• надаватиметься безплатна правова допомога;
• можливість отримати статус “викривача” навіть після звільнення або ще на етапі співбесіди.

Тобто законопроєкт №14327 суттєво розширює коло людей, які можуть повідомляти про порушення у фінансовій сфері. А високий рівень гарантій захисту здатен стимулювати їх активніше користуватися цим правом. Чи не призведе це до збільшення кількості заяв працівників проти роботодавців?

“Запровадження інституту викривача саме по собі не означає автоматичного зростання кількості безпідставних заяв проти роботодавців. Водночас об’єктивний аналіз свідчить, що кількість повідомлень дійсно може збільшитися”, — розповіла Марія Конрадій, пані адвокат-партнер Lawyer HUB у коментарі Фокусу.

Це, за її словами, пов’язано з чіткими гарантіями захисту від переслідування для тих, хто повідомляє про порушення. Водночас побоювання щодо безпідставних звинувачень часто недооцінюють складність самої процедури фінансового моніторингу, яка передбачає надання конкретних фактів, що підлягають перевірці відповідними органами.

“Сам процес перевірки та розслідування, а також потенційні репутаційні втрати для бізнесу, можуть мати серйозні негативні наслідки ще до офіційного спростування неправдивих звинувачень. Тому ризик системних зловживань залежатиме від ефективності процедур перевірки та відповідальності за свідомо неправдиві повідомлення”, — розповіла експертка. 

Марія Конрадій не виключає, що цей механізм може створити в колективах атмосферу тотальної недовіри, де межа між справжнім викриттям правопорушення та простою помстою може стати надто розмитою. 

Тож, ухвалення законопроєкту №14327, за словами експертів, не нашкодить законослухняним громадянам. Централізовані реєстри та інститут викривача допоможуть зробити фінансовий моніторинг більш прозорим і ефективним, водночас не порушуючи традиційної банківської таємниці.

Раніше Фокус повідомляв, що в Україні банки посилили перевірки підприємців через фінансовий моніторинг, аби боротися з ухиленням від оподаткування. Експерти зазначають, що зазвичай це не створює труднощів для прозорого бізнесу з логічними операціями.