Тариф на воду в Києві переглянули: від 90 грн відмовились, але рахунки все одно зростуть

Київська міська державна адміністрація (КМДА) заявила, що не запроваджуватиме розрахований "Київводоканалом" тариф на воду у майже 90 грн за кубометр. Натомість влада заявила, що для киян діятиме тариф 63,79 грн. Про це повідомили в КМДА.

Від 30 до 88 грн: як змінювалися розрахунки тарифу на воду

Чинний для киян тариф на централізоване водопостачання та водовідведення становить 30,38 грн за 1 м³ (з ПДВ): 16,16 грн/м³ за водопостачання та 14,22 грн/м³ за водовідведення. Саме від цієї суми "Київводоканал" розраховував новий тариф у 88,90 грн за кубометр. У структурі цього тарифу водопостачання мало становити 50,69 грн/м³, а водовідведення — 38,21 грн/м³. Це означало б зростання вартості послуги на 192% порівняно з чинним тарифом.

Водночас остаточно було визначено тариф на рівні 63,79 грн за 1 м³. Тож, для споживачів зростання становитиме близько 110% від попереднього тарифу, тобто вартість послуги будеу понад двічі вищою за базовий рівень 30,38 грн/м³.

Влада Києва визнав новий тариф обґрунтованим, але обрав нижчий варіант — експерт

Голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт з ЖКГ Олег Попенко у коментарі Фокусу нагадує, що місто фактично визнало тариф майже 90 грн економічно обґрунтованим, але погодило нижчу ставку — 63,79 грн, що все одно означає значне зростання порівняно з попередніми 30,44 грн.

"КМДА вже заявила, що тариф майже 90 грн за кубометр був економічно обґрунтованим розрахунком, але в результаті погодили інший тариф — 63,79 грн. Тобто зростання буде приблизно на 110%, адже раніше тариф становив близько 30 грн за кубометр. Водночас питання, наскільки цей тариф є економічно обґрунтованим і чи є таке підвищення виваженим, залишається відкритим", — зазначає експерт.

Необхідний аудит "Київводоканалу" перед підвищенням тарифів

Олег Попенко наголошує, що будь-яке підвищення тарифів має відбуватися тільки після повного технічного, фінансового, бухгалтерського й управлінського аудиту діяльності водоканалів.

"Підвищення тарифу може бути виправданим лише тоді, коли ми бачимо прозорий звіт: які втрати в мережах були раніше і які зараз, скільки коштів власник – у даному випадку місто – вклав у модернізацію, які кредити й гранти залучено. А сьогодні ми просто маємо зростання тарифу без відповіді на питання, що змінилося у водоканалі за ці роки", — каже Попенко.

"Це не гарантує кращої води": куди підуть додаткові кошти

Експерт звертає увагу, що підвищення тарифу саме по собі не означає покращення якості послуг: "Ніяких змін у якості води не відбудеться. З 2014 по 2021 рік тарифи водоканалів в Україні зросли в 11 разів, але пити воду з-під крана ми так і не змогли".

За його словами, додаткові кошти можуть піти переважно на поточні потреби підприємства — зарплати, премії, оплату електроенергії та погашення заборгованості.

"Отримані кошти підуть на власні потреби підприємства — зарплати, премії та погашення заборгованості за електроенергію. А через рік-два водоканал знову прийде вимагати підвищення", — зазначає він і додає, що частка електроенергії у собівартості послуг водоканалів становить близько 35–40%, а її ціна справді зросла приблизно вдвічі порівняно з 2021-2022 роками.

Водночас, за його словами, це не пояснює відсутність системної модернізації мереж.

Європейські ціни, але не європейська якість

Експерт зауважує, що за рівнем тарифів Україна швидкими темпами наближається до європейських показників.

Для порівняння:

• у Польщі середня вартість водопостачання та водовідведення становить 11-14 злотих за кубометр з урахуванням ПДВ (приблизно 130-132 грн/м³);
• в Умані — близько 158 грн/м³;
• Буча та Бровари — близько 137 грн/м³;
• Київ — 63,79 грн/м³.

"Сьогодні ми вже маємо у багатьох містах європейські ціни на воду, тобто 130–160 грн за кубометр, але не маємо європейської якості. Питання: куди пішли всі ці гроші?" — зазначає Попенко.

Вибух неплатежів через нові тарифи

Експерт попереджає, що чергове підвищення тарифів може призвести до зростання заборгованості населення: "Будь-яке підвищення тарифів у нинішніх умовах веде до кризи неплатежів. Люди просто не мають ресурсу платити за все: воду, тепло, проїзд, їжу, ліки".

За його словами, без системи субсидій і соціального захисту зростає ризик, що частина громадян просто не зможе оплачувати комунальні послуги.

"У нас близько 20% населення знаходяться на межі біологічного виживання, а більшість — за межею бідності за європейськими мірками. У Києві з бюджетом у 100 мільярдів гривень можна було знайти кошти на компенсацію різниці в тарифі на електроенергію для водоканалу, як це роблять у невеликих містах, замість того щоб перекладати це на киян", — підсумовує Олег Попенко.

Водоканалам потрібна державна програма модернізації

На думку експерта, проблему водоканалів неможливо вирішити лише підвищенням тарифів. Необхідна окрема державна програма із залученням кредитів, грантів та бюджетних коштів.

"Проблему водоканалів можна вирішити тільки комплексно: державна програма модернізації, залучення міжнародних кредиторів і грантових коштів, внески місцевих, обласних і державного бюджетів. А просто підвищувати тариф щороку, без звіту й аудиту — це шлях до нескінченного перекладання проблеми на споживача", — зазначає експерт.

Нагадаємо, раніше йшлося про підвищення цін на АЗС. Заправки переписують вартість пального. В Україні почалося помітне зростання вартості бензину і дизеля. Про це свідчать дані моніторингу ринку.