24 дні та жодних свят: як нараховуються відпускні та що змінилося під час війни
Попри воєнний стан українці мають право на щорічну відпустку, але з певними нюансами. Фокус разом з адвокатом розібрався, як саме сьогодні працює система відпусток і на що варто звернути увагу українцям.
Сезон відпусток в Україні традиційно стартує у травні та триватиме до вересня. Попри воєнний стан, право на щорічний відпочинок для працівників залишається гарантованим — не менше 24 календарних днів. Втім, правила нарахування відпускних, строки виплати та навіть тривалість відпочинку можуть мати свої особливості.
Як змінилися правила відпусток в Україні під час воєнного стану — пояснення адвокатки
Правила надання відпусток в Україні під час воєнного стану визначаються законом №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Він не скасовує базового права працівників на відпочинок, однак суттєво розширює повноваження роботодавців.
Зокрема, компанії можуть обмежувати надання відпусток, якщо цього потребують умови воєнного часу, наприклад, через виробничу необхідність або критичну важливість працівника для роботи підприємства.
Крім того, закон встановлює граничну тривалість щорічної відпустки — не більше 24 календарних днів на рік. Тобто, якщо раніше працівник мав право на довший відпочинок, у період воєнного стану він може бути скорочений.
Адвокатка Юлія Антонюк у коментарі Фокусу також нагадала, що під час воєнного стану в Україні святкові та неробочі дні більше не "додаються" до відпустки, а враховуються як звичайні календарні дні. Відповідно, фактична тривалість відпочинку може бути меншою, ніж у довоєнний період.
Під час дії воєнного стану діє закон №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який дає змогу роботодавцю обмежувати тривалість щорічної відпустки до 24 календарних днів
Відпускні в Україні — як нараховують та коли виплачують
В Україні механізм нарахування відпускних чітко регламентований державою. Розрахунок здійснюється відповідно до Порядку №100, який визначає правила обчислення середньої заробітної плати.
Як пояснила адвокатка Юлія Антонюк, для розрахунку використовується середня заробітна плата працівника за останні 12 календарних місяців перед відпусткою. Якщо ж людина працює менше ніж рік, до уваги береться фактично відпрацьований період.
"Середня зарплата визначається шляхом ділення загальної суми виплат за розрахунковий період на кількість календарних днів цього періоду, після чого множиться на кількість днів відпустки", — розповіла адвокатка.
Чим стабільнішими та вищими були доходи протягом року, тим більшою буде сума відпускних
Антонюк також зауважила, що під час розрахунку середньої зарплати враховуються:
- основна заробітна плата;
- премії;
- надбавки та доплати;
- індексація та інші регулярні виплати.
"Тобто всі виплати, які входять до фонду оплати праці, включаються до розрахунку відпускних", — додала експертка.
Водночас українське законодавство визначає і строки виплат. Працівник має отримати гроші ще до виходу на відпочинок — не пізніше ніж за три календарні дні до відпустки. Адвокатка звернула увагу, що це регулюється статтею 115 КЗпП та статтею 21 Закону "Про відпустки".
Звільнення і відпустка — що буде з невикористаними днями
Якщо працівник звільняється і не встиг використати всі дні щорічної відпустки, вони не "згорають". За них мають заплатити.
Юлія Антонюк пояснила, що у день звільнення роботодавець зобов’язаний провести повний розрахунок із працівником, зокрема виплатити компенсацію за всі невикористані дні відпустки.
Це правило діє не лише під час звільнення. Компенсацію роботодавець також має виплатити, якщо працівника переводять на інше підприємство.
Чи може ФОП піти у щорічну відпустку — пояснення адвокатки
Для фізичних осіб-підприємців в Україні існують свої правила щодо відпустки. Оскільки ФОП не є найманим працівником, на них не поширюється право на оплачувану відпустку, передбачене трудовим законодавством.
Але як тоді організувати відпочинок підприємцям?
ВажливоФОПи можуть самостійно вирішувати, коли та на скільки йти у відпустку. За словами адвокатки, на час відпочинку підприємець може:
- тимчасово призупинити діяльність;
- передати виконання послуг працівникам або партнерам;
- оформити тимчасову відсутність через податкову звітність.
Водночас навіть під час відпочинку підприємці не звільняються від обов’язків перед державою. Вони мають і надалі сплачувати ЄСВ, подавати звітність і платити податки, якщо бізнес офіційно не зупинений.
Раніше Фокус повідомляв, що у Верховній Раді розглядають проєкт нового Трудового кодексу №14386, зареєстрований у січні 2026 року. Він має оновити правила праці відповідно до сучасних економічних реалій та директив ЄС. Це викликало чималу кількість обговорень щодо потенційних змін у сфері праці. Зокрема, політичний експерт Ігор Попов звернув увагу, що більшість положень документа передбачені на користь роботодавців, тоді як права працівників значно обмежуються.
У ЗМІ також з’явилася інформація про нібито скорочення декретної відпустки в Україні. Однак адвокати уточнили, що це не відповідає дійсності: кодекс лише запроваджує новий вид оплачуваної відпустки для догляду за дитиною, не змінюючи чинну систему декретних виплат.