Гривні — 30 років: як змінилися зарплати, ціни на хліб, бензин і житло українців

2 вересня 1996 року в Україні розпочалася грошова реформа, яка змінила фінансову систему держави. Саме цього дня в обіг ввели національну валюту, що замінила купоно-карбованець. Через 30 років гривня залишається основним платіжним засобом країни, але за цей час змінилися її купівельна спроможність, дизайн, номінали та сама система розрахунків.

Коли в Україні запровадили гривню

30 років тому, відповідно до указу президента Леоніда Кучми про проведення грошової реформи, стартував процес обміну купоно-карбованців на нову національну валюту. Він тривав від 2 вересня по 16 вересня 1996 року.

Встановлений курс був простим:

• 100 000 купоно-карбованців = 1 гривня.

Наприклад, 1 млн карбованців після реформи перетворювався на 10 грн, а 10 млн — на 100 грн.

Грошова реформа не передбачала конфіскації коштів населення. Гроші на банківських рахунках та вкладах перераховувалися у гривні за встановленим співвідношенням.

Якими були перші гривні

У вересні 1996 року українці отримали банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 грн із портретами визначних постатей української історії та культури:

• 1 грн — князь Володимир Великий;
• 2 грн — князь Ярослав Мудрий;
• 5 грн — Богдан Хмельницький;
• 10 грн — Іван Мазепа;
• 20 грн — Іван Франко;
• 50 грн — Михайло Грушевський;
• 100 грн — Тарас Шевченко.

Згодом з'явилися більші номінали:

• 2001 року в Україні запровадили банкноту 200 грн;
• 2006 року — 500 грн;
• 2019 року — 1000 грн. Вона стала найбільшим номіналом української валюти.

Гривня за 30 років: від купонів до карток

За три десятиліття українська валюта пережила кілька серйозних економічних і валютних криз. Країна зіткнулася з масштабними девальваціями, інфляцією та змінами валютного курсу.

Одночасно змінювалася і сама форма грошей.

Якщо у 90-х українці переважно розраховувалися готівкою, то 2026 року значна частина повсякденних платежів припадає на банківські картки, смартфони та інші безготівкові інструменти. Тож, за 30 років змінилася не лише вартість гривні, а й спосіб її використання.

Що можна було купити за гривню 30 років тому

За три десятиліття змінилися не лише ціни, а й сама структура української економіки, споживання, доходів населення та торгівлі. Ба більше, 1996 року гривня тільки з'явилася, а ціни в країні тривалий час переживали наслідки гіперінфляції. Тому показовішим є не порівняння однієї умовної гривні, а співвідношення зарплати та вартості основних товарів у різні періоди.

Від 1996-го номінальний масштаб доходів українців змінився у рази. Зараз середня зарплата вже вимірюється десятками тисяч гривень, тоді як у перші роки існування національної валюти зарплати обчислювалися значно меншими сумами. Водночас саме номінальні цифри не показують, наскільки люди стали багатшими: для цього потрібно враховувати інфляцію та зміну купівельної спроможності.

Скільки сьогодні заробляють українці

За даними Державної служби статистики України, середня заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у липні 2026 року становила 32 243 грн. А якщо прослідкувати зростання за рік, то середня зарплатня українців змінилася на 21,7%, але порівняно з червнем 2026 року скоротилася на 1,6%.

Найвищий середній рівень оплати праці зафіксували у Києві — 49 463 грн. Також серед найвищих показників:

• Луганська область — 35 367 грн;
• Київська область — 33 268 грн.

Найнижчою середня зарплата була у:

• Чернівецькій області — 23 354 грн;
• Кіровоградській області — 23 532 грн.

Зарплати-2026: чому таке повільне зростання

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звернув увагу, що липнева статистика виявилася слабшою за його прогноз.

"Це значно менше моїх очікувань (₴32,9К). Я закладав ріст на другу половину року, відпустки та підвищення зарплат в рамках нових вимог щодо бронювання. Але ні", — зазначив експерт.

За його даними, у липні середня зарплата зменшилася на 1,6% після зростання на 5,9% у червні. Річний приріст також сповільнився — до 21,7% проти 25,4% місяцем раніше.

Реальна зарплата, тобто з урахуванням інфляції, за оцінкою Шевчишина, зросла приблизно на 14% у річному вимірі. У червні цей показник становив 18,2%.

Експерт вважає, що уповільнення може залишатися тенденцією до кінця року. А серед причин називає проблеми з експортом аграрної продукції, руди та металу, призупинення перегляду зарплат і бонусів у частині компаній, скорочення персоналу та вимушені відпустки у логістиці й роздрібній торгівлі.

Також на ринок праці впливають пошкодження та зупинка виробничих потужностей через війну і перегляд із 1 вересня 2026 року критеріїв критичності підприємств та умов бронювання.

Водночас головним чинником, який продовжує підтримувати зарплати, залишається дефіцит працівників та конкуренція роботодавців за кваліфіковані кадри.

Окремим чинником, на думку експерта, має стати підвищення зарплат освітян на 20% з 1 вересня.

"Драйвером зростання залишається нестача робочої сили, й висока конкуренція за якісні кадри. З 1 вересня зростання зарплат освітян на 20%. Обіцяні зарплати військовим — поки незрозуміло", — сказав Шевчишин.

Через слабший за очікування липневий показник він допускає перегляд прогнозу середньої зарплати на кінець 2026 року — приблизно до 36,5 тис. грн.

У яких сферах зарплати впали

У липні найбільше місячне зниження середньої зарплати зафіксували в освіті — 20,3%. Зарплати зменшилися і в торгівлі. Там скоротили оклади на 8,9%. А ось у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку зарплатня демонструє ще більше падіння — на 7,5%.

Зазначимо, що для освіти та культури значну роль відіграє сезонність. Влітку змінюється структура нарахувань, зокрема через відпустки. Водночас у торгівлі ситуація складніша. На галузь тиснуть безпекові ризики, пов'язані з війною, та погіршення фінансово-економічного стану частини підприємств.

Ці дані свідчать про те, що за 30 років номінальні зарплати в Україні зросли в сотні разів, проте цей показник не означає такого ж зростання добробуту. Разом із доходами змінювалися ціни, вартість житла, пального, продуктів та інших товарів, тому реальну картину дає саме купівельна спроможність зарплати.

Раніше Фокус аналізував, як змінилася економіка України за 35 років, чи отримала свою модель і до яких подальших змін слід бути готовими.

Також Фокус пояснював, що поява банкноти номіналом 2 000 грн є наслідком економічних змін, які вже відбулися в Україні, зокрема інфляції та зниження купівельної спроможності гривні.