До 17 тис. грн штрафу: українців попередили про нові правила для банківських карток

Українців можуть карати за передавання банківських карток. Тобто віддати на якийсь час свою банківську картку знайомому, поділитися доступом до рахунку за винагороду або дозволити іншій людині користуватися своїми платіжними даними може стати кримінальним правопорушенням. Адже в Україні пропонують посилити відповідальність за схеми, у яких чужі рахунки використовують для шахрайства та інших злочинів. Президент України вніс як невідкладний законопроєкт №16013 від 2 вересня 2026 року. Документ передбачає зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Що саме може змінитися та чого варто остерігатися звичайним українцям і бізнесу, пояснив адвокат АО LESHCHENKO & PARTNERS Ігор Биков.

Що таке "дроп" простими словами

"Дропом" називають людину, яка дозволяє використовувати свою банківську картку, рахунок або платіжні дані іншій особі. Наприклад, людина за винагороду передає реквізити картки, пароль чи доступ до банківського рахунку, а через нього потім проводять гроші, отримані незаконним шляхом.

Іноді люди погоджуються на таке, не до кінця розуміючи наслідки. Саме такі схеми законопроєкт №16013 пропонує окремо врегулювати на рівні кримінального законодавства.

За словами Бикова, зараз правоохоронцям може бути складно притягнути людину до відповідальності лише за факт передавання картки чи рахунку. Потрібно довести її участь у конкретному злочині — наприклад, шахрайстві або відмиванні коштів. Нові правила мають змінити цю ситуацію.

"Внесений президентом України як невідкладний проєкт закону № 16013 від 02.09.2026 покликаний кардинально змінити підходи до боротьби з кіберзлочинністю, платіжним шахрайством та тіньовими фінансовими потоками. Документ імплементує вимоги Директиви (ЄС) 2019/713 про боротьбу з шахрайством та підробленням безготівкових платіжних засобів", — пояснює експерт.

За передавання картки можуть штрафувати на великі суми

Законопроєкт пропонує запровадити нову статтю 200¹ Кримінального кодексу України. Вона стосуватиметься, зокрема, передавання платіжних інструментів, банківських даних або доступу до рахунків, якщо це робиться для того, щоб інші особи могли використати їх для вчинення злочину.

Для людини, яка передає свою картку, дані або доступ до рахунку з такою метою, передбачено штраф від 5100 до 17 000 грн.

Досі притягнути до відповідальності так званих "дропів" (осіб, які передають свої картки чи банківські рахунки в користування стороннім особам за винагороду) або "дроповодів" (організаторів мереж "дропів") за сам факт передачі карти або рахунку та доступів до них було юридично складно.

Водночас для тих, хто збирає чужі картки та рахунки і використовує їх для організації таких схем, покарання буде значно суворішим.

Законопроєкт передбачає штраф від 51 000 до 170 000 грн, обмеження волі від двох до п’яти років або позбавлення волі на строк від двох до шести років. Якщо такі дії вчинені повторно або організованою групою, покарання може становити від 5 до 8 років позбавлення волі.

Чому це важливо для бізнесу

Нововведення можуть торкнутися не лише фізичних осіб. Законопроєкт також передбачає посилення відповідальності для юридичних осіб, якщо злочинні схеми реалізовуватимуться в інтересах компанії її уповноваженими працівниками. За словами експерта, у найгіршому випадку компанії може загрожувати навіть судова ліквідація.

"Якщо уповноважена особа компанії діє в її інтересах із використанням "дроп-мереж" чи фальсифікованих платіжних інструкцій, до такої юридичної особи може бути застосовано навіть судову ліквідацію такої юридичної особи", — зазначає Ігор Биков.

Тому компаніям доведеться уважніше контролювати, хто має доступ до корпоративних карток, рахунків та платіжних систем.

Що варто зробити компаніям уже зараз

Експерт радить бізнесу не чекати набуття чинності нових правил, а перевірити власні фінансові процедури вже зараз. Зокрема, варто провести аудит доступів до корпоративних рахунків і карток, визначити відповідальних за платежі та посилити контроль за використанням банківських даних працівниками.

"Юридичним особам необхідно вже зараз провести аудит внутрішніх процедур проведення платіжних операцій, посилити контроль за комерційними доступами та корпоративними картками, а також розробити чіткі комплаєнс-протоколи", — наголошує Биков.

Якщо законопроєкт ухвалять у запропонованій редакції, такі дії можуть мати значно серйозніші юридичні наслідки, ніж раніше.

Раніше Фокус розповідав про переказ грошей, до якого банк застосує санкції. Адже банки аналізують не лише суму операції, а й загальну активність клієнта.