Схема від молдавського олігарха: Туреччина щороку платить РФ за газ до $10 млрд
Платежі за постачання російського газу до Туреччини можуть здійснюватися через платіжний сервіс A7, створений за участі молдавського олігарха Ілана Шора. У схемі задіяні турецькі, киргизькі та російські структури, зокрема дочірні компанії "Газпрома" і "Росатома", а також державний турецький банк Emlak.
Компанія, пов’язана з молдавським олігархом-утікачем Іланом Шором, могла розробити схему, яка дозволяє Туреччині оплачувати російський газ в обхід західних санкцій. За даними матеріалів, що опинилися у розпорядженні видання "Проект", платежі за постачання газу з РФ можуть непублічно проходити через російський платіжний сервіс A7.
Цей сервіс був створений Іланом Шором і банком ПСБ. У матеріалах також згадується прихована участь Романа Абрамовича,. Згідно з витоком внутрішніх документів A7, механізм оплати російського газу може працювати через кілька послідовних ланок. Турецькі компанії, які споживають газ, переказують гроші на рахунок дочірньої компанії "Газпрому" ZMB Gaz Depo A.S. у турецькому державному банку Emlak.
Після цього кошти надходять на рахунок "Торгової компанії Киргизької Республіки" у тому самому банку. Цю структуру заснував уряд Киргизстану, і саме вона, за документами, є одним із ключових елементів операцій A7.
Частину грошей «Торгова компанія Киргизької Республіки» може спрямовувати турецькій дочірній структурі «Росатома» Akkuyu Nukleer A.S. Ці кошти мають іти на будівництво атомної електростанції. Решта грошей, як зазначається, потрапляє на рахунок «Газпрому» через складні офшорні схеми.
У документах не вказано, які саме суми в підсумку можуть надходити до Росії. Водночас відомо, що Туреччина щороку платить РФ за газ, за різними оцінками, від 3 до 10 мільярдів доларів.
Потреба в такій схемі виникла після того, як 21 листопада 2024 року США запровадили блокуючі санкції проти Газпромбанку. Саме через цей банк проводилися розрахунки за постачання російської сировини за кордон. Турецький міністр енергетики Алпарслан Байрактар тоді заявляв, що ці санкції вплинуть на Туреччину. Турецька економіка приблизно на 40% залежить від російського газу.
Операції між Газпромбанком і турецькими банками створювали для останніх ризик вторинних санкцій з боку США. Через це уряд Туреччини кілька разів звертався до американської сторони з проханням дозволити оплату газу через Газпромбанк до появи іншого механізму. Такі звернення, зокрема, відбувалися наприкінці 2024 року та в березні 2025-го. Анкара шукала тимчасове рішення, яке дозволило б зберегти постачання російського газу без прямого порушення санкційного режиму.
Восени 2025 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що країни протестували безготівковий взаємозалік. Йдеться про кліринговий механізм, за яким Росія може інвестувати частину «газових» грошей Анкари у будівництво АЕС "Аккую" на території Туреччини. Ця атомна електростанція будується за рахунок Москви. Завдяки такому механізму зникає потреба переказувати гроші через класичну банківську систему, яка стала проблемною через санкції.
Платіжний сервіс A7 створили наприкінці 2024 року як відповідь на західні обмеження. Він проводить платежі для фізичних та юридичних осіб із Росії в різні країни світу, оминаючи традиційні банки. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато російських банків опинилися під санкціями та були заблоковані для міжнародних операцій. Саме на цьому тлі з’явився ринок платіжних агентів, які допомагають росіянам переказувати гроші за кордон альтернативними каналами.
Офіційно A7 належить державному оборонному банку ПСБ та Ілану Шору. Частка ПСБ становить 49%, тоді як Шору належить 51% сервісу. Ілан Шор відомий як фігурант масштабного фінансового скандалу в Молдові, який називали "пограбуванням століття". Його також пов’язують із можливою співпрацею з російськими спецслужбами.
Нагадаємо, що президент Франції Емманюель Макрон заявив про підтримку Греції у разі загрози її суверенітету, маючи на увазі Туреччину. Конфлікт між Афінами та Анкарою триває з 1970-х років і вже не раз наближав країни НАТО до військового зіткнення.
Раніше ми також інформували, що Україна звернулася до Туреччини щодо можливої організації зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Київ розраховує на роль Анкари у прискоренні мирного процесу.