Платне бронювання від мобілізації: чи готова держава до нових правил — пояснення адвоката

Під час повномасштабної війни питання бронювання військовозобов’язаних залишається одним із найчутливіших. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання та участь у обороні”, в якому пропонується платити за можливість звільнитися від мобілізації. Новий документ пропонує, щоб заброньовані чоловіки не просто залишалися працювати в тилу, а допомагали обороні через роботу на критичній інфраструктурі, службу в резерві або цільові внески. 

Не просто відстрочка — як в Україні хочуть змінити логіку бронювання

Законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання та участь у обороні” пропонує змінити сам підхід до бронювання від мобілізації. Якщо нинішня модель часто сприймається як фактичне звільнення людини від військового обов’язку, то нова ідея полягає в іншому: заброньований працівник має не випадати з оборони країни, а допомагати їй у тилу.

У статті 5 законопроєкту пояснюється, що людина з бронюванням усе одно має допомагати державі в обороні, але не обов’язково на фронті. Тому законопроєкт про платне бронювання стосується не лише грошей, а й інших способів участі в захисті країни. Проєкт закону про відстрочку служби пропонує три основні механізми такої участі:

• перший механізм — робота на об’єктах критичної інфраструктури. Йдеться про енергетику, транспорт, оборонну промисловість та інші стратегічні сфери;
• другий варіант — служба в резерві. Це означає, що людина може залишатися на своїй роботі, але водночас проходити підготовку та бути готовою до оперативного залучення до ЗСУ у разі потреби.;
• третій механізм — цільові внески на оборону. Цей пункт наближає Україну до моделі економічного бронювання. У такому разі підприємство або сам працівник сплачують визначений внесок, який має спрямовуватися на потреби Сил оборони України.

Законопроєкт платне бронювання — чи варто українцям чекати на зміни

Тему платного бронювання від мобілізації в Україні обговорюють уже давно, хоча раніше частіше використовували інше формулювання — економічне бронювання. Адвокатка, голова військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України, членкиня Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права Катерина Аніщенко у коментарі Фокусу пояснила, що платне бронювання і є економічним бронюванням.

“Тут варто зрозуміти, що значить, бронювання стане платним. Це мається на увазі економічне бронювання. Тоді, коли фізичні особи-підприємці можуть внести якусь суму, платити за себе податки відповідно. І у зв'язку з цим отримати бронювання, якщо сума їхніх податків перевищує визначену державою”, — сказала вона.

За її словами, про економічне бронювання в Україні говорять давно, однак законодавці не поспішають із його ухваленням.

“Про економічне бронювання давно говорять в Україні, але, як бачимо, наш законодавець не дуже поспішає приймати відповідний закон. Уже два роки навіть першого читання не пройшов цей проєкт закону, який є у Верховній Раді. Ще не готова країна, я так розумію, до такого кроку”, — зазначила експертка.

Щодо механізму цільових внесків на оборону, Катерина Аніщенко вважає, що йдеться може не стільки про окремий внесок, скільки про сплату податків. Водночас, за її словами, остаточно говорити про це складно, адже можливі різні варіанти реалізації такого механізму.

Нагадаємо, ініціатор законопроєкту про відстрочку від служби, народний депутат Максим Заремський, раніше заявляв, що розмір цільових внесків може становити від однієї до двох мінімальних зарплат на місяць. При цьому сплачувати такі внески має сама заброньована особа.