Україна переходить до воєнної економіки?: Рада ухвалила зміни для армії та цивільних
Верховна Рада підтримала пакет рішень, який передбачає зміни до бюджету, податкову реформу та нову систему соцпідтримки в Україні. Фокус зібрав ключові ухвалення і з'ясував, на що далі чекати армії та цивільним.
Сьогодні, 28 травня, Верховна Рада ухвалила одразу кілька рішень, які визначатимуть економічну політику України найближчими роками. Йдеться не лише про зміни до бюджету і новий кредит від Європейського Союзу, а фактично про продовження масштабної перебудови податкової та соціальної системи країни в умовах війни.
Ось підсумки голосувань.
Парламент одночасно підтримав збільшення видатків держбюджету на 1,56 трлн грн, ратифікував кредитну угоду з ЄС на 90 млрд євро та схвалив нову модель базової соціальної допомоги. Усе це свідчить, що Україна балансує між фінансуванням оборони, соціальними видатками та вимогами міжнародних партнерів.
Оборона — головний пріоритет країни
Найбільший фінансовий акцент зроблено на армії та оборонній промисловості.
Як вже анонсувало Міноборони, реформи в цій галузі передбачають зміни щодо грошового забезпечення військовослужбовців, термінів служби та можливість звільнення для окремих категорій військових, які служать від 2022 року.
Додаткові бюджетні кошти спрямують на закупівлю зброї, ремонт техніки, виплати військовим і захист енергосистеми. Ще 10,8 млрд грн уряд виділяє окремо на виробництво та модернізацію озброєння.
Це свідчить про перехід до моделі довгострокового нарощування власного військового виробництва, оскільки війна набуває затяжного характеру, а залежність від зовнішніх постачань залишається ризиком.
Як повідомляє "РБК-Україна" із посиланням на власні джерела, передбачається підвищення базового грошового забезпечення військовослужбовців від 20 тис. до 30 тис. грн.
Також військові зможуть отримувати грошове забезпечення до 400 тис. грн. Йдеться про тих, хто боронить країну на передньому краї.
"Тобто за кожен день виконання бойових завдань, залежно від їхньої складності тощо — планується додаткова оплата 20–40 тис. на день", — розповів один зі співрозмовників.
Водночас зростання оборонних витрат неможливо покривати лише внутрішніми доходами бюджету, тому критично важливим залишається зовнішнє фінансування.
Кредит ЄС — гроші в обмін на реформи
ВР ратифікувала угоду з ЄС на 90 млрд євро. І це є одним із найбільших фінансових рішень останніх років. Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері податкової та митної політики, а саме:
- 5% військового збору;
- скасування пільг для міжнародних посилок;
- оподаткування доходів із цифрових платформ;
- реформа спрощеної системи для ФОП;
- посилення боротьби зі схемами дроблення бізнесу.
Рада ратифікувала угоду з ЄС і меморандум, у яких серед умов передбачено скасування податкових пільг на міжнародні посилки, окрім окремих категорій, зокрема оборонних товарів
Зазначимо, що ратифікація не означає автоматичного запровадження податку. Йдеться про зобов’язання України в межах міжнародної угоди, які ще потребуватимуть окремого законодавчого оформлення та ухвалення відповідних змін у національному законодавстві.
ВажливоЦі кроки спрямовані на збільшення внутрішніх бюджетних надходжень і зменшення тіньових схем оптимізації.
Податки на посилки та цифрові платформи
Окремий блок ухвалень ВР стосується міжнародної торгівлі та цифрової економіки.
Скасування податкових пільг на посилки може вплинути на вартість товарів із закордонних маркетплейсів. Водночас це має вирівняти умови конкуренції між українським та іноземним бізнесом.
Щодо оподаткування цифрових доходів, то йдеться про фриланс, онлайн-платформи і сервіси, які раніше часто працювали поза повним податковим обліком.
Нова модель соціальної допомоги
Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт про базову соціальну допомогу, що передбачає об’єднання кількох видів виплат у єдину систему, де держава оцінюватиме потреби конкретної родини та формуватиме індивідуальний план підтримки.
Мінімальний розмір допомоги не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб, а це 3328 грн.
Окремий акцент зробили на стимулюванні повернення працездатних громадян до ринку праці.
ВажливоЯк зазначив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін, ситуація вимагає від України бути більш гнучкою у своїй економічній політиці для подальшого залучення зовнішнього фінансування.
"Будемо сподіватися, що державний бюджет дійсно отримає додаткові доходи і на довгострокову перспективу це буде сприяти досягненню бездефіцитного бюджету в певному майбутньому", — прокоментував ситуацію експерт.
Тому, з огляду на ключові зміни, можна сказати, що економічні рішення Ради наразі формують нову логіку державної політики, а саме посилюють оборонні витрати, розширють співпрацю з міжнародними кредиторами і поступово посилюють податкове навантаження та перебудову соціальної системи.
Нагадаємо, Фокус опитав експертів щодо ситуації в Україні, яка настане після відхилення податку на посилки, який входить у вимоги МВФ.